Як попередити негативні наслідки застосування антибіотиків

Актуальність

Поширеність застосування антибіотиків з групи фторхінолонів (ФХ) зумовлена їх ультрашироким спектром дії відносно грампозитивних, грамнегативних, аеробних, анаеробних бактерій, хламідій, мікоплазм, легіонел та мікобактерій. Завдяки великому об’єму розподілу та досягненню значних концентрацій в тканинах ФХ широко застосовуються в амбулаторних умовах у пацієнтів з інфекційними вогнищами будь-якої локалізації, але особливо часто при інфекціях респіраторного тракту та сечовидільної системи. Активне застосування ФХ спричинило численні дослідження безпеки антибактеріальних препаратів цієї групи. Завдяки проведеній дослідницькій роботі були отримані результати, які свідчать про підвищений ризик формування аневризми аорти та/або її розшарування у пацієнтів з групи ризику серцево-судинної коморбідності [1]. Патогенез виникнення аневризми аорти внаслідок застосування ФХ залишається нез’ясованим. Але, зважаючи на ферментативну активність ФХ, зроблено припущення щодо порушення цілісності артеріальної стінки внаслідок блокування активності ферментативного апарату судинного ендотелію [2]. Базуючись на результатах негативного впливу ФХ на цілісність судин, Управлінням з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами США (Food and Drug Administration — FDA) рекомендовано з особливою обережністю призначати ФХ пацієнтам з серцево-судинною коморбідністю. Однак залишається невизначеним питання безпеки застосування ФХ у пацієнтів, які не входять до групи ризику. Поточне дослідження, проведене групою вчених з Університету Північної Кароліни в м. Чапел-Хіл, США, мало на меті дослідити безпеку застосування фторхінолонів у пацієнтів без серцево-судинних ризиків [3].

Методи

У когортне рандомізоване дослідження залучено 27  827 254 дорослих пацієнтів віком 18–64 років без ускладненого перебігу інфекційних захворювань, яким за період 2000–2017 рр. виписано 47 596 545 рецептів на антибіотики. Досліджували безпеку амбулаторного призначення пероральних ФХ порівняно з безпекою застосування амоксицілін-клавунату, азитроміцину, цефалексину, кліндаміцину та сульфаметаксозол-триметоприму (порівняльна група).

Результати

Первинною кінцевою точкою дослідження зазначено частоту виникнення клінічних симптомів розшарування аневризми аорти впродовж 90 днів після призначення антибактеріальної терапії. Вторинними кінцевими точками зазначили стать, вік та коморбідність пацієнтів. У результаті проведення аналізу отримані наступні результати.

1. Серед загального числа призначень антибіотиків частка ФХ становила 19%. Середній вік пацієнтів, яким було призначено ФХ, становив 47 років проти 43 років в групі пацієнтів, яким призначали антибіотики з порівняльної групи. Під час стратифікації за статтю виявлено вищу частоту призначення ФХ пацієнтам жіночої статі — 61,3% осіб проти 59,5% осіб, які отримували антибіотики з порівняльної групи.
2. Частота формування та/або розшарування аневризми аорти впродовж 90 днів в групі ФХ виявилася вищою за частоту порушення в порівняльній групі та відповідно становила 7,5 випадків/10 тис. осіб проти 4,6 випадків/10 тис. осіб.
3. Зафіксовано підвищення частоти необхідності проведення репарації аневризми у пацієнтів з групи ФХ порівняно з групою порівняння (відношення ризиків (HR)=1,88; 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,44–2,46).
4. Аналіз результатів за допомогою шкали регресії свідчить про підвищення ризику формування та/або розшарування аорти у пацієнтів внаслідок застосування ФХ незалежно від віку, статі чи демографічних ознак (HR 1,2; 95% ДІ 1,17–1,24). Зважаючи на анатомо-морфологічні особливості судинної системи черевної порожнини, застосування ФХ асоційоване з підвищеним ризиком формування аневризми черевної аорти (HR=1,31; 95% ДІ 1,25–1,37), аневризми клубової артерії (HR=1,6; 95% ДІ 1,33–1,91) та аневризми інших черевних судин (HR=1,58; 95% ДІ 1,39–1,79).
5. Стратифікація пацієнтів за віком свідчить, що до групи ризику з формування аневризми аорти внаслідок застосування ФХ входять всі пацієнти віком ≤35 років (р=0,04).

Висновки

Таким чином, на думку дослідників, отримані результати свідчать про підвищення ризику формування аневризми черевної аорти у пацієнтів віком ≤35 років без перехресного впливу судинної коморбідності.

Список використаної літератури

1. Chang C., Wang J. et al. (2020) Association of Infections and Use of Fluoroquinolones With the Risk of Aortic Aneurysm or Aortic Dissection. JAMA Intern. Med., 180 (12): 1587–1595. doi:10.1001/jamainternmed.2020.4192.
2. Gopalakrishnan C.,  Bykov K., Fischer M.A. et al. (2020) Association of Fluoroquinolones With the Risk of Aortic Aneurysm or Aortic Dissection. JAMA Intern. Med., 180 (12): 1596–1605. doi:10.1001/jamainternmed.2020.4199.
3. Newton E.R., Akerman A.W., Strasse P.D. et al. (2021) Association of Fluoroquinolone Use With Short-term Risk of Development of Aortic Aneurysm. JAMA Surg., 156 (3): 264–272. doi: 10.1001/jamasurg.2020.6165.

Юлія Жарікова,
редакція журналу «Український медичний часопис»