Остеопоротичні переломи: проблема недодіагностики?

Актуальність

Остеопороз — прогресуюче метаболічне захворювання кісткової тканини, що характеризується зниженням її щільності (маси кісткової тканини в одиниці її обсягу), що супроводжується порушенням її структури. Слабкість кісток призводить до остеопоротичних переломів при незначній травмі, особливо кісток грудного і поперекового відділів хребта, зап’ясть і стегон.

Згідно з оцінками експертів, в Європі щорічно трапляється понад 3,5 млн випадків остеопоротичних переломів, з яких 502 тис. становлять переломи хребців. Зазвичай пацієнти, які звертаються за медичною допомогою з приводу переломів хребців, мають різний рівень інтенсивності больового синдрому, що несе деяку складність в їх діагностиці та лікуванні. Як відомо, остеопороз пов’язаний зі значним тягарем щодо несприятливих наслідків для пацієнтів похилого та старечого віку, включно із підвищенням смертності та економічних витрат. Наявні дані свідчать, що остеопоротичні переломи частіше виникають у чоловіків.

Проведено дослідження з метою оцінки вихідних характеристик чоловіків у базах даних Medicare, в анамнезі яких наявні остеопоротичні переломи.

Методи та результати дослідження

Пошук даних проводили в базах даних Medicare у період з 1 січня 2010 р. по 30 вересня 2014 р. Критерії включення в аналіз — чоловіча стать, вік ≥65 років.

Критерієм виключення були пацієнти з діагнозом хвороби Паджета та онкологічними захворюваннями.

Загалом до дослідження було включено 9 876 пацієнтів, з яких 61% віком ≥75 років. 62,8% повідомляли про наявність больового синдрому, а 48,5% застосовували опіоїдні препарати.

Результати дослідження продемонстрували, що <6% пройшли денситометрію. При цьому на першому місці за частотою були переломи хребців (n=3 060 (31%)), далі — переломи стегнової кістки (n=2 759 (27,9%)) і щиколотки (n=965 (9,8%)).

Із загальної кількості учасників дослідження 9 163 (92,8%) пацієнтів з остеопоротичними переломами не мали підтвердженого діагнозу «остеопороз», 279 (2,8%) мали підтверджений діагноз без призначення відповідного лікування, 227 (2,3%) отримували лікування без підтвердженого діагнозу і лише 207 (2,1%) пацієнтів мали підтверджений діагноз «остеопороз» і отримували відповідну терапію.

Висновок

Результати проведеного дослідження свідчать про високий рівень недодіагностики та недостатнього лікування остеопорозу серед осіб чоловічої статі (вік ≥65 років).

• Kunzmann K. (2020) Characterization of Older Male Patients with a Fragility Fracture. HCPlive, Nov. 4.
• Ong T., Kantachuvesiri P., Sahota O. et al. (2017) Characteristics and outcomes of hospitalised patients with vertebral fragility fractures: a systematic review. Age and Ageing, May 10 (https://doi.org/10.1093/ageing/afx079).
• Williams S.A., Daigle S.G., Weiss R. et al. (2020) Characterization of Older Male Patients with a Fragility Fracture. Arthritis Rheum., 72 (Suppl. 10).

Анна Хиць