Постковідний синдром: збереження симптомів протягом 4 міс

25 березня 2021 о 15:30
1269

Актуальність

На сьогодні відомо, що клінічна симптоматика COVID-19 є різноманітною, починаючи з безсимптомного перебігу та завершуючи розвитком тяжкого гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС) з поліорганною недостатністю [1]. Найбільш поширеними симптомами, характерними для пацієнтів, інфікованих SARS-CoV-2, належать симптоми з боку респіраторної системи, інтоксикаційний синдром, симптоми з боку опорно-рухової системи (міалгія, артралгія, слабкість), шлунково-кишкові симптоми та аносмія/дисгевзія. Ця клінічна картина добре описана у результатах попередніх досліджень, опублікованих з початку пандемії COVID-19 [2].

Сучасні дані свідчать, що у деяких пацієнтів наявні персистуючі симптоми захворювання. Цитокіновий шторм, що лежить в основі патогенезу розвитку та прогресування COVID-19, спричиняє серйозні наслідки для організму в цілому, що призводить до розвитку так званого постковідного синдрому. Так, результати нещодавно опублікованого дослідження продемонстрували збереження постковідного синдрому у пацієнта протягом 6 міс після виписки зі стаціонару [3]. Крім того, попередні дослідження, в яких оцінювали вплив інших типів коронавірусу, свідчать, що віруси SARS та МЕRS також асоціювалися з наявністю симптомів після одужання [4].

Постковідний синдром характеризується наявністю мультисиндромального ураження після перенесеного COVID-19, при якому SARS-CoV-2 в організмі пацієнта вже не виявляється, але сукупність спричинених ним пошкоджень органів і систем завдає значної шкоди для здоров’я людини. Однак даних, які б оцінювали довгострокові наслідки перенесеного COVID-19, на сьогодні є недостатніми. Проведено дослідження, мета якого — системний аналіз клінічних симптомів, наявних у пацієнтів після 4 міс з моменту виписки зі стаціонару, включно з проведенням оцінки клінічного статусу пацієнтів [5].

Методи та результати

Проведено перспективне когортне дослідження, в якому брали участь пацієнти з перенесеним COVID-19 в анамнезі, які були госпіталізовані до лікарні у період з 1 березня по 29 травня 2020 р. та які пройшли консультування за допомогою телефонного зв’язку після 4 міс з моменту виписки зі стаціонару (у період з 15 липня по 18 вересня 2020 р.). Далі пацієнтів було запрошено для проведення подальшої оцінки персистуючих симптомів під час амбулаторної консультації.

Загалом у дослідження включено 834 пацієнти з перенесеним COVID-19 в анамнезі, з яких 478 пройшли телефонну оцінку наявних симптомів (середній вік 61 рік, з них 201 особа чоловічої та 277 — жіночої статі). Під час телефонної консультації 244 пацієнти (51%) повідомили про щонайменше 1 симптом, який не відзначався під час розпалу COVID-19: втому відзначали 31%, когнітивні симптоми — 21% та задишку — 16%.

Подальшу оцінку на амбулаторній ланці медичної допомоги проходили 177 пацієнтів (37%), зокрема 97 чоловіків і 142 жінки, які отримували лікування COVID-19 у відділенні реанімації та інтенсивної терапії (ВРІТ) і були виписані. Середній показник багатовимірного опитування щодо оцінки втоми (n=130) становив 4,5 для зниженої мотивації та 3,7 для інтелектуальної втоми. Середній показник короткоформатного опитування по оцінці втоми (n=145) становив 25.

Зміни легень, переважно за типом «матового скла», при проведенні мультиспіральної комп’ютерної томографії виявлені у 108 пацієнтів (63%), фіброз легень — у 33 пацієнтів (19%) із залученням до 25% паренхіми легень, і лише у одного пацієнта фіброзні зміни перевищували 25%. У групі пацієнтів з ГРДС фіброзні зміни відзначалися у 19 із 49 пацієнтів (39%). У групі пацієнтів, які отримували терапію у ВРІТ, симптоми включали депресію (18%), тривожність (23%) та посттравматичні симптоми (7%). Фракція викиду лівого шлуночка <50% зареєстрована у 8 із 83 (10%) пацієнтів, госпіталізованих до ВРІТ. Хронічна хвороба нирок виявлена у 2 пацієнтів, госпіталізованих до ВРІТ.

Цікаво, що, незважаючи на наявність постковідного синдрому, функціональні тести, що оцінюють стан дихальної системи, в більшості пацієнтів були нормальними.

Висновок

Результати даного дослідження свідчать,. що через 4 міс після виписки зі стаціонару у пацієнтів відмічали симптоми, пов’язані з постковідним синдромом, які раніше не були наявні.

Нагадуємо, що результати нещодавнього дослідження продемонстрували, що у пацієнтів, які перенесли COVID-19, наявний стійкий імунітет, який зберігається протягом декількох місяців після одужання, що знижує до мінімуму ризик реінфікування SARS-CoV-2.

Список використаної літератури

  1. Wiersinga W.J., Rhodes A., Cheng A.C. et al. (2020) Pathophysiology, transmission, diagnosis, and treatment of coronavirus disease 2019 (COVID-19): a review. JAMA; 324(8): 782–793. doi:10.1001/jama.2020.12839.
  2. Wu Z., McGoogan J.M. (2020) Characteristics of and important lessons from the coronavirus disease 2019 (COVID-19) outbreak in China: summary of a report of 72 314 cases from the Chinese Center for Disease Control and Prevention. JAMA; 323(13): 1239–1242. doi:10.1001/jama.2020.2648.
  3. Fanshawe J., Howell J., Omar A. et al. (2021) Corticosteroids and pulmonary rehabilitation reducing long‐term morbidity in a patient with post‐COVID‐19 pneumonitis: A case study. Physiotherapy Research InternationalEarly View ePRI1903. doi.org/10.1002/pri.1903.
  4. Puntmann V.O., Carerj M.L., Wieters I et al. (2020) Outcomes of cardiovascular magnetic resonance imaging in patients recently recovered from coronavirus disease 2019 (COVID-19). JAMA Cardiol.; 5(11): 1265–1273. doi:10.1001/jamacardio.2020.3557.
  5. The Writing Committee for the COMEBAC Study Group (2021) Four-Month Clinical Status of a Cohort of Patients After Hospitalization for COVID-19. JAMA, March 17. doi:10.1001/jama.2021.3331.

Анна Хиць,
редакція журналу «Український медичний часопис»