Чи підвищує наркоз ризик деменції?

27 липня 2021 о 14:26
1143

Актуальність

Порушення когнітивних функцій у пацієнтів після великих некардіальних операцій  є складною міждисциплінарною проблемою. Проблематика періоперативної когнітивної дисфункції полягає у виникненні раннього <7 днів та пізнього ˂3 міс підтвердженого тестами погіршення пам’яті, концентрації уваги, сенсорно-моторної реакції та розумової працездатності. Зважаючи на актуальність проблеми, на підставі клінічного досвіду була висунута гіпотеза щодо нейротоксичної дії на головний мозок препаратів для анестезії, а анестетики, особливо системної дії, визнані одним з головних чинників виникнення когнітивної дисфункції в періопераційний період [1]. Це зумовило численні дослідження з суперечливими результатами від впливу наркозу на когнітивні функції пацієнтів різних вікових груп. Зокрема, одне з них надало результати, які свідчать про виникнення апоптичної нейродегенерації в головному мозку під дією анестетиків з подальшим негативним впливом на нейропсихічний розвиток дітей перших 2–3 років життя [2]. Однак в інструкціях препаратів для анестезії відсутнє згадування про тривалу післядію препаратів на когнітивну сферу, а питання безпеки анестезії залишається дискусійним. Група дослідників з Університету м. Онтаріо, Канада, дослідила вплив препаратів для загальної та регіонарної анестезії на ризик виникнення деменції у пацієнтів старшого віку після великих некардіологічних операцій [3]. У дослідженні порівнювали ризик та переваги регіонарної та загальної анестезії у пацієнтів віком ≥64 років при проведенні планового некардіального втручання. Результати опубліковані в журналі Американського геріатричного товариства (Journal of American Geriatric Society).

Результати

До популяційного ретроспективного  дослідження бази даних ICES (Канада) залучено 41 676 осіб віком 73,6±5,7 року зі сприятливим психіатричним анамнезом, переважно жінок (52,2%), які перенесли хірургічне лікування, зокрема ендопротезування стегна, колінного суглоба, простатектомію та гістеректомію. Середній час спостереження становив 4,3 року. За характером знеболювання всі пацієнти були поділені на групу загального наркозу (49,2%) та регіонарної анестезії (50,8%). Додатково пацієнтів стратифікували за віком у 4 підгрупи: 66–69 років, 70–74 роки, 75–79 років, 80–84 роки. Досліджували прогностичну виживаність впродовж 10 років шляхом визначення індексу коморбідності Чарльсона. До підсумкового аналізу включено дані 7499 пацієнтів. Отримано наступні результати. Аналіз даних свідчить, що через 5 років тяжкі когнітивні порушення спостерігалися у 4,8% пацієнтів з групи загальної анестезії та у 4,9% пацієнтів з групи регіонарної анестезії (відношення ризиків (HR) = 1, 95% довірчий інтервал (ДІ)  0,9–1,1, р=0,8). Розбіжностей в рівні смерті від інших причин за винятком деменції не виявлено (4,9% в обох групах). Аналіз чутливості свідчить про підвищення ризику деменції у пацієнток після гістеректомії (HR=1,6; 95% ДІ 1,2–2,3, р<0,01) та зниження ризику деменції в підгрупі пахової грижі (HR=0,8; 95% ДІ 0,7–0,9, р<0,01).

Висновки

Таким чином, на відміну від теоретичного припущення щодо несприятливого впливу на когнітивну функцію, застосування анестетиків є наріжним каменем хірургічних методів лікування пацієнтів похилого віку. Відмова від їх застосування призведе до негативних соціальних наслідків. Однак, на думку дослідників, вибір методу та препарату  для проведення анестезії потребує індивідуального підходу в окремому випадку, враховуючи принцип «користь-ризик» для пацієнта.

  1. Kim C.T., Myung W., Lewis M. et al. (2018) Exposure to general anesthesia and riskof dementia: a nationwide population-based cohort study. Alzheimers. Dis., 63 (1): 395–405. doi: 10.3233/JAD-170951.
  2. McCann M.E., Soriano S.G. (2019) Does general anesthesia affect neurodevelopment in infants and children? BMJ, 367: l6459. doi: 10.1136/bmj.l6459.
  3. Sprung J., Roberts R.O., Knopman D.S. et al. (2016) Association of mild cognitive impairment with exposure to general anesthesia for surgical and nonsurgical procedures: a population-based study. Mayo Clinic Proc., 91: 208–217. 1016/j.mayocp.2015.10.023.

Ю.В. Жарікова
Редакція журналу «Український медичний часопис»