Літні небезпеки: гострі кишкові інфекції

24 травня 2021
801
Резюме

22 травня в цифровому форматі відбулася Науково-практична конференція «Літні небезпеки», в рамках якої Анна Гільфанова виступила з доповіддю, яка стосувалася проблеми гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь в літній період.

22 травня в цифровому форматі відбулася науково-практична конференція «Літні небезпеки», в рамках якої Анна Гільфанова, кандидат медичних наук, лікар-імунолог, лікар-педіатр, виступила з доповіддю «Літні кишкові інфекції і харчові отруєння». Традиційно літній період є найбільш сприятливим для виникнення і поширення гострих кишкових інфекцій (ГКІ) — група інфекційних захворювань різної етіології (вірусної, бактеріальної, грибкової, паразитарної), які характеризуються фекально-оральним шляхом передачі та ураженням переважно шлунково-кишкового тракту. Статистичні дані Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) свідчать, що у світі щороку реєструється понад 200 млн хворих з гострими кишковими інфекціями (ГКІ), з яких 500 тис. випадків завершуються смертю. Відомо, що найбільш вразливою групою є діти віком від 6 міс до 2 років, оскільки вони мають найвищий показник сприйнятливості до ГКІ. Відповідно, понад 70% від загальної кількості летальних випадків, асоційованих з ГКІ, припадає на дітей віком <2 років.

Сезонне підвищення захворюваності на ГКІ припадає саме на літній період, що, ймовірно, пов’язано із забрудненням джерел водопостачання, купанням у відкритих водоймах, з актива­цією харчового шляху зараження (овочі, фрукти, ягоди), недотриманням правил особистої гігієни та ін. Окрім того, у літній період температура повітря є більш сприятливою для розмноження збудника.

Фактори, які асоційовані з розвитком ГКІ у літній період:

  • забруднена вода;
  • ненадійне джерело води;
  • овочі та фрукти, помиті забрудненою водою;
  • зіпсована їжа;
  • брудні руки;
  • дія спеки;
  • переїдання.

ГКІ є групою захворювань, яка включає дизентерію, сальмонельоз, гастроентероколіти та харчові токсикоінфекції. Ці захворювання об’єднані в одну групу, оскільки мають схожі клінічну картину та шляхи інфікування, хоча й викликають їх різні збудники. Ключовим проявом ГКІ є діарея — зміна консистенції стулу (неоформлений або рідкий) та підвищення частоти випорожнень (3 та більше разів за добу), або будь-яка кількість не­оформленого стулу з домішками крові протягом доби (таблиця).

Критерії діареї:

  • у немовлят та дітей: >10 мл/кг/добу;
  • у підлітків та дорослих: >200 г/кг/добу;
  • рідкі або водянисті випорожнення щонайменше 3 рази за 24 год до 14 днів (>14 днів — хронічна діарея).

Клінічні симптоми ГКІ:

  • нудота/блювання;
  • діарея;
  • лихоманка;
  • зниження/втрата апетиту;
  • біль у животі та спазми;
  • бурчання;
  • зневоднення (летаргія, порушення свідомості, западіння тім’ячка, сухі слизові оболонки, запалі очі, відсутність сліз, поганий тургор шкіри, затримка капілярного наповнення);
  • затримка розвитку та білково/енергетична недостатність:

зменшення м’язової/жирової маси;
периферичні набряки;
ураження респіраторного тракту (у 40%).

Дуже важливим при ГКІ є своєчасне розпізнавання захворювання. Так, при появі діареї, важливими є визначення її причини та врахування наступних факторів:

  • характер стулу (консистенція, колір, об’єм та частота);
  • наявність супутніх кишкових симптомів (нудота/блювання, біль у животі);
  • відвідування дитячих колективів;
  • харчовий анамнез;
  • контакт з джерелами води (басейн, відкриті водойми);
  • подорожі, пікніки та ін.;
  • контакт с тваринами;
  • госпіталізація із застосуванням антибактеріальних препаратів;
  • стан імуносупресії.

Таблиця. Клінічні типи діареї та збудники, які її викликають

Типи діареї та найпоширеніші її збудники
Клінічний тип діареї Характеристика Збудник
Гостра водяниста (секреторна) діарея Ексикоз та електролітні порушення Віруси:

  • ротавірус;
  • каліцивірус: норо- та саповіруси;
  • аденовіруси (типи 40 та 41);
  • астровірус;
  • інші (торовірус, коронавірус* та песівірус

Найпростіші:

  • криптоспоридії;
  • лямблії
  • Бактерії:
  • холера;
  • ентеропатогенні та ентеротоксигенні ешерії
Гостра інвазивна діарея Калові маси з кров’ю або іншими домішками, може бути асоційована з пошкодженнями слизової оболонки кишечнику, сепсисом, розладами харчування, ексикозом Бактерії:

  • кампілобактерії;
  • сальмонели;
  • шигели;
  • аеромонади;ентеропатогенні та ентеротоксигенні ешерії;
  • єрсинії;
  • клостридії

Найпростіші:

  • амеби;
  • балантидіум кишковий
Персистуюча (хронічна) діарея Тривалість >14 днів, асоційована з розладами харчування та серйозними інфекціями позакишкової локалізації, ексикоз
*Коронавірус та діарея: спайковий білок SARS-CoV-2 зв’язується з тим самим рецептором АПФ2 для входження в клітину, що і збудник SARS, для якого характерним є фекально-оральний механізм передачі. АПФ2 широко експресується в проксимальних та дистальних ентероцитах тонкої кишки, де також містяться вхідні рецептори й до інших коронавірусів.