Мігрень та астма — коморбідні стани?

12 листопада 2021 о 10:58
951

Актуальність

Актуальність бронхіальної астми (БА) зумовлена поширеністю в популяції від 18 до 75% залежно від країни [1]. Етіологія розладу залишається нез’ясованою, крім, можливо, генетичної схильності. Основною патогенетичною ланкою БА наразі вважають  вивільнення нейромедіаторів та активних пептидів гладкими клітинами внаслідок алергічної реакції, спричиненої контактом з алергенами, — пилком, травами, білками тваринного походження. У результаті виникає гіперчутливість верхніх дихальних шляхів, що призводить до виникнення клінічної картини БА [5]. Останнім часом приділяється увага коморбідним станам, частота виявлення яких у пацієнтів з БА вища порівняно з частотою в популяції. Одним з таких станів є мігрень, поширеність якої становить ˃1 млрд осіб у світі [2]. Результати попередніх досліджень свідчать про біологічний зв’язок між двома патологічними станами, що проявляється активацією прозапальних медіаторів та активних пептидів з послідовними змінами в гладких м’язах судин головного мозку (мігрень) та бронхів (БА). Набутий досвід свідчить про ефективність застосування антилейкотрієнових препаратів при обох станах. На підставі цього висунута гіпотеза, що наявність в анамнезі мігрені може вказувати на схильність особи до виникнення БА. Та навпаки — наявність БА уможливлює перехресне виникнення хронічної мігрені. Двоспрямований  зв’язок БА і мігрені пояснюється спільним патофізіологічним механізмом, імунною дисфункцією та схожими тригерними факторами [3]. Спільною патофізіологічною ланкою двох патологічних станів є парасимпатична гіперактивність [4]. Метою поточного дослідження було встановити та довести двоспрямований зв’язок між мігренню та БА. Проведений систематичний огляд та метааналіз популяційних даних був покликаний визначити ризик виникнення БА у пацієнтів з мігренню та навпаки [6]. Результати опубліковані в журналі «Найновіші дослідження в медицині. Дослідження респіраторної системи» (Frontiers in Medicine. Pulmonary Medicine).

Методи та результати

У дослідження включено дані 1 188 789 пацієнтів з бази PubMed, Web of Science і SCOPUS. З 15 досліджень 3 дослідження були випадок-контроль, 6 досліджень були крос-секційними. У переважній більшості досліджень брали участь дорослі пацієнти віком ˃18 років. Основним інструментом для оцінки клінічного стану пацієнтів в 5 дослідженнях обрали опитувальники та записи історії хвороби. В 9 дослідженнях застосовано оцінювання за шкалами Класифікації порушень, пов’язаних з головним болем (ICHD) та Міжнародної класифікації захворювань (ICD). В 10 з 15 досліджень отримано статистично значущі результати. 5 досліджень надали помірно достовірні результати. Індекс гетерогенності поточного дослідження становив I2=93%. Аналіз надав наступні результати.

  1. Результати аналізу 4 крос-секційних та 3 досліджень випадок-контроль за участю 495 229 осіб свідчать про зростання частоти виявлення БА у осіб з мігренню на 54% порівняно з популяційною частотою БА (відношення ризиків (OR) = 1,54; 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,34–1,77, р=0,03).
  2. В 4 популяційних дослідженнях (221 924 осіб), I2=63%, БА підвищувала ризик виникнення мігрені на 42% (ОR=1,42; 95% ДІ 1,26–1,60, р˂0,0001).
  3. За результатами ще двох крос-секційних досліджень мігрень була асоційована з БА (ОR=1,47; 95% ДІ 1,22–1,72, р=0,03).
  4. В двох когортних дослідженнях отримано результати, які засвідчили підвищення ризику виникнення мігрені у пацієнтів з БА (ОR=1,47; 95% ДІ 1,41–1,52, р˂0,0001).

Висновки

Таким чином, БА асоційована з підвищенням поширеності мігрені на 45% та зростанням ризику виникнення мігрені в осіб з БА на 47% порівняно з популяцією. Відповідно до отриманих результатів дослідження поширеність БА у пацієнтів з мігренню становила 54%. Ризик виникнення БА у пацієнтів з мігренню виявися на 42% вищим, ніж популяційна частота БА. Дослідники дійшли висновку, що мігрень є потенційним індикатором ймовірності розвитку БА та навпаки. Однак зважаючи на високий індекс гетерогенності дослідження, подальші зусилля мають бути спрямовані на стратифікацію ризиків у пацієнтів з БА та/або мігренню.

Список використаної літератури

  1. Akinbami L.J., Rossen L.M., Fakhouri T.I. et al. (2017) Contribution of weight status to asthma prevalence racial disparities, 2–19 year olds, 1988–2014.  Epidemiol., 27: 472–8. doi: 10.1016/j.annepidem.2017.07.004.
  2. Collaborators, GBDH. (2018) Global, regional, and national burden of migraine and tension-type headache, 1990–2016: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study. Lancet Neurol., 17: 954–76. doi: 10.1016/S1474-4422(18)30322-3.
  3. Hayashi T. (1988) Asthma and migraine: is asthma a part of acephalgic migraine? A hypothesis.  Allergy, 60: 374. PMID: 2451891.
  4. Galli S.J., Tsai M. (2012) IgE and mast cells in allergic disease.  Med., 18: 693–704. doi: 10.1038/nm.2755.
  5. Tomljenovic D., Baudoin T., Megla Z.B. et al. (2018) Females have stronger neurogenic response than males after non-specific nasal challenge in patients with seasonal allergic rhinitis.  Hypotheses, 116: 114–8. doi: 10.1016/j.mehy.2018.04.021.
  6. Wang L., Deng Z.R., Zu M.D. et al. (2021) The Comorbid Relationship Between Migraine and Asthma: A Systematic Review and Meta-Analysis of Population-Based Studies. Front. Med. doi.org/10.3389/fmed.2020.609528.

Ю.В. Жарікова
Редакція журналу «Український медичний часопис»