Ураження печінки при COVID-19: аналіз наявних даних та патогенез

29 червня 2021
4157
Резюме

17–18 червня 2021 р. відбулася Науково-практична конференція з міжнародною участю «IX Наукова сесія Інституту гастроентерології НАМН України. Новітні технології в теоретичній та клінічній гастроентерології». Захід відбувся за підтримки Національної академії медичних наук України, Міністерства охорони здоров’я України, ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України» та ГС «Асоціація по вивченню та лікуванню хвороб органів травлення в Україні». В рамках першого дня конференцій Галина Осьодло представила доповідь, яка стосувалася ураження печінки при COVID-19, фокусуючи увагу на патогенезі ураження печінки SARS-CoV-2.

17–18 червня 2021 р. відбулася Науково-практична конференція з міжнародною участю «IX Наукова сесія Інституту гастроентерології НАМН України. Новітні технології в теоретичній та клінічній гастроентерології». Захід організований за підтримки Національної академії медичних наук України, Міністерства охорони здоров’я України, ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України» та ГС «Асоціація­ з вивчення та лікування хвороб органів травлення в Україні».

Наукова програма заходу включала обговорення актуальних питань сучасної гастроентерології:

  • особливості менеджменту пацієнтів із захворюваннями органів травлення в умовах пандемії COVID-19;
  • ключові питання діагностики та лікування хронічних запальних захворювань товстої кишки;
  • передракові стани в гастроентерології та профілактика раку шлунково-кишкового тракту;
  • діагностика, лікування та профілактика захворювань органів травлення у дітей;
  • гастроентерологічні ускладнення перебігу інфекції COVID-19;
  • нутриціологія та лікувальне харчування при хворобах органів травлення.

У рамках першого дня конференції, 17 червня, Галина Осьодло, доктор медичних наук, професор, начальник кафедри­ військової терапії Української медичної академії, виступила з доповіддю «Раціональний підхід до медикаментозного супроводу ушкоджень печінки в період пандемії COVID-19». Дана тема є вкрай актуальною в умовах сьогоднішньої пандемії, оскільки дані літератури свідчать, що ушкодження печінки відмічають у значної частини пацієнтів, інфікованих SARS-CoV-2, особливо з тяжким або критичним перебігом хвороби. Сучасні дані свідчать, що COVID-19 може спровокувати погіршення функції печінки у пацієнтів з/без хронічних захворювань печінки [1]. При цьому порушення функції печінки також погіршує прогноз захворювання, підвищує ризик тяжкого перебігу COVID-19 та подовжує термін перебування пацієнта в стаціонарі. Так, результати нещодавно проведеного аналізу, в якому оцінювався стан печінки у пацієнтів з COVID-19, продемонстрував, що у 14-53% пацієнтів реєстрували зміни біохімічних показників, у 2–11% інфекція розвивалася на тлі хронічних дифузних захворювань печінки [2]. Подібні дані отримані у дослідженні G. Cholankeril та співавторів (2020), проведеному у Каліфорнії (n=116), відповідно до результатів якого у 40% випадків виявляли зміни біохімічних показників на фоні COVID-19, переважно у вигляді трансаміназної активності [3]. При цьому частка пошкодження печінки у пацієнтів з тяжкою формою COVID-19 була значно вищою, ніж у пацієнтів з легким ступенем тяжкості.

Враховуючи наявні дані, стає зрозумілим, що ураження печінки на тлі COVID-19 є вкрай поширеним ускладненням, що пов’язано з цитопатичними ефектами, викликаними вірусом (рисунок). Окрім того, пошкодження печінки також може бути спричинене використанням потенційно гепатотоксичних препаратів, переважно противірусних засобів (таблиця) [4]. Вплив SARS-CoV-2 на гепатоцити обумовлений наявністю в них рецепторів ангіотензинперетворювального ферменту 2-го типу (АПФ2), які слугують вхідними воротами для проникнення вірусу. Результати дослідження C. Zhang та співавторів (2020) продемонстрували, що експресія АПФ2 в холангіоцитах є набагато вищою, ніж в гепатоцитах і порівняно з рівнем експресії АПФ2 в альвеоцитах. Відповідно, автори приспускають, що при COVID-19 пошкодження печінки визначається, перш за все, пошкодженням холангіоцитів [5].

Рисунок. Патогенез ураження печінки при COVID-19 [6]
ІЛ — інтерлейкін; GM-CSF — гранулоцитарно-макрофагальний колонієстимулюючий фактор; AaDO2 — альвеолярно-артеріальний градієнт кисню; АсАТ — аспартатамінотрансфераза; АлАТ — аланінамінотрансфераза; ЛДГ — лактатдегідрогеназа; ПЛР — полімеразна ланцюгова реакція.

Таблиця. Медикаментозна гепатотоксичність при COVID-19

Медикаментозна гепатотоксичність
Препарати з підтвердженою гепатотоксичністю Рекомендації
  • Ремдесивір
  • Хлорохін/гідроксихлорохін ± азитроміцин
  • Лопінавір/ритонавір
  • Тоцилізумаб
  • Фавіпіравір/фавілавір
  • Барицитиніб
  • Анакінра
  • Запобігання передозуванню ацетамінофеном (23 г/добу) вважається безпечним для пацієнтів із цирозом печінки без активного вживання алкоголю
  • Не рекомендовано вводити НПЗП пацієнтам з цирозом печінки та портальною гіпертензією
НПЗП — нестероїдні протизапальні препарати.

Фактори асоційовані з дисфункцією печінки при COVID-19:

  • чоловіча стать;
  • похилий вік;
  • індекс маси тіла;
  • хронічні захворювання печінки;
  • коморбідна патологія (цукровий діабет, ожиріння, артеріальна гіпертензія, серцево-судинні захворювання та ін.);
  • трансплантація печінки в анамнезі та терапія імуносупресантами;
  • гепатоцелюлярна карцинома;
  • імунодефіцитні стани.

Таким чином, COVID-19 — системне захворювання, що супро­воджується порушенням функції імунної системи, розвит­ком специфічного генералізованого васкуліту, що призводить в першу чергу до ураження легень, а також серця, нирок, печінки та інших органів. Зокрема, у пацієнтів з хронічними захворюваннями печінки відмічають не лише підвищений ризик розвит­ку більш тяжких форм COVID-19, але й нерідко прогресування хронічного захворювання печінки, що відносить цих пацієнтів до групи підвищеного ризику та потребує спеціалізованого менеджменту із залученням мультидисциплінарної команди фахівців. Відповідно, фармакологічна терапія повинна бути спрямована на застосування препаратів, які мають підтверджений цитопротекторний, антиапоптичний та імуномодулюючий ефекти.

Список використаної літератури:

  • 1. Cichoż-Lach H., Michalak A. (2021) Liver injury in the era of COVID-19. World J. Gastroenterol.; 27(5): 377–390. doi: 10.3748/wjg.v27.i5.377.
  • 2. Xu L., Liu J., Lu M. et al. (2020) Liver injury during highly pathogenic human coronavirus infections. Liver Int.; 40(5): 998–1004. doi: 10.1111/liv.14435.
  • 3. Cholankeril G., Podboy A., Aivaliotis V.I. et al. (2020) High Prevalence of Concurrent Gastrointestinal Manifestations in Patients With Severe Acute Respiratory Syndrome Coronavirus 2: Early Experience From California. Gastroenterology.; 159(2): 775–777. doi: 10.1053/j.gastro.2020.04.008.
  • 4. Cichoż-Lach H., Michalak A. (2021) Liver injury in the era of COVID-19. World J. Gastroenterol.; 27(5): 377–390. doi:10.3748/wjg.v27.i5.377.
  • 5. Zhang C., Shi L., Wang F.S. (2020) Liver injury in COVID-19: management and challenges. Lancet Gastroenterol Hepatol.; 5(5): 428–430. doi: 10.1016/S2468-1253(20)30057-1.
  • 6. Lozano-Sepulveda S.A., Galan-Huerta K., Martínez-Acuña N. et al. (2020) SARS-CoV-2 another kind of liver aggressor, how does it do that?. Ann Hepatol.; 19(6): 592–596. doi:10.1016/j.aohep.2020.08.062