Впровадження вакцин проти COVID-19: оновлення даних

На семінарі, присвяченому організації процесу щеплення населення України проти COVID-19, озвучена думка провідних фахівців із питань імунопрофілактики інфекційних хвороб.

Федір Лапій, кандидат медичних наук, доцент кафедри дитячих інфекцій, Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, говорив про практичні питання, які турбують медичну спільноту та суспільство в цілому. Як визначають час початку вакцинації? Хто входить до пріоритетних груп? Які механізми дії у наявних вакцин проти коронавірусної респіраторної інфекції? Ф. Лапій розповів, що моделюванням вакцинації в країні займається спеціальна група експертів з питань імунізації — Національна технічна консультативна група з питань імунізації (НТКГІ), яка працює на громадських засадах та безоплатній основі. НТКГІ у чинному складі співпрацює з Європейською експертною групою з питань імунізації та Стратегічною групою з питань імунопрофілактики при Всесвітній організації охорони здоров’я. НТКГІ розроблено тимчасові рекомендації щодо визначення пріоритетних груп населення, зважаючи на ризик інфікування, ризик смерті внаслідок ускладненого перебігу, негативний вплив на життєдіяльність суспільства та інтенсивність поширення інфекції в суспільстві. Ці рекомендації є чинними для всіх типів вакцин, за винятком векторних вакцин, що не реплікуються, та живої атенуйованої вакцини. Проведення національного щеплення заплановано у 4 основні етапи. До 10% населення, яких щеплять на першому етапі, входять медичні працівники закладів, які надають медичну допомогу пацієнтам з COVID-19, та люди похилого віку. Віковий поріг визначається на рівні конкретної країни, але з урахуванням визначального фактора ризику віку ≥60–65 років як незалежного фактора ускладненого перебігу SARS-CoV-2. На другому етапі щеплять осіб груп ризику щодо коморбідності, медичних працівників, високопріоритетних вчителів та співробітників освітньої галузі — загалом 11–20% населення. Третій етап імунізації передбачає вакцинацію решти освітян, працівників інших галузей та соціальної сфери, а також вагітних. Швидкість імунізації пріоритетних груп залежить від доступності/наявності вакцин, розвитку епідеміологічної ситуації­ в країні та світі, чисельності кожної групи. Серед коморбідності перевага надається пацієнтам з онкогематологічними та неврологічними захворюваннями, нирковою дисфункцією. Враховуючи відсутність даних щодо покращення епідеміологічного стану під впливом вакцинації дитячої популяції та дефіцит вакцин, дітей виключили із пріоритетних груп.

Як щепити тих, хто перехворів?

• Незважаючи на помірну швидкість мутації та рідкісність реінфікування, залишається нез’ясованою тривалість імунітету. Тому особам, які перехворіли на COVID-19, імунізацію рекомендовано відтермінувати на 6 міс. Враховуючи неточність результатів, рутинне серологічне тестування перед вакцинацією не рекомендоване.
• Відтермінувати вакцинацію на 6 міс рекомендовано пацієнтам, до яких застосовано антимоноклональні антитіла та плазму крові реконвалесцентів. Водночас факт щеплення проти COVID-19 не має впливати на вибір лікувальної стратегії у разі інфікування особи та/або виникнення ускладненого перебігу.
• Рутине щеплення вагітних до часу вирішення щодо вагітності не рекомендоване. Але, якщо вагітна є медичним працівником, то щеплення необхідне. Грудне вигодовування не є протипоказанням для вакцинації.
• Щодо комбінації щеплення проти коронавірусної інфекції з іншими щепленнями наразі рекомендується дотримуватися інтервалу у 28 днів, але за необхідності інтервал можна зменшити. Екстрену вакцинацію проводять за показаннями.
• Абсолютним протипоказанням до щеплення вакциною на платформі мРНК є тяжкі алергічні реакції на молекулу поліетиленгліколю в анамнезі, оскільки ліпідна оболонка такої вакцини містить білкову молекулу поліетиленгліколю.

Ірина Волошина, професор кафедри сімейної медицини, терапії, кардіології та неврології Факультету післядипломної освіти Запорізького державного медичного університету, Запоріжжя/Бердянськ, співзасновник ГО «Академія сімейної медицини України», розповіла про типи, складові, імуногенність та ефективність наразі створених вакцин. на Серед наявних станом на 12 січня 2021 р. вакцин, найбільший інтерес становлять векторні вакцини та вакцини на основі рибонуклеїнової кислоти. Векторні вакцини отримують заповненням потрібними генами пустої оболонки вірусу, який експресує генний матеріал у клітині-хазяїні. Вакцини на основі нуклеїнових кислот, зокрема мРНК-вакцини, прості та економічно вигідні у масовому виробництві. Вакцина мРНК містить загорнуту в ліпідну оболонку частинку генетичного матеріалу вірусу. Ліпідна оболонка дозволяє злитися з клітинною мембраною та з рибосомальним апаратом цитоплазми й ініціювати імунну реакцію з виробленням антитіл. Інтеграція вірусних генів до ядра клітини не відбувається! Наразі такі вакцини пропонують фармакологічні компанії «Moderna» та «Pfizer». Відмінність вакцин двох компаній полягає в обсязі кодування коронавірусного S-білка, який відповідає за прикріплення коронавірусу до рецепторів клітини-хазяїна. Але нестійкість мРНК потребує особливих температурних умов зберігання вакцини на рівні кріозаморозки (–70 °С). Слід зауважити, що інструкція щодо зберігання вакцини розрахована на тривалий час, а для кожного етапу відновлення рекомендований свій температурний режим. Після відновлення мРНК вакцина потребує швидкого введення.

Про що свідчить ефективність коронавірусної вакцини?

Жодна із запропонованих вакцин наразі не пройшла третьої фази клінічних випробувань, що означає нез’ясовану ефективність щеплення у масштабах популяції. Тому наразі всі отримані результати є попередніми. Під час трактування результатів дослідження важливо відрізняти ефекти від застосування вакцини в рамках дослідження (efficacy — ефект) від ефективності вакцинації (effectiveness — потужність, відповідь), яка зумовлює формування колективного імунітету. Згідно з результатами відомого дослідження китайської вакцини, 50,4% ефективності означає різницю в частоті виникнення ускладненого перебігу між групою вакцинованих та невакцинованих осіб з легким та безсимптомним перебігом COVID-19, та свідчить, імовірно, про тенденцію. Однак у групі пацієнтів із клінічним ознаками помірного і тяжкого перебігу COVID-19 ця різниця виявилася достовірною та становила ≈78% (р=0,0029). У групі осіб із тяжким клінічним станом у жодного з пацієнтів не виникало смертельних ускладнень, тобто ефект від вакцинації становив 100% (р=0,4967).

Олександр Заіка, керівник програми з імунопрофілактики при МОЗ України, Центр громадського здоров’я, висвітлив ресурсні можливості та особливості закупівлі вакцини проти коронавірусу. Наразі планується закупівля китайської вакцини, щойно вона отримає реєстрацію у країнах із жорсткою регуляцією, до яких зокрема відносять Велику Британію, США, Австралію, Індію, Канаду. Забезпечення доступності вакцин європейських виробників передбачається у II–III кварталі 2022 р. З метою покращення соціальних наслідків пандемії в Україні розроблена та затверджена дорожня карта, яка передбачає щеплення 50% населення країни. Крім того, дорожня карта передбачає функціонування 572 мобільних бригад по щепленню. Наразі починається ревізія 11 тис. наявних пунктів щеплення, основна мета якої — оновити холодове обладнання, необхідне для тривалого зберігання вакцини. Відповідаючи на запитання щодо організації вакцинації медичних працівників, О. Заіка сказав, що всі медичні працівники, зокрема працівники приватних клінік, вже занесені до списків першого етапу вакцинації. Важливе питання контролю за дотриманням умов транспортування вакцини лежить на логістичних компаніях та медичних закладах.