Український Медичний Часопис
Издательство МОРИОН АПТЕКА online Компендиум Клиническая онкология Работа в медицине и фармации
Меню
  • Головна
  • Новини
  • Публікації
  • Свіжий номер
  • Архів
  • Фахові заходи
  • Освіта
  • Протоколи та настанови
  • Інформація про видання
  • Вимоги до авторів
  • Автори
  • Організації
  • Рубрики
    Назад
    • Академія — дистанційна освіта on-line
    • Актуально
    • Без рубрики
    • Випадок з практики
    • Доказова медицина
    • Історія медицини
    • Клінічні випробування
    • Лікарю-практику
    • Медична етика
    • Медичне право
    • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
    • На стику спеціальностей
    • Належна клінічна практика
    • Наукові дискусії
    • Організація охорони здоров'я
    • Оригінальні дослідження
    • Події та коментарі
    • Редакційна інформація
    • Рецензії
    • Стандарти та протоколи
    • Фармакоекономіка
    • Фахові заходи
  • Спеціальності
    Назад
    • Акушерство та гінекологія
    • Алергологія та пульмонологія
    • Ангіологія
    • Андрология
    • Анестезіологія та інтенсивна терапія
    • Гастроентерологія
    • Генетична та регенеративна медицина
    • Дерматологія та венерологія
    • Ендокринологія
    • Епідеміологія
    • Імунологія
    • Інструментальна діагностика
    • Інфекційні хвороби
    • Кардіологія, ревматологія
    • Кардіохірургія
    • Медицина невідкладних станів
    • Медичне право
    • Мікробіологія
    • Наркологія
    • Невідкладна допомога
    • Неврологія та психіатрія
    • Нейрофізіологія
    • Нейрохірургія
    • Неонатологія
    • Нефрологія та урологія
    • Онкологія, гематологія
    • Організація охорони здоров'я
    • Ортопедія та травматологія
    • Оториноларингологія
    • Офтальмологія
    • Педіатрія
    • Променева діагностика
    • Профілактична медицина
    • Радіаційна медицина, радіологія
    • Реабілітація
    • Реанімація
    • Сімейна медицина
    • Стоматологія
    • Терапія, загальна практика
    • Трансфузіологія
    • Фармакоекономіка
    • Фармакологія
    • Флебология
    • Фтизіатрія
    • Фтізіатрія
    • Функціональна діагностика
    • Хірургія
  • English
  • Рус/Укр
Український Медичний Часопис
Знайти...
  • Рубрики
  • Спеціальності
  • Академія — дистанційна освіта on-line
  • Актуально
  • Без рубрики
  • Випадок з практики
  • Доказова медицина
  • Історія медицини
  • Клінічні випробування
  • Лікарю-практику
  • Медична етика
  • Медичне право
  • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
  • На стику спеціальностей
  • Належна клінічна практика
  • Наукові дискусії
  • Організація охорони здоров'я
  • Оригінальні дослідження
  • Події та коментарі
  • Редакційна інформація
  • Рецензії
  • Стандарти та протоколи
  • Фармакоекономіка
  • Фахові заходи
  • Акушерство та гінекологія
  • Алергологія та пульмонологія
  • Ангіологія
  • Андрология
  • Анестезіологія та інтенсивна терапія
  • Гастроентерологія
  • Генетична та регенеративна медицина
  • Дерматологія та венерологія
  • Ендокринологія
  • Епідеміологія
  • Імунологія
  • Інструментальна діагностика
  • Інфекційні хвороби
  • Кардіологія, ревматологія
  • Кардіохірургія
  • Медицина невідкладних станів
  • Медичне право
  • Мікробіологія
  • Наркологія
  • Невідкладна допомога
  • Неврологія та психіатрія
  • Нейрофізіологія
  • Нейрохірургія
  • Неонатологія
  • Нефрологія та урологія
  • Онкологія, гематологія
  • Організація охорони здоров'я
  • Ортопедія та травматологія
  • Оториноларингологія
  • Офтальмологія
  • Педіатрія
  • Променева діагностика
  • Профілактична медицина
  • Радіаційна медицина, радіологія
  • Реабілітація
  • Реанімація
  • Сімейна медицина
  • Стоматологія
  • Терапія, загальна практика
  • Трансфузіологія
  • Фармакоекономіка
  • Фармакологія
  • Флебология
  • Фтизіатрія
  • Фтізіатрія
  • Функціональна діагностика
  • Хірургія
Реклама у номері 1(141) – I/II 2021
  • Всі новини
2021-03-05 :
  • Лікарю-практику

Гіпернатріємія — прогностичний чинник летальності при COVID-19

Савельєва-Кулик Н.О.

  • Редакція журналу «Український медичний часопис»

Резюме. Аномальні рівні натрію крові пов’язані з підвищеним ризиком дихальної недостатності та летального кінця серед госпіталізованих пацієнтів із COVID-19

Актуальність

Відомо, що дизнатріємія є незалежним предиктором летальності серед пацієнтів із бактеріальною пневмонією [1, 2]. Водночас даних про захворюваність та прогностичний вплив змін концентрації натрію в осіб із COVID-19 донині було недостатньо. У нещодавній роботі, проведеній співробітниками Університетського коледжу Лондона (University College London), Велика Британія, представлено докази того, що госпіталізовані пацієнти з COVID-19 з аномальним вмістом натрію в сироватці крові мають підвищений ризик розвитку дихальної недостатності з фатальними наслідками. Результати дослідження демонструють, що такі пацієнти у 2 рази частіше потребують інтубації або інших заходів підтримки дихальної функції порівняно з іншими особами,  рівень натрію крові яких визначається в межах нормальних показників. Тому вміст натрію в сироватці крові, на думку авторів, може визначати потреби пацієнтів із COVID-19 у госпіталізації або спостереженні їх у відділенні інтенсивної терапії [3]. Матеріали опубліковано у профільному виданні Ендокринологічного товариства «Журнал клінічної ендокринології та метаболізму» («Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism») 24 лютого 2021 р.

Структура та методи дослідження

Роботу виконано в межах ретроспективного поздовжнього когортного дослідження. Спостереження проводили за станом всіх дорослих осіб, які зверталися за допомогою з приводу COVID-19 до двох лікарень Лондона протягом 8 тиж. За період перебування пацієнтів на стаціонарному лікуванні рівень натрію в сироватці крові визначали декілька разів. При цьому електролітні зміни в межах <135 або >145 ммоль/л визначали, як гіпо- або гіпернатріємію відповідно. Водночас оцінювали можливий зв’язок дизнатріємії з показниками стаціонарної летальності, потребами в проведенні розширеної штучної вентиляції легень (ШВЛ) та розвитком гострого ураження нирок.

Результати

До клінічного спостереження було залучено 488 пацієнтів (277 чоловіків та 211 жінок, середній вік — близько 68 років). Тривалість перебування на стаціонарному лікуванні в середньому становила 8 днів. На момент звернення 24,6% осіб мали гіпонатріємію, зумовлену переважно гіповолемією; водночас у 5,3% пацієнтів спостерігали гіпернатріємію. При подальшому спостереженні встановлено, що наявність гіпернатріємії через 2 доби після госпіталізації та в будь-який наступний проміжок часу перебування у стаціонарі супроводжувалася підвищенням летальності пацієнтів. Зокрема, ці показники підвищувалися у 2,34 раза (95%, довірчий інтервал (ДІ) 1,08—5,05, p=0,0014) та в 3,05 раза (95% ДІ 1,69–5,49, p<0,0001) відповідно, асоціюючись із підвищеним ризиком смертності порівняно з особами, які мали гіпонатріємію.

Наявна гіпонатріємія при госпіталізації була пов’язана з підвищенням у 2,18 раза імовірності подальшої потреби пацієнтів у ШВЛ (95% ДІ 1,34–3,45, p=0,0011). Водночас гіпонатріємія не була чинником внутрішньолікарняної смертності, за винятком підгрупи осіб з гіпонатріємією на тлі гіповолемії. Крім того, результати проведеного аналізу дозволили констатувати, що зміни вмісту натрію у сироватці крові не були пов’язані з ризиком гострого ураження нирок і тривалістю перебування пацієнтів на стаціонарному лікуванні.

Висновки та клінічна рекомендація

За результатами клінічного спостереження автори дійшли висновку про те, що наявний дисбаланс рівня натрію в сироватці крові під час госпіталізації осіб з COVID-19 є чинником ризику несприятливого прогнозу. Зокрема, гіпернатріємія та гіпонатріємія відповідно пов’язані з підвищенням ризиків смертності та розвитку дихальної недостатності. Відомо, що рівні електролітів визначають у межах клінічного аналізу крові при госпіталізації, і подібний лабораторний скринінг є економічно доступним. Зважаючи на це, дослідники запропонували до розгляду таку практичну рекомендацію: використовувати показники рівня натрію в сироватці крові для стратифікації ризику небажаних клінічних наслідків у пацієнтів із COVID-19.

Список використаної літератури

  1. Eckart A., Hausfater P., Amin D. et al. (2018) Hyponatremia and activation of vasopressin secretion are both independently associated with 30-day mortality: results of a multicenter, observational study. J. Intern. Med., 284(3): 270–281. doi: 10.1111/joim.12764.
  2. Tzoulis P., Bagkeris E., Bouloux P.M. (2014) A case-control study of hyponatraemia as an independent risk factor for inpatient mortality. Clin. Endocrinol. (Oxf.), 81(3): 401–407. doi: 10.1111/cen.12429.
  3. Tzoulis P., Waung J.A., Bagkeris E. et al. (2020) Dysnatremia is a predictor for morbidity and mortality in hospitalized patients with COVID-19. J. Clin. Endocrinol. Metab., Feb. 24. doi: 10.1210/clinem/dgab107.

Н.О. Савельєва-Кулик,
Редакція журналу «Український медичний часопис»

Коментарі
Без коментарів » Додати свій
Залишити коментар

Якщо ви помітили помилку, виділіть текст з помилкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це.
Ключові слова:
COVID-19, гіпернатріємія, гіпонатріємія, гостре ураження нирок, дихальна недостатність, інтубація, летальність, пневмонія, штучна вентиляція легень
Спеціальності:
Анестезіологія та інтенсивна терапія, Інфекційні хвороби, Сімейна медицина, Терапія, загальна практика
Перегляди: 1031
Украинский медицинский журнал

Видавництво «Моріон»
Редакція і видавництво: 02140, г. Київ, просп. Бажана 10А
Тел : +380 (44) 585-97-10

Спеціалізоване медичне онлайн-видання для лікарів, молодих фармацевтів, студентів медичних і фармацевтичних вишів.
Обмеження відповідальності

Издательство МОРИОНmorion.ua АПТЕКА onlineapteka.ua Компендиум — справочник лекарств №1compendium.com.ua