КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ГІБЕРНОВАНОГО МІОКАРДА: МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАЛЬНІ ПІДХОДИ

30 серпня 2000
2840
Резюме

У пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) хронічну систолічну дисфункцію лівого шлуночка (ХСДЛШ) можуть спричинити необоротні зміни в міокарді (його некроз), оглушеність міокарда (постішемічна дисфункція) або його гібернація (персистуюча дисфункція міокарда в стані спокою внаслідок його гіпоперфузії). Розпізнавання як оглушеного, так і гібернованого міокарда має дуже важливе клінічне та лікувальне значення, оскільки наявність ХСДЛШ — негативна прогностична ознака у пацієнтів з ІХС. Крім того, ці клінічні стани міокарда потенційно можна корегувати. У разі ХСДЛШ, зумовленої тривало існуючою приголомшеністю, може бути ефективною медикаментозна терапія. При наявності гібернованого міокарда єдиним правильним вибором вважають застосування реваскуляризації міокарда. Подальші клінічні дослідження необхідні для уточнення критеріїв диференціальної діагностики станів ішемізованого, оглушеного та гібернованого міокарда, а також для визначення термінів розвитку хронічної систолічної дисфункції, зумовленої ними. Можливість розрізнення цих станів в майбутньому оптимізує лікувальну тактику.

КЛИНИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ ГИБЕРНИРОВАННОГО МИОКАРДА: МЕТОДЫ ДИАГНОСТИКИ И ЛЕЧЕБНЫЕ ПОДХОДЫ

Лутай Михаил Илларионович, Борсук Ю Ю

Резюме. У пациентов с ишемической болезнью сердца (ИБС) хроническая систолическая дисфункция левого желудочка (ХСДЛЖ) может быть вызвана необратимыми изменениями в миокарде (его некроз), оглушенностью миокарда (постишемическая дисфункция) или гибернацией миокарда (персистирующая дисфункция миокарда в состоянии покоя вследствие его гипоперфузии). Распознавание как оглушенного, так и гибернированного миокарда имеет очень важное клиническое и лечебное значение, поскольку наличие ХСДЛЖ — неблагоприятный прогностический признак у пациентов с ИБС. Кроме того, эти клинические состояния миокарда потенциально можно корригировать. В случае ХСДЛЖ, обусловленной длительно существующей оглушенностью, может быть эффективной медикаментозная терапия. При наличии гибернированного миокарда единственно правильным выбором считают проведение реваскуляризации миокарда. Дальнейшие клинические исследования необходимы для уточнения критериев дифференциальной диагностики состояний ишемизированного, оглушенного и гибернированного миокарда, а также для определения сроков развития ХСДЛЖ, обусловленной ими. Возможность распознавания этих состояний позволит в будущем оптимизировать лечебную тактику.

Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, систолическая дисфункция левого желудочка, гибернация миокарда, реваскуляризация миокарда

CLINICAL IMPORTANCE OF HIBERNATING MYOCARDIUM: THE DIAGNOSTIC METHODS AND MANAGEMENT

Lutay Michail I, Borsuk Yu Yu

Summary. In patients with myocardial ischemia, left ventricular dysfunction may arise from irreversible damage (cell death), myocardial stunning (postischemic dysfunction), or myocardial hibernation (persistent myocardial dysfunction at rest due to underperfusion). The recognition of both stunning and hibernation is very important clinically and therapeutically, since chronic left ventricular dysfunction have a negative effect on mortality and morbidity in patients with coronary artery disease. Moreover, both clinical states are potentially correctable. In the chronically stunned myocardium drug treatment aimed at preventing ischemic episodes and restoring normal function. However, when chronic left ventricular dysfunction is due to hibernating myocardium, the «gold standard» of therapy in these patients is restoration of normal coronary blood flow by revascularisation. Further clinical studies are needed to differentiate ischemic, stunned, and hibernating myocardium and to determine when each of these conditions leads to chronic left ventricular dysfunction. Moreover, the optimal therapeutic interventions in these conditions need to be well defined

Key words: ischemic heart disease, left ventricular systolic dysfunction, hibernating myocardium, revascularisation of myocardium