COVID-19: можливості УЗД при обстеженні легень в інфікованих пацієнтів

20 травня 2021
4036
Спеціальності :
Резюме

13–14 травня 2021 р. в онлайн-форматі відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні питання клініки, діагностики, лікування та реабілітації на різних рівнях надання медичної допомоги», в рамках якої виступив Олександр Мамонов з доповіддю, яка стосувалася сучасних можливостей ультразвукової діагностики при обстеженні легень у пацієнтів, інфікованих COVID-19, зокрема фокус стосувався чутливості та специфічності методу порівняно з діагностикою ураження легень при COVID-19 за допомогою рентгенографії органів грудної порожнини та комп’ютерної томографії.

Внаслідок світової пандемії COVID-19 велика увага наукового світу прикута саме до найбільш ефективних методів діагностики та лікування COVID-19. За останній час накопичена вже вагома кількість даних щодо епідеміології, етіології та патогенезу COVID-19, в тому числі встановлено, що вірус вражає альвеолярні клітини типу II, що й визначає подальший перебіг захворювання [1]. 13–14 травня 2021 р. в онлайн-форматі відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні питання клініки, діагностики, лікування та реабілітації на різних рівнях надання медичної допомоги», в рамках якої Олександр Мамонов виступив з доповіддю, яка стосувалася питання діагностики ураження легень внаслідок COVID-19. Спікер приділив увагу чутливості та специфічності методу ультразвукової діагностики (УЗД) при обстеженні ураження легень у пацієнтів інфікованих COVID-19. Сучасні дані свідчать, що УЗД легень демонструє високу діагностичну цінність в оцінці різних захворювань легень і за чутливістю і специфічністю перевершує рентгенологічне дослідження органів грудної порожнини, а деякі з досліджень наводять дані про те, що УЗД за точністю діагностики пневмонії може конкурувати з комп’ютерною томографією (КТ) [2]. Так, дані літератури свідчать, що УЗД здатна виявляти інтерстиціальну хворобу легень, субплевральну консолідацію та гострий респіраторний дистрес-синдром незалежно від етіологічного чинника захворювання, що може допомогти при діагностиці, моніторингу та подальшому спостереженні пацієнтів із COVID-19.

УЗД плевральних порожнин та легень являє собою простий метод, який дозволяє швидко діагностувати причину гострої респіраторної недостатності. Дані літератури свідчать, що УЗД гострої патології легень за чутливістю та специфічністю наближається до КТ-дослідження. Така чутливість методу досягається завдяки знанням та розумінню фахівця з УЗД основних сонографічних ознак легеневої патології. Так, результати дослідження Y. Amatya та співавторів (2018) продемонстрували кращу чутливість УЗД порівняно з рентгенографією щодо діагностики пневмонії (табл. 1) [3]. Ці результати узгоджуються з результатами метааналізу, проведеного L. Long та співавторами у 2017 р. (n=1515), відповідно до яких УЗД є високочутливим методом діагностики пневмонії серед дорослих осіб [4]. Також даний метод може бути корисним при обстеженні вагітних, немовлят та дітей через відсутність ризику, асоційованого з опромінюванням [5].

Таблиця 1. Переваги УЗД при діагностиці пневмонії

Результати дослідження Y. Amatya та співавторів (2018)
Діагностика пневмонії УЗД, % Рентгенографія, %
Чутливість 91 73
Специфічність 61 50

Ключові переваги УЗД:

  • мобільність та висока швидкість отримання результату;
  • можливість використання портативних ультразвукових систем («сонографічний стетоскоп»);
  • можливість швидкої дезінфекції апаратури.

Недоліки:

  • візуалізація можлива лише за відсутності повітря під датчиком та обстежуваною структурою;
  • труднощі при діагностиці емфіземи та повітряних бул;
  • недостатня поінформованість УЗД-фахівців про можливості методу та відсутність єдиного підходу в оцінці патологічних станів;
  • недостатня поінформованість лікарів інших спеціальностей про можливість методу в діагностиці легеневої патології.

Проведення УЗД дозволяє визначити наявність наступних порушень:

  • плевральний випіт;
  • пневмоторакс;
  • новоутворення плеври та легень;
  • виявлення та уточнення природи субплевральних утворень легень, таких як:

пневмонія;
птелектаз;
туберкульоз;
абсцес;
інфаркт легені;

  • інтерстиціальний синдром;
  • оцінка залишкових змін в легенях і плеврі після лікування (плевропульмональні тяжі, зони фіброзу та ділянки ущільнення плеври).

При оцінці ехокартини пневмонії основним критерієм є глибина проникнення ультразвуку в товщу легеневої тканини, яка обумовлена різною тяжкістю запальних змін в легені та різним ступенем порушення повітряності. При цьому запальна альвеолярна консолідація (ущільнення) легень наявна в 90% випадків, які розташовані в задньолатеральній зоні, і лише в 10% випадків мають іншу локалізацію. Ультрасонографічно виділяють 4 форми пневмонії:

  • інтерстиціальна — пневмоніт;
  • кортикальна;
  • сегментарна;
  • часткова.

Згідно із сучасними рекомендаціями і досвідом менеджменту пацієнтів, інфікованих COVID-19, найбільш високоспецифічним методом діагностики пневмонії COVID-19 є КТ органів грудної порожнини, яка корисна і при оцінці стадійності запального процесу [6]. І хоча застосування КТ має найвищу чутливість при діагностиці COVID-19, перевищуючи навіть чутливість полімеразної ланцюгової реакції (98% проти 71%, відповідно), даний метод має ряд обмежень, включно з опроміненням та високою вартістю [7]. Саме тому, за даними деяких дослідників, при масовій госпіталізації пацієнтів з підозрою/підтвердженим інфікуванням COVID-19 можливе залучення додаткових методів дослідження, зокрема альтернативою КТ є УЗД легень, що прискорить діагностику і допоможе у подальшій маршрутизації пацієнта (табл. 2; рис. 1, 2) [8].

Таблиця 2. Порівняння КТ та УЗД легень при діагностиці COVID-19

Діагностика COVID-19
КТ легень УЗД легень
Потовщена плевра Потовщена плевра
Тіні за типом «матового скла» та набряк В-лінії (фокальні, переривчасті або зливні)
Інфільтрація тіні в легенях Зливні В-лінії
Субплевральна консолідація Невеликі субплевральні консолідації
Транслобарна консолідація Як невеликі, так і транслобарні консолідації
Плевральний випіт (рідко) Плевральний випіт (рідко)
Уражається зазвичай >2 часток Мультилобарне розташування вогнищ
  • На початковій стадії — негативні або атипові дані КТ
  • При прогресуванні захворювання — дифузні вогнища або затемнення за типом «матового скла»
  • В подальшому — консолідація легень
  • Фокальні В-лінії — головна ознака на ранній стадії COVID-19 легкого перебігу
  • Альвеолярний інтерстиціальний синдром — основна ознака COVID-19 тяжкого перебігу
  • У стадії реконвалесценції починають з’являтися А-лінії
  • Потовщення плевральної лінії з нерівномірними В-лініями можливе у пацієнтів з легеневим фіброзом
Рисунок 1. Потовщення міжальвеолярних перегородок
Рисунок 2. КТ та УЗД ознаки пневмонії при COVID-19

Морфологічна основа симптому «матового скла» при КТ або В-лінії при УЗД визначається наступними змінами:

  • потовщення міжальвеолярного інтерстицію;
  • часткове заповнення альвеол;
  • гіперперфузія.

Альвеолярна консолідація — ознака, яка передбачає підвищення щільності і повну облітерацію повітряних альвеолярних просторів легень, простіше кажучи — безповітряна ділянка легень або ділянка ущільнення легень. Виділяють декілька видів альвеолярної консолідації, найбільш поширеними з яких є механічна (ателектаз), запальна (пневмонія) та інші види, які відмічають при тромбоемболії легеневої артерії, раку та пневмосклерозу.

Ультразвукова семіотика альвеолярної консолідації:

  • тканинна ознака: ультразвукова «гепатизація» тканини легені;
  • ознака нерівної, рваної границі;
  • фрагментарне зникнення пристікової гіперехогенної лінії;
  • В-лінії є маркерами інтерстиціального набряку.

Висновки

  • УЗД легень — інформативний метод при діагностиці гострої легеневої патології та є доцільним у поєднанні з рентгенографією органів грудної порожнини, що не поступається за чутливістю та специфічністю КТ-діагностиці;
  • УЗД плевральних порожнин та легень дозволяє швидко діагностувати причину гострої респіраторної недостатності;
  • враховуючи такі характеристики, як безпека, низька вартість, переносимість та доступність, УЗД є розумним інструментом для скринінгу, діагностики та сортування пацієнтів із пневмонією будь-якого генезу.

Список використаної літератури:

  • 1. Volpicelli G., Elbarbary M., Blaivas M. et al. (2012) International evidence based recommendations for point of care ultrasound. Intensive Care Med.; 38(4): 577–91.
  • 2. Mojoli F., Bouhemad B., Mongodi S. et al. (2019) Lung ultrasound for critically ill patients. Am. J. Respir. Crit .Care Med.; 199(6): 4–9.
  • 3. Amatya Y., Rupp J., Russell F.M. et al. (2018) Diagnostic use of lung ultrasound compared to chest radiograph for suspected pneumonia in a resource-limited setting. Int. J. Emerg. Med.; 11(1): 8. doi: 10.1186/s12245-018-0170-2.
  • 4. Long L., Zhao H-T., Zhang Z-Y. et al. (2017) Lung ultrasound for the diagnosis of pneumonia in adults: A meta-analysis. Medicine (Baltimore); 96(3): e5713. doi: 10.1097/MD.0000000000005713.
  • 5. Moro F., Buonsenso D., Moruzzi M.C. et al. (2020) How to perform lung ultrasound in pregnant women with suspected COVID-19infection. Ultrasound Obstet Gynecol, Mar 24. doi: 10.1002/uog.22028.
  • 6. Jin Y.H., Cai L., Cheng Z.S. et al. (2020) A rapid advice guideline for the diagnosis and treatment of 2019 novel coronavirus (2019-nCoV) infected pneumonia (standard version). Mil. Med. Res., vol. 7, № 1: 4.
  • 7. Fang Y., Zhang H., Xie J. et al. (2020) Sensitivity of chest CT for COVID-19: comparison to RT-PCR. Radiology, Vol. 19: 200432.
  • 8. Peng Q-Y., Wang X-T., Zhang L-N. et al. (2020) Findings of lung ultrasonography of novel corona virus pneumonia during the 2019-2020 epidemic. Intensive Care Med.; 46(5): 849–850. doi: 10.1007/s00134-020-05996-6.