Загрози антибіотикорезистентності

Актуальність

Зростання антибактеріальної резистентності (АБР) є основною загрозою здоров’ю суспільства, яка призводить до підвищення захворюваності та смертності у популяції. Від рефрактерних до лікування системними антибіотиками (АБ) інфекційних ускладнень гине ≈700 тис. осіб щороку. Результати попередніх досліджень надали об’єктивну кореляцію зростання частоти пневмоній та паратонзилярних абсцесів у разі зменшення застосування АБ (Costelloe C. et al., 2010). Однак,  враховуючи поширену практику призначення АБ сімейними лікарями, у ході подальших досліджень виявлено зростання частоти виникнення стійкої АБР у пацієнтів із респіраторними інфекціями та інфекціями нижніх сечовидільних шляхів (Gulliford M.C. et al., 2016). Незважаючи на нез’ясованість механізму виникнення АБР, основним патогенетичним ланцюгом вважається кишечний дисбіоз. Відсутність формалізованого підходу щодо тривалості курсу антибіотикотерапії та оптимальної частоти повторювальних курсів становить певні труднощі у прийнятті адекватного клінічного рішення. Зважаючи на розповсюдженість практики призначення АБ серед сімейних лікарів, група дослідників на чолі з Т’єрдом Пітером ван Стаа (van Staa T.P. et al., 2020) досліджувала клінічну ефективність та безпеку застосування антибактеріальних препаратів з метою потенційної можливості внесення змін до чинних клінічних настанов. Результати опубліковані в журналі «Medicine» (Медицина).

Результати та методи дослідження

До когортного рандомізованого дослідження було залучено 1,8 млн пацієнтів, не обтяжених коморбідністю, яким призначали повторне застосування АБ системної дії з метою лікування респіраторних інфекцій верхніх та нижніх дихальних шляхів або нижніх сечовидільних шляхів. За частотою застосування АБ за останні три роки всі дослідні були поділені на 5 груп залежно від часу виникнення першого інфекційного ускладнення: впродовж перших 3 діб, 4–30 діб, 31–60 діб, 61–119 діб та 120–180 діб після призначення АБ. За первинну кінцеву точку дослідження визначили частоту госпіталізації внаслідок виникнення інфекційних ускладнень упродовж 30–182 днів після застосування АБ. Додатково визначено коефіцієнт захворюваності (IRR) у кожній групі.

1. Частота призначення АБ виявилася вищою у пацієнтів з інфекцією нижніх сечовидільних шляхів та респіраторною інфекцією верхніх та нижніх дихальних шляхів. Частіше за інші призначалися напівсинтетичні пеніциліни. У середньому один пацієнт отримував 7,1 рецепта за 3 роки.
2. Найвища частота госпіталізації внаслідок виникнення інфекційних ускладнень спостерігалася через короткий період після початку курсу антибіотикотерапії.
3. З’ясовано зниження частоти інфекційного ускладнення основного захворювання у пацієнтів з обмеженим попереднім застосуванням АБ. Навпаки, часті курси АБ системної дії пов’язані з підвищенням рівня інфекційних ускладнень в наступні 6 міс.
4. IRR у пацієнтів із коморбідністю у групі перших 3 діб становив 1,18 (95% довірчий інтервал (ДІ) 0,9–1,55), у групі 4–30 діб — 1,44 (95% ДІ 1,14–1,81), у групі 120–180 діб — 3,22 (95% ДІ 2,29–4,53).

Висновки

Таким чином, проведений аналіз не виявив відмінностей щодо частоти виникнення серйозних інфекційних ускладнень у пацієнтів із коморбідністю та без неї. Враховуючи прогностичне значення для виникнення подальших інфекційних ускладнень, клінічні характеристики пацієнтів відіграють провідну роль при прийнятті сімейним лікарем рішення повторного застосування АБ.

• Costelloe C., Metcalfe C., Lovering A. et al. (2010) Effect of antibiotic prescribing in primary care on antimicrobial resistance in individual patients: systematic review and meta-analysis. BMJ, 340: c2096.
• English Surveillance Programme for Antimicrobial Utilisation and Resistance (ESPAUR) [Internet]. 2018 [cited 2019 Feb. 10].
• Gulliford M.C., Moore M.V., Little P. et al. (2016) Safety of reduced antibiotic prescribing for self limiting respiratory tract infections in primary care: cohort study using electronic health records. BMJ, 354: i3410.
• Staa T.P., Palin V., Li Y. et al. (2020) The effectiveness of frequent antibiotic use in reducing the risk of infection-related hospital admissions: results from two large population — based cohorts. BMC Medicine, 18: 40 (https://doi.org/10.1186/s12916-020-1504-5).

Жарікова Юлія