Системний червоний вовчак: відміна гідроксихлорохіну після настання клінічної ремісії

Актуальність

Системний червоний вовчак (СЧВ) — хронічне прогресуюче аутоімунне ревматичне захворювання невідомої етіології, при якому на основі генетично спричинених імунорегуляторних порушень виникають антинуклеарні антитіла та утворюються імунні комплекси, що призводить до запалення та ураження внутрішніх органів та шкіри. Відповідно до сучасних рекомендацій, основою терапії у пацієнтів із СЧВ є застосування глюкокортикостероїдів та протималярійних препаратів (гідроксихлорохіну (ГХ) та хлорохіну). ГХ — синтетичний протималярійний препарат, який застосовують ще з 1940 років з метою лікування у разі різних аутоімунних захворювань. Наявні дані свідчать, що загалом ГХ є безпечним препаратом, однак бувають випадки із розвитком медикамнетозної токсичності, включно із розвитком ретинопатії, макулопатії, дегенерації макули, кардіоміопатії, блокади серця, подовження інтервалу Q–T тощо. Як відомо, після досягнення клінічної ремісії СЧВ, рекомендовано здійснити відміну глюкокортикостероїдів та залишити пацієнтів на терапії протималярійними препаратами.

Вченими проведено дослідження щодо оцінки можливості відміни протималярійних препаратів у пацієнтів, які досягли клінічної ремісії. Результати дослідження були представлені на цьогорічному конгресі Американського коледжу ревматологів (American College of Rheumatology — ACR).

Методи дослідження

Вчені використовували базу даних когортних досліджень Університетської клініки СЧВ (University Lupus Clinic). У дослідження були включені дорослі пацієнти з СЧВ, які нещодавно отримували терапію протималярійними препаратами (n=1 573). Із загальної когорти пацієнтів було відібрано 88 клінічних випадків із СЧВ, які досягли клінічної ремісії протягом останнього року і припинили прийом протималярійної терапії.

Пацієнтів рандомізували на дві групи. До 1-ї контрольної групи включили пацієнтів, які досягли ремісії та продовжували терапію ГХ, у 2-й групі — відмінили терапію протималярійними препаратами. Також був проведений другий контроль, в якому взяли участь 88 пацієнтів. Таким чином, загальна кількість учасників дослідження становила 173 пацієнти з СЧВ (середній вік досліджуваних — 44 роки, середній вік у контрольній групі — 46 років).

Усі пацієнти перебували під спостереженням не менше 2 років. Загострення СЧВ оцінювали як підвищення показників за шкалою SLEDAI-2K, при значному загостренні — перевищення норми >4 балів. Представниками обох груп були переважно жінки європеоїдної раси. Причини скасування препаратів включали власну ініціативу, ремісію, а також токсичну дію протималярійних препаратів.

Результати дослідження

Загострення СЧВ відзначали у 61,4% пацієнтів групи відміни терапії та у 45,1% — контрольної групи (р=0,002). При цьому найпоширенішими варіантами загострень були відзначені загострення з боку шкіри і скелетно-м’язової системи. Після проведення багатовимірного аналізу ризик загострення більше ніж у два рази зростав у пацієнтів, які припинили терапію ГХ (відношення шансів (ВШ) 2,26; 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,24–4,11; р=0,008). Більшість пацієнтів (n=46) відновлювали терапію ГХ після попередньої відміни, що в основному було пов’язано із загостренням захворювання, з яких 88% пацієнтів досягли контролю захворювання, а у 12% відзначали подальші загострення.

Із 88 пацієнтів групи відміни терапії 51 пацієнт різко припинив застосування ГХ, тоді як 37 пацієнтів поступово знижували дозу ГХ. У пацієнтів, які дотримувалися поступової відміни ГХ, відзначена менша кількість загострень (45,9%) порівняно з пацієнтами, які раптово припинили лікування (72,6%). Після проведення багатофакторного аналізу ризик загострення більше ніж у три рази підвищився для групи раптової відміни терапії (ВШ 3,42; 95% ДІ 1,26–9,26; р=0,016). Пацієнти, які поступово знижували дозу ГХ, пізніше відновили стандартну терапію порівняно із групою різкої відміни ліків (37,8% проти 62,7%; р=0,02). У жодній з груп не було розвитку серйозних патологічних станів.

Висновки

Результати проведеного дослідження продемонстрували, що ГХ є ефективним препаратом, який запобігає загостренню захворювання серед когорти пацієнтів, що досягли клінічної ремісії СЧВ. При цьому серед пацієнтів, які поступово відмінили ГХ, відзначена менша кількість загострень СЧВ порівняно з групою різкої відміни терапії.

• Cimino S. (2020) Slow Taper off Antimalarial Is Best to Avoid Lupus Flare During Remission. Мedscape, Nov. 30.
• Gladman D., Su J., Urowitz M. et al. (2020) Outcomes Following Antimalarial Withdrawal in Patients with Quiescent Systemic Lupus Erythematosus. ACR Convergence 2020, Nov. 7.

Анна Хиць