Застосування ацетилсаліцилової кислоти асоціюється зі зниженням потреби в ШВЛ у пацієнтів із COVID-19

Актуальність

Сьогодні відомо, що COVID-19 має асоціації з розвитком гіперкоагуляції та підвищує ризик тромбоутворення, особливо у пацієнтів із тяжким перебігом. Так, дані літератури свідчать, що хоча більшість випадків інфікування SARS-CoV-2 мають легкий малосимптомний перебіг, тяжкі прояви відзначають у 6–19% інфікованих [1, 2]. І хоча специфічними ознаками COVID-19 залишаються пневмонія та розвиток гострого респіраторного дистрес-синдрому, у 25–42% пацієнтів наявні також тромботичні ускладнення, асоційовані з підвищеним ризиком смертності [3]. Результати попереднього дослідження дозволяють припустити, що антикоагулянтна терапія зменшує кількість летальних випадків у пацієнтів із COVID-19, які перебувають на штучній вентиляції легень (ШВЛ). Однак поки що залишається нез’ясованим, чи впливає антикоагулянтна терапія, зокрема застосування ацетилсаліцилової кислоти (АСК), на зниження потреби використання ШВЛ, госпіталізації до відділення інтенсивної терапії та госпітальної летальності.

Проведено ретроспективне когортне дослідження, мета якого — визначення, чи пов’язане застосування АСК зі зниженою потребою у ШВЛ у тяжкохворих, інфікованих COVID-19 [4].

Методи та результати дослідження

Загалом до дослідження було включено 412 дорослих пацієнтів із COVID-19. Період дослідження тривав з березня по липень 2020 р.

Первинними кінцевими точками дослідження було вибрано потребу у ШВЛ. Вторинними кінцевими точками була необхідність у переведенні до відділення інтенсивної терапії та реанімації, а також госпітальна летальність. При оцінці отриманих результатів дослідники враховували коморбідні захворювання та демографічні характеристики.

Пацієнтів було рандомізовано на дві групи: перша група контрольна (n=314, 76,3%), друга група прийому АСК (n=98, 23,7%) протягом перших 24 год з моменту госпіталізації або 7 днів до госпіталізації.

Застосування АСК асоціювалося зі зниженням потреби в ШВЛ (35,5% у групі АСК р=0,03 проти 48,8% — у групі контролю, р=0,04), госпіталізації до відділення інтенсивної терапії та реанімації (38,8% у групі АСК проти 51,0% у групі контролю), однак явної асоціації з госпітальною летальністю у дослідженні не відзначено (26,5% у групі АСК проти 23,2% — у групі контролю, р=0,51). Після корекції на фактори ризику, у групі прийому АСК відзначали зниження ризику потреби в ШВЛ (відношення ризику (ВР) 0,53, 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,37–0,85, р=0,007) та госпітальної летальності (ВР 0,53, 95% ДІ 0,31–0,90, р=0,02). Результати дослідження не продемонстрували помітної різниці між групами щодо частоти масивних кровотеч (р=0,69) або вираженого тромбозу (р=0,82).

Висновок

Результати проведеного дослідження продемонстрували, що застосування АСК може бути асоційованим із покращеним прогнозом у пацієнтів, інфікованих COVID-19, які проходять лікування у стаціонарі.

Нагадуємо, що 22 грудня 2020 р. на офіційному сайті Національного інституту серця, легень і крові (National Heart, Lung, and Blood Institute — NHLBI) опублікована заява, в якій йдеться про ефективність антикоагулянтної терапії у пацієнтів, інфікованих SARS-CoV-2.

Список використаної літератури

1. WHO (2020) Coronavirus disease (COVID-19) outbreak. WHO, Aug. 6 (https://www.who.int/emergencies/diseases/novel-coronavirus-2019).
2. Wu Z., McGoogan J.M. (2020) Characteristics of and Important Lessons From the Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) Outbreak in China: Summary of a Report of 72 314 Cases From the Chinese Center for Disease Control and Prevention. JAMA, 323(13): 1239–1242 (doi: 10.1001/jama.2020.2648).
3. Fu L., Wang B., Yuan T. et al. (2020) Clinical characteristics of coronavirus disease 2019 (COVID-19) in China: A systematic review and meta-analysis. J. Infect., 80(6): 656–665. doi: 10.1016/j.jinf.2020.03.041.
4. Chow J.H., Khanna A.K., Kethireddy S. et al. (2020) Aspirin Use is Associated with Decreased Mechanical Ventilation, ICU Admission, and InHospital Mortality in Hospitalized Patients with COVID-19. Anesth. Analg., Oct 21. doi: 10.1213/ANE.0000000000005292.

Анна Хиць,
Редакція журналу «Український медичний часопис»