Лікування серцево-судинних ускладнень: комбіноване застосування ацетилсаліцилової кислоти та політаблетки

17 грудня 2020 о 17:11
1100

Актуальність

Відомими факторами ризику виникнення серцево-судинної коморбідності є підвищення артеріального тиску та зростання рівня ліпопротеїнів низької щільності (The Prospective Studies Collaboration, 2002). Враховуючи, що в країнах з низьким та середнім рівнем доходу серцево-судинні захворювання зумовлюють 80% смертей щороку, проблема успішної вторинної профілактики патології серцево-судинного генезу має велике соціальне значення. Аби знизити ризик смертності від серцево-судинних подій, проведено дослідження ефективності застосування політаблетки, яка містить статин, три гіпотензивних речовини та ацетилсаліцилової кислоти (АСК), як засобу запобігання тромбоемболізму (Yusuf S. et al.,  2004). Однак отримані результати рандомізованих досліджень суперечливі щодо беззаперечно позитивних ефектів комбінованого лікування серцево-судинних захворювань у співвідношенні з побічними ефектами від тривалого застосування. Зазначене зумовило проведення дослідження на чолі з Салімом Юсуфом (Yusuf S. et al., 2020) з Інституту дослідження здоров’я населення, Канада (NCT01646437). Результати опубліковані у «New England Journal of Medicine» (Медичний журнал Нової Англії).

Методи та результати дослідження

До дослідження тривалістю 4,6 року було залучено 5 713 осіб групи ризику щодо виникнення серцево-судинних ускладнень, яких розподілили на чотири групи. Інтервенційні групи щодня отримували політаблетку зі вмістом самвастатину та трьох гіпотензивних речовин у комбінації з АСК, або окремо політаблетку чи АСК. Отримані результати порівнювали з контрольними групами, які отримували плацебо чи вітамін D. За первинну кінцеву точку дослідження ефективності від застосування політаблетки чи АСК окремо або в комбінації зазначили зумовлений серцево-судинною патологією смертельний кінець. Вторинною кінцевою точкою дослідження було зазначено частоту інфаркту міокарда, інсульту, виникнення серцевої недостатності або загрозливої для життя аритмії та реваскулярізації серцевого м’яза. Додатково досліджувалася безпека лікування для пацієнта.

  1. Загалом через 12 міс в інтервенційних групах порівняно з контрольними було зазначено стале зниження рівня ліпопротеїнів низької щільності на 0,4 ммоль/л та показників діастолічного артеріального тиску — на 3,2 мм рт. ст.
  2. Первинної кінцевої точки досягли 4,4% пацієнтів з інтервенційної групи політаблетки та 5,5% — із контрольних груп (95% довірчий інтервал (ДІ) 0,63–1,0).
  3. При порівнянні результатів групи АСК з групою плацебо виявлено, що смерть настала у 4,4% пацієнтів групи АСК та у 4,9% — контрольних груп (95% ДІ 0,67–1,1).
  4. Гостра серцева недостатність, життєзагрозлива аритмія чи реваскуляризація серцевого м’яза спостерігалася у 4,1% пацієнтів інтервенційної групи, які застосовували комбіноване лікування політаблеткою та АСК, порівняно з 5,8% пацієнтів контрольних груп (95% ДІ 0,5–0,97). Подібні результати отримані при визначенні смертності від серцево-судинних ускладнень: 3,9 та 5,3% відповідно (95% ДІ 0,47–0,96).
  5. Клінічно значуще зниження артеріального тиску та легке запаморочення спостерігалося в інтервенційній групі політаблетки.

Висновки

Таким чином, враховуючи високу достовірність отриманих даних, дослідники дійшли висновку, що комбіноване застосування політаблетки та АСК знижує ризик смерті внаслідок серцево-судинних подій та покращує якість життя у пацієнтів із серцево-судинною патологією.

  • Yusuf S., Hawken S., Ounpuu S. et al. (2004) Effect of potentially modifiable risk factors associated with myocardial infarction in 52 countries (the INTERHEART study): case-control study. Lancet, 364: 937–952.
  • Yusuf S., Joseph P., Dans A. et al. (2020) Polypill with or without Aspirin in Persons without Cardiovascular Disease. DOI: 10.1056/NEJMoa2028220.
  • The Prospective Studies Collaboration (2002) Age-specific relevance of usual blood pressure to vascular mortality: a meta-analysis of individual data for one million adults in 61 prospective studies. Lancet, 360: 1903–1913.

За матеріалами https://www.nejm.org/doi/full/10.1056/NEJMoa2028220

Жарікова Юлія