Дорсопатія поперекового відділу: лікування

9 березня 2021 о 16:20
2488

Актуальність

Термін «дорсалгія» є певною мірою умовним і таким, який описує групу гетерогенних захворювань хребта з широким спектром симптомів, провідним з яких є синдром болю у нижній ділянці спини. Дорсалгія відзначається у пацієнтів ортопедичного, ревматологічного та терапевтичного профілю та є найчастішою причиною звернення за медичною допомогою. Однак, зважаючи на провідну роль м’язово-зв’язувального апарату у підтриманні стабільної структури хребта, основним чинником дорсалгії вважають мікротравматизацію зв’язок та поперекових м’язів та виникнення внаслідок цього тривалого больового синдрому. Основним фактором ризику виникнення болю у попереку вважають порушення механіки тіла внаслідок різких рухів та пов’язаним із ними травмуванням. Залежно від тривалості дорсалгія може бути гострою (≤4 тиж), підгострою (4–12 тиж) та хронічною (≥12 тиж). Поширеність патологічного стану, нез’ясованість факту патолого-анатомічного чинника болю в спині та тривалість больового синдрому становлять певні труднощі у лікуванні та призводять до негативних соціальних наслідків. Відповідно до актуальних настанов з метою полегшення больового синдрому та функціонального покращення пацієнтам з дорсалгією призначають нестероїдні протизапальні препарати, парацетамол, антидепресанти, міорелаксанти і трамадол. Однак висока частота небажаних явищ від застосування вищезазначених фармакологічних засобів призводить до постійного пошуку інших препаратів з високою лікувальною ефективністю та задовільною переносимістю. Зазначимо, що у механізмі больової відповіді одну з ключових ролей відіграє нейропатичний компонент больового синдрому. В результаті сегментарної демієлінізації корінцевого апарату порушується проведення імпульсних потоків по чутливих волокнах і виникає відчуття болю, печіння та зміни чутливості. Механізм дії нуклеотидів полягає у пришвидшенні регенерації ушкоджених ділянок нервів та проявляється зменшенням вираженості больового відчуття та парестезії [1]. Результати попередніх досліджень свідчать про задовільний терапевтичний ефект від застосування полінуклеотидних комплексів та клінічно значуще функціональне покращення самопочуття пацієнтів із люмбалгією, остеоартритом, невралгією та нейропатичним болем в інтервенційній групі нуклеотидів [2]. Однак залишається недослідженим безпека застосування нуклеотидів. Поточне дослідження, проведене групою дослідників з Університетської клініки міста Ріо-де-Жанейро, Бразилія, мало за мету порівняти лікувальну ефективність та переносимість застосування комбінації уридин — трифосфату, цитидин — монофосфату та гідроксикобаламіну проти ефективності та переносимості вітамінного комплексу із вмістом тіаміну нітрату, піридоксину гідрохлориду та ціанокобаламіну у пацієнтів із дорсалгією [3]. Результати надруковані в часописі «Journal Pain Research» (Дослідження больового синдрому).

Результати

До дослідження було залучено 634 пацієнтів віком до 65 років із тривалістю гострого, середньої тяжкості болю в спині протягом ≤3 днів, із функціональними змінами та без них. Пацієнти групи А отримували комбінацію нуклеотидів та вітаміну В12. Пацієнтів групи В лікували вітамінним комплексом із вмістом вітамінів В1, В6 та В12. За первинну точку дослідження зазначено частоту небажаних явищ у досліджуваних групах. Вторинну кінцеву точку визначали шляхом оцінювання інтенсивності болю за шкалою оцінювання якості життя, шкалою функціональних порушень Роланда — Моріса та результатами виконання тесту нахилу вперед. Послідовно оцінювання проводили на початку дослідження, на 30-й та 60-й день після початку лікування. Отримано такі результати.

1. Загальна частота виникнення небажаних явищ виявилася нижчою у групі А комбінованого лікування та становила 35,5% порівняно з 64,5% у групі В (р=0,0019). При цьому 24 пацієнтів другої групи припинили участь у дослідженні внаслідок серйозних небажаних явищ. Серйозні побічні ефекти (блювання та інтенсивний головний біль) відзначали у двох пацієнтів групи А проти 13 пацієнтів групи В.

2. Функціонально значуще покращення клінічних симптомів через 30 та 60 днів виявлено переважно в групі А (р<0,0001).

3. Відмінностей інтенсивності клінічних симптомів у групах за шкалою функціональних порушень Роланда — Моріса в обох групах не виявлено. Результати тесту нахилу вперед виявилися однаковими та становили ≥3 см в обох групах.

На рисунку продемонстровано функціональне покращення клінічних симптомів на початку дослідження, на 30-й та на 60-й день.

Рисунок. Функціональне покращення клінічних симптомів у пацієнтів з дорсалгією на початку дослідження, на 30-й та на 60-й день

Висновки

Таким чином, дослідники визначили ефективність та безпеку нуклеотидів у пацієнтів із дорсалгією.

  • 1. Hakim M., Kurniani N., Pinzon R. et al. (2018) Management of peripheral neuropathy symptoms with a fixed dose combination of high-dose vitamin B1, B6 and B12: A 12-week prospective non-interventional study in Indonesia. Asian. J. Med. Sci., 9(1): 32–39. doi:10.3126/ajms.v9i1.18510. https://doi.org/10.3126/ajms.v9i1.
  • 2. Anderson C.M., Parkinson F.E. (1997) Potential signalling roles for UTP and UDP: sources, regulation and release of uracil nucleotides. Trends Pharmacol. Sci., 18(10): 387–392. doi:10.1016/S0165-6147(97)01106-1.
  • 3. Mibielli Naslausky M.A., Nunes C.P., Goldberg H. et al. (2020) Nucleotides Cytidine and Uridine Associated with Vitamin B12 vs B-Complex Vitamins in the Treatment of Low Back Pain: The NUBES Study. J. Pain. Res., 13: 2531–2541 (http// doi: 10.2147/JPR.S277024).