Український Медичний Часопис
Издательство МОРИОН АПТЕКА online Компендиум Клиническая онкология Работа в медицине и фармации
Меню
  • Головна
  • Новини
  • Публікації
  • Свіжий номер
  • Архів
  • Фахові заходи
  • Освіта
  • Протоколи та настанови
  • Інформація про видання
  • Вимоги до авторів
  • Автори
  • Організації
  • Рубрики
    Назад
    • Академія — дистанційна освіта on-line
    • Актуально
    • Без рубрики
    • Випадок з практики
    • Доказова медицина
    • Історія медицини
    • Клінічні випробування
    • Лікарю-практику
    • Медична етика
    • Медичне право
    • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
    • На стику спеціальностей
    • Належна клінічна практика
    • Наукові дискусії
    • Організація охорони здоров'я
    • Оригінальні дослідження
    • Події та коментарі
    • Редакційна інформація
    • Рецензії
    • Стандарти та протоколи
    • Фармакоекономіка
    • Фахові заходи
  • Спеціальності
    Назад
    • Акушерство та гінекологія
    • Алергологія та пульмонологія
    • Ангіологія
    • Андрология
    • Анестезіологія та інтенсивна терапія
    • Гастроентерологія
    • Генетична та регенеративна медицина
    • Дерматологія та венерологія
    • Ендокринологія
    • Епідеміологія
    • Імунологія
    • Інструментальна діагностика
    • Інфекційні хвороби
    • Кардіологія, ревматологія
    • Кардіохірургія
    • Медицина невідкладних станів
    • Медичне право
    • Мікробіологія
    • Наркологія
    • Невідкладна допомога
    • Неврологія та психіатрія
    • Нейрофізіологія
    • Нейрохірургія
    • Неонатологія
    • Нефрологія та урологія
    • Онкологія, гематологія
    • Організація охорони здоров'я
    • Ортопедія та травматологія
    • Оториноларингологія
    • Офтальмологія
    • Педіатрія
    • Променева діагностика
    • Профілактична медицина
    • Радіаційна медицина, радіологія
    • Реабілітація
    • Реанімація
    • Сімейна медицина
    • Стоматологія
    • Терапія, загальна практика
    • Трансфузіологія
    • Фармакоекономіка
    • Фармакологія
    • Флебология
    • Фтизіатрія
    • Фтізіатрія
    • Функціональна діагностика
    • Хірургія
  • English
  • Рус/Укр
Український Медичний Часопис
Знайти...
  • Рубрики
  • Спеціальності
  • Академія — дистанційна освіта on-line
  • Актуально
  • Без рубрики
  • Випадок з практики
  • Доказова медицина
  • Історія медицини
  • Клінічні випробування
  • Лікарю-практику
  • Медична етика
  • Медичне право
  • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
  • На стику спеціальностей
  • Належна клінічна практика
  • Наукові дискусії
  • Організація охорони здоров'я
  • Оригінальні дослідження
  • Події та коментарі
  • Редакційна інформація
  • Рецензії
  • Стандарти та протоколи
  • Фармакоекономіка
  • Фахові заходи
  • Акушерство та гінекологія
  • Алергологія та пульмонологія
  • Ангіологія
  • Андрология
  • Анестезіологія та інтенсивна терапія
  • Гастроентерологія
  • Генетична та регенеративна медицина
  • Дерматологія та венерологія
  • Ендокринологія
  • Епідеміологія
  • Імунологія
  • Інструментальна діагностика
  • Інфекційні хвороби
  • Кардіологія, ревматологія
  • Кардіохірургія
  • Медицина невідкладних станів
  • Медичне право
  • Мікробіологія
  • Наркологія
  • Невідкладна допомога
  • Неврологія та психіатрія
  • Нейрофізіологія
  • Нейрохірургія
  • Неонатологія
  • Нефрологія та урологія
  • Онкологія, гематологія
  • Організація охорони здоров'я
  • Ортопедія та травматологія
  • Оториноларингологія
  • Офтальмологія
  • Педіатрія
  • Променева діагностика
  • Профілактична медицина
  • Радіаційна медицина, радіологія
  • Реабілітація
  • Реанімація
  • Сімейна медицина
  • Стоматологія
  • Терапія, загальна практика
  • Трансфузіологія
  • Фармакоекономіка
  • Фармакологія
  • Флебология
  • Фтизіатрія
  • Фтізіатрія
  • Функціональна діагностика
  • Хірургія
Реклама у номері 1(141) – I/II 2021
  • Всі новини
2021-04-01 :
  • Лікарю-практику,
  • Події та коментарі

Епілептичні енцефалопатії раннього дитячого віку

Жарікова Ю.В.

  • Редакція «Українського медичного часопису»

Резюме. 30 березня за сприяння Української протиепілептичної ліги (УПЕЛ) відбувся науково-практичний вебінар на тему сучасного підходу до діагностики та вибору лікувальної стратегії епілептичних енцефалопатій у дітей.

30 березня в онлайн-форматі в рамках безперервної освіти відбувся навчальний захід, під час якого висвітлено практичні питання діагностики та лікування тяжких епілептичних станів у дітей. У заході взяли участь провідні фахівці у сфері дитячої неврології. Найбільш актуальні доповіді наведено нижче.

Станіслав Євтушенко, доктор медичних наук, завідувач кафедри дитячої та загальної неврології Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, розповів про вибір тактики діагностики епілептичних енцефалопатій у дітей. Діагностичні труднощі епілептичних енцефалопатій, зокрема синдрому Леннокса — Гасто, Веста, роландичних епілепсій, пов’язані з низькою розпізнаваністю лікарями. Небезпеку епілептичних енцефалопатій становить психоневрологічний регрес у осіб з нормальним розвитком або ретардація психоневрологічного розвитку, викликана епілептиформними змінами електричної активності головного мозку. На думку доповідача, в процесі діагностики патології, навіть незважаючи на рідкісність нападів, перевагу слід надавати саме моніторингу погіршення когнітивної функції. Однак вибір антиконвульсантів передбачає виявлення місця виникнення судом. Ще одним актуальним питанням дитячої неврології залишається діагностика доброякісних епілептичних енцефалопатій, одна з яких — неспецифічний вікозалежний електрофізіологічний феномен з характерним подовженням на електроенцефалограмі (ЕЕГ) піко-хвильової активності у фазу парадоксального сну (REM-фаза) та послідовним прогресуючим погіршенням нейропсихічної функції. Діагностична значущість виявлення подовженої піко-хвильової активності відграє ключову роль в ранній діагностиці епілептичної хвороби та визначенні прогнозу для пацієнта. Зважаючи на виникнення електрофізіологічної патологічної активності головного мозку за 1–3 роки до дебюту епілептичної хвороби, вчасна діагностика стану дозволяє успішно запобігати переходу до фокальної епілепсії. Несприятливою ознакою, яка свідчить про зниження когнітивних функцій, вважать появу на ЕЕГ комплексу спайк-хвиля. Наприкінці виступу доповідач нагадав про внесення змін до класифікації епілепсії. Завдяки досягненням молекулярної біології рефрактерні форми епілепсії вбачаються як хронічне, уповільнене, переважно локальне аутоімунне запалення головного мозку, яке характеризується частими поліморфними судомами та прискоренням поведінкових розладів на тлі зниження когнітивних функцій. Сучасні підходи до діагностики передбачають застосування полісомніографії та лабораторних методів виявлення антимозкових антитіл.

Ольга Сухоносова, доктор медичних наук, професор кафедри неврології та дитячої неврології Харківскої медичної академії післядипломної освіти, розповіла про медико-технічні документи, які регламентують надання медичної допомоги пацієнтам з епілептичними енцефалопатіями. Дебют епілепсії в ранньому дитинстві супроводжується появою агресивної активності головного мозку, рефрактерних судом та психоневрологічного дефіциту, який в результаті призводить до підвищення рівня дитячої смертності. У підлітковому віці патологічна електрофізіологічна активність зазвичай вщухає, однак нейрокогнітивні наслідки незворотні. Для успішної діагностики рекомендовано акцентувати увагу на деталізації обставин виникнення нападу, вік дебюту нападів, наявність провокуючих факторів з послідовним оцінюванням анамнестичних даних, результатів фізикального обстеження та оцінки неврологічного статусу. Щодо інструментальних методів підтвердження діагнозу, базовий запис ЕЕГ ≤20 хв рекомендовано виконувати відповідно до вимог Міжнародної ліги боротьби з епілепсією ILAE та Міжнародної федерації клінічної нейрофізіології IFCN від 2003 р., які передбачають застосування ≥12 каналів у комбінації з додатковими каналами моніторингу міограми, дихання та руху очей.

З метою оцінювання морфологічних та функціональних змін в головному мозку доведено ефективність застосування мультипараметричної магнітно-резонансної томографії. Зважаючи на накопичення даних щодо генів, які впливають на розвиток багатьох епілепсій, у тому числі моногенних варіантів (спадкових та de novo), повне генетичне секвенування рекомендовано у разі неуспішності попереднього каріотипування у пацієнтів з підозрою на конкретну хромосомну аберацію, наявності множинних вад внутрішніх органів або стигм дизембірогенезу. Успіх лікування залежить від неперервності оптимально підібраної протисудомної терапії, яка регламентована відповідними актуальними узагальненими рекомендаціями.

Юлія Жарікова,
редакція журналу «Український медичний часопис».

Коментарі
Без коментарів » Додати свій
Залишити коментар

Якщо ви помітили помилку, виділіть текст з помилкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це.

Обов'язково прочитайте:

  • 30 березня 2021 р. Епілептичні енцефалопатії раннього дитячого віку
  • Нова коронавірусна хвороба та інші глобальні виклики в інфектології
  • Вимоги ПМГ–2021: гематологічні та онкогематологічні захворювання
  • 6 квітня 2021 р. На межі компетенції неврології та психіатрії. Психічні розлади при епілепсіях
Ключові слова:
антитіла, електроенцефалограма, енцефалопатія, епілепсія, неврологічний дефіцит
Спеціальності:
Анестезіологія та інтенсивна терапія, Неврологія та психіатрія, Нейрохірургія, Педіатрія, Реабілітація, Терапія, загальна практика
Перегляди: 28
Украинский медицинский журнал

Видавництво «Моріон»
Редакція і видавництво: 02140, г. Київ, просп. Бажана 10А
Тел : +380 (44) 585-97-10

Спеціалізоване медичне онлайн-видання для лікарів, молодих фармацевтів, студентів медичних і фармацевтичних вишів.
Обмеження відповідальності

Издательство МОРИОНmorion.ua АПТЕКА onlineapteka.ua Компендиум — справочник лекарств №1compendium.com.ua