Актуальність
Актуальність субарахноїдального крововиливу (САК) зумовлена вікозалежними змінами судинної стінки мозкових судин, які можуть призвести до виникнення аневризми. Згідно зі статистичними даними САК становить 5% інсультів, однак його актуальність зумовлена високою летальністю, уповільненим відновленням та, як наслідок, тяжким функціональним та когнітивним дефіцитом. Враховуючи, що основним чинником САК є деструкція судинної стінки під впливом факторів ризику, особливо тютюнопаління, ожиріння, дисліпідемії, припускають відповідальність вікозалежних аневризм за 27% інсультів, які виникли у пацієнтів віком до 65 років [1]. Упорядкування знань та широке впровадження доведених ефективних лікувальних практик зумовило зниження рівня летальності пацієнтів з САК в гострий період та змістило проблематику САК на залишкові наслідки ішемії головного мозку. Вказане спричинило активний пошук ефективних препаратів з нейропротекторною активністю, раннє застосування яких могло б знизити ризики інвалідизації пацієнта після САК. Однак результати дослідження ефективності препаратів, які покращують мікроциркуляцію головного мозку, не призвели до беззаперечних клінічно значущих ефектів у пацієнтів з САК та виявилися неоднозначними. Брак інформації щодо ефективності від застосування нейропротекторів з вмістом біологічно активних низькомолекулярних пептидів зумовило дослідження, поведене фахівцями з Департаменту нейрохірургії лікарні Кхвонг-Ва, м. Гонконг, Китайська Народна Республіка [2]. Результати опубліковані в журналі «Неврологія» (Neurology, BMC).
Методи та результати
До одноцентрового подвійно засліпленого рандомізованого дослідження включили 142 пацієнти з САК. Інтервенційній групі призначено раннє застосування пептидного ноотропного препарату з нейропротекторною дією, яке тривало 14 днів. Первинною кінцевою точкою обрано оцінку стану пацієнта 5–8 балів за розширеною шкалою виходів Глазго (GOSE) через 6 міс. Вторинні кінцеві точки були визначені як оцінка за модифікованою шкалою Ренкіна (mRS), Монреальською шкалою когнітивного оцінювання (МОСА) та частота небажаних ефектів. Результати порівнювали з контрольною групою. Аналіз отриманих результатів свідчить про наступне. Проведене оцінювання за шкалою GOSE свідчить про відсутність значущих відмінностей ступеня функціонального дефіциту у пацієнтів двох груп (відношення ризиків (OR) = 1,49; 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,43–5,17). Кількість балів за шкалою mRS була однаковою у пацієнтів двох груп (OR=3,45; 95% ДІ 0,79–15,01). Оцінка функціонального дефіциту за шкалою МОСА в двох групах виявилася подібною (р=0,75). Дослідники не виявили розбіжностей у частоті тяжких залишкових неврологічних симптомів у пацієнтів двох груп (OR=0,85; 95% ДІ 0,28–2,59). Застосування пептидного препарату з ноотропною дією не супроводжувалося серйозними небажаними ефектами, що свідчить на користь задовільної переносимості.
Висновки
Таким чином, дослідники дійшли висновку, що включення ноотропу з вмістом низькомолекулярних біологічно активних пептидів до стандартної терапії САК не виявилося беззаперечно ефективним, однак препарат виявися безпечним та характеризувався задовільною переносимістю.
- Johnston S.C., Selvin S., Gress D.R. (1998) The burden, trends, and demographics of mortality from subarachnoid hemorrhage. Neurology, 50 (5): 1413–8. doi.org/10.1212/wnl.50.5.1413.
- Woo P.Y., Ho J.W., Ko N.M. et al. (2020) Randomized, placebo-controlled, double-blind, pilot trial to investigate safety and efficacy of Cerebrolysin in patients with aneurysmal subarachnoid hemorrhage. BMC Neurology, 20: 401. doi.org/10.1186/s12883-020-01908-9.
Ю.В. Жарікова
Редакція журналу «Український медичний часопис»
