Український Медичний Часопис
Издательство МОРИОН АПТЕКА online Компендиум Клиническая онкология Работа в медицине и фармации
Меню
  • Головна
  • Новини
  • Публікації
  • Свіжий номер
  • Архів
  • Фахові заходи
  • БПР
  • Протоколи та настанови
  • Інформація про видання
  • Вимоги до авторів
  • Автори
  • Організації
  • Рубрики
    Назад
    • Академія — дистанційна освіта on-line
    • Актуально
    • Без рубрики
    • Випадок з практики
    • Доказова медицина
    • Історія медицини
    • Клінічні випробування
    • Лікарю-практику
    • Медична етика
    • Медичне право
    • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
    • На стику спеціальностей
    • Належна клінічна практика
    • Наукові дискусії
    • Організація охорони здоров'я
    • Оригінальні дослідження
    • Події та коментарі
    • Редакційна інформація
    • Рецензії
    • Стандарти та протоколи
    • Фармакоекономіка
    • Фахові заходи
  • Спеціальності
    Назад
    • Акушерство та гінекологія
    • Алергологія та пульмонологія
    • Ангіологія
    • Андрология
    • Анестезіологія та інтенсивна терапія
    • Викладачі
    • Гастроентерологія
    • Генетична та регенеративна медицина
    • Дерматологія та венерологія
    • Ендокринологія
    • Епідеміологія
    • Імунологія
    • Інструментальна діагностика
    • Інфекційні хвороби
    • Кардіологія, ревматологія
    • Кардіохірургія
    • Медицина невідкладних станів
    • Медичне право
    • Мікробіологія
    • Наркологія
    • Невідкладна допомога
    • Неврологія та психіатрія
    • Нейрофізіологія
    • Нейрохірургія
    • Неонатологія
    • Нефрологія та урологія
    • Онкологія, гематологія
    • Організація охорони здоров'я
    • Ортопедія та травматологія
    • Оториноларингологія
    • Офтальмологія
    • Педіатрія
    • Променева діагностика
    • Профілактична медицина
    • Радіаційна медицина, радіологія
    • Реабілітація
    • Реанімація
    • Сімейна медицина
    • Стоматологія
    • Терапія, загальна практика
    • Трансфузіологія
    • Фармакоекономіка
    • Фармакологія
    • Флебология
    • Фтизіатрія
    • Фтізіатрія
    • Функціональна діагностика
    • Хірургія
  • English
  • Рус/Укр
Український Медичний Часопис
Знайти...
  • Рубрики
  • Спеціальності
  • Академія — дистанційна освіта on-line
  • Актуально
  • Без рубрики
  • Випадок з практики
  • Доказова медицина
  • Історія медицини
  • Клінічні випробування
  • Лікарю-практику
  • Медична етика
  • Медичне право
  • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
  • На стику спеціальностей
  • Належна клінічна практика
  • Наукові дискусії
  • Організація охорони здоров'я
  • Оригінальні дослідження
  • Події та коментарі
  • Редакційна інформація
  • Рецензії
  • Стандарти та протоколи
  • Фармакоекономіка
  • Фахові заходи
  • Акушерство та гінекологія
  • Алергологія та пульмонологія
  • Ангіологія
  • Андрология
  • Анестезіологія та інтенсивна терапія
  • Викладачі
  • Гастроентерологія
  • Генетична та регенеративна медицина
  • Дерматологія та венерологія
  • Ендокринологія
  • Епідеміологія
  • Імунологія
  • Інструментальна діагностика
  • Інфекційні хвороби
  • Кардіологія, ревматологія
  • Кардіохірургія
  • Медицина невідкладних станів
  • Медичне право
  • Мікробіологія
  • Наркологія
  • Невідкладна допомога
  • Неврологія та психіатрія
  • Нейрофізіологія
  • Нейрохірургія
  • Неонатологія
  • Нефрологія та урологія
  • Онкологія, гематологія
  • Організація охорони здоров'я
  • Ортопедія та травматологія
  • Оториноларингологія
  • Офтальмологія
  • Педіатрія
  • Променева діагностика
  • Профілактична медицина
  • Радіаційна медицина, радіологія
  • Реабілітація
  • Реанімація
  • Сімейна медицина
  • Стоматологія
  • Терапія, загальна практика
  • Трансфузіологія
  • Фармакоекономіка
  • Фармакологія
  • Флебология
  • Фтизіатрія
  • Фтізіатрія
  • Функціональна діагностика
  • Хірургія
Номер 1-2 (147-148) – I/IV 2022
  • Всі новини
2021-05-13 :
  • Лікарю-практику

Імунотерапія для пацієнтів серцево-судинного профілю

Савельєва-Кулик Н.О.

  • Редакція журналу «Український медичний часопис»

Резюме. Експериментально доведено роль периваскулярних макрофагів у відновленні та контролі кровотоку на тлі ішемічних явищ.

Актуальність

Серцево-судинні захворювання, тісно пов’язані з ішемією, залишаються провідною причиною смертності у всьому світі. Забезпечення належного рівня перфузії крові є життєво важливим в обмеженні масштабів ішемічного ушкодження тканин і підтримки належного відновлення функцій органів і систем [1]. Нещодавно дослідниками Уппсальського університету (Uppsala University), Швеція, встановлено, що макрофаги — одні з найбільш розповсюджених клітин організму людини — відіграють важливу роль у відновленні та контролі кровообігу [2]. Належне спрямування вказаної функції, на думку авторів, може бути використано для створення нових лікарських засобів для покращення перфузії на тлі ішемічних ушкоджень. Стаття за результатами проведеної роботи опублікована у виданні «Circulation Research» 21 квітня 2021 р.

Результати дослідження

Основна функція імунних клітин — захищати організм від атак мікроорганізмів та клітин зі зміненим геномом. Макрофаги — імуноцити, що спеціалізуються на нейтралізації та фагоцитозі мікроорганізмів, — також беруть участь у загоєнні ран та відновленні кровоносних судин. Мета нової роботи — дослідити роль макрофагів у відновленні функціональної перфузії тканин після ішемічного пошкодження, що може бути спрямовано на покращення відновлення тканин. У ході дослідження було експериментально продемонстровано, що макрофаги накопичуються навколо ушкодженої ділянки кровоносних судин. Аналогічні результати спостережень зафіксовані у пацієнтів після перенесеного інфаркту міокарда або периферичної ішемії.

За допомогою інтравітальної мікроскопії ішемізованого м’яза задньої кінцівки у лабораторних мишей та конфокальної мікроскопії тканин людини виявлено, що макрофаги накопичувалися периваскулярно в ішемізованих м’язах, забезпечуючи підвищення рівня індукованої NO-синтази (iNOS). Генетичне виснаження експресії iNOS, особливо в макрофагах (Cx3cr1-CreERT2; Nos2fl/fl або LysM-Cre; Nos2fl/fl), не впливало на судинну архітектуру, але суттєво порушувало регуляцію кровотоку в ішемізованих м’язах і призводило до поглиблення ішемії та пошкодження. Отже, доведено, що на тлі ішемії регуляція кровотоку залежить від активності iNOS макрофагального походження на відміну від фізіологічних умов, за яких циркуляція не порушена і регуляція кровообігу опосередкована активністю ендотеліальної NO-синтази.

В експерименті також встановлено, що макрофаги безпосередньо регулюють кровообіг, виконуючи необхідну функцію контролю ушкодження тканин. Так, виявлено, що макрофаги в ішемізованих м’язах мали високий рівень експресії рецепторів хемокінів CXCR4 та CCR2. Нові дані стали підґрунтям для подальших пошуків у спрямуванні особливостей функціонування макрофагів на відновлення кровообігу в ішемізованих м’язах. Підвищуючи місцеву концентрацію визначених сигнальних сполук, які зв’язуються з макрофагами у пошкодженому м’язі, дослідницькою групою було продемонстровано, що більшість макрофагів накопичується навколо кровоносних судин, покращуючи їх здатність регулювати кровообіг. Вказане, в свою чергу, призводило до покращення процесів загоєння та підвищення функціональної здатності пошкоджених кінцівок лабораторних тварин. Зокрема, надмірна експресія ДНК-плазмідами відповідних хемокінів (CXCL12 або CCL2) сприяла збільшенню кількості макрофагів, і завдяки впливу CXCL12 індукувала їх периваскулярне накопичення. Кінцевим результатом гіперекспресії CXCL12 були збільшення кількості функціонально активних кровоносних судин в ішемізованих м’язах, покращення їх перфузії і, зрештою, відновлення функції кінцівок.

Практичне значення

За висновками авторів роботи, отримані результати демонструють новий важливий вектор функції клітин імунної системи — значення макрофагів у відновленні тканин, оскільки саме ці клітини беруть участь в регуляції перфузії за рахунок вивільнення оксиду азоту внаслідок активації NO-синтази. На думку дослідників, в майбутньому спрямована імунотерапія зможе використовуватися в лікуванні пацієнтів не лише онкологічного профілю, але й тих, що мають серцево-судинні захворювання.

  1. Bajpai G., Bredemeyer A., Li W. et al. (2019) Tissue resident CCR2− and CCR2+ cardiac macrophages differentially orchestrate monocyte recruitment and fate specification following myocardial injury. Circ. Res., 124: 263–278. doi: 10.1161/CIRCRESAHA.118.314028.
  2. Vågesjö E., Parv K., Ahl D. et al. (2021) Perivascular macrophages regulate blood flow following tissue damage. Circ. Res., Apr. 21. doi: 10.1161/CIRCRESAHA.120.318380.

Н.О. Савельєва-Кулик,
редакція журналу «Український медичний часопис»

Коментарі
Без коментарів » Додати свій
Залишити коментар

Якщо ви помітили помилку, виділіть текст з помилкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це.
Ключові слова:
епітеліоцити, імуноцити, індукована NO-синтаза, інтравітальна мікроскопія, ішемія, макрофаги, оксид азоту, серцево-судинні захворювання, хемокіни
Спеціальності:
Кардіологія, ревматологія, Сімейна медицина, Терапія, загальна практика, Функціональна діагностика
Перегляди: 57
Украинский медицинский журнал

Видавництво «Моріон»
Редакція і видавництво: 02140, г. Київ, просп. Бажана 10А
Тел : +380 (44) 585-97-10

Спеціалізоване медичне онлайн-видання для лікарів, молодих фармацевтів, студентів медичних і фармацевтичних вишів.
Обмеження відповідальності

Издательство МОРИОНmorion.ua АПТЕКА onlineapteka.ua Компендиум — справочник лекарств №1compendium.com.ua