Фібриляція передсердь: комплексний підхід до менеджменту пацієнтів у світлі останніх міжнародних рекомендацій

24 листопада 2020
2162
Резюме

11 листопада 2020 р. у цифровому форматі відбулася віртуальна SPAF-академія — захід, присвячений профілактиці інсульту в пацієнтів із фібриляцією передсердь. Захід відбувся на платформі «Cardio Hub» — найбільшому науково-інформаційному кардіологічному ресурсі в Україні, створеному з метою безперервного професійного розвитку лікарів із використанням нових форматів, щоб найефективніше представити доповіді та дискусії провідних вчених і лікарів України та зарубіжжя.

Зі словами привітання до присутніх звернувся модератор заходу Олег Сичов, доктор медичних наук, завідувач відділу аритмій серця Державної установи «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України», зазначивши, що пандемія COVID-19 внесла корективу в проведення медичних заходів, і цьогорічна SPAF-академія вперше проводиться в онлайн-форматі. Одним із основних питань, якому присвячений цьогорічний захід, є комплексний підхід до лікування пацієнтів із неклапанною фібриляцією передсердь (ФП), з фокусом на оновлені рекомендації 2020 р. Далі спікер приступив до першої доповіді академії «Оновлені рекомендації щодо ведення пацієнтів з фібриляцією передсердь.

Оновлені міжнародні рекомендації Європейського товариства кардіологів та Європейської асоціації кардіоторакальної хірургії (European Society of Cardiology/European Association for Cardio-Thoracic Surgery — ESC/EACTS) щодо менеджменту пацієнтів із ФП були представлені на цьогорічному конгресі, який пройшов з 29 серпня по 1 вересня 2020 р. в онлайн-форматі. Відповідно до оновленого гайдлайну, основні ризики, пов’язані з ФП, включають смертність, інсульт, дисфункцію лівого шлуночка та госпіталізацію. Про те, що ФП пов’язано з подвійним підвищенням ризику смертності від усіх причин відомо багато років, цей факт пов’язаний із наявністю у пацієнтів не лише ФП, а й коморбідної патології. Крім того, пацієнти з ФП зазвичай мають дисфункцію лівого шлуночка та серцеву недостатність, що ще більше підвищує ризик смертності у цій когорті пацієнтів. Інсульти є ще одним важливим предиктором високої смертності серед пацієнтів із ФП. Так, наявні дані свідчать, що близько 20–30% ішемічних та 10% криптогенних інсультів напряму пов’язані з ФП. І головне питання, яке повинен задавати собі клініцист, полягає у тому, чим саме характеризуються інсульти при ФП.

Дані літератури свідчать, що у 60% випадків наслідками першого ішемічного інсульту у пацієнтів з ФП є стійка інвалідизація, і у 20% — смерть. При цьому виживаність при інсульті напряму пов’язана з наявністю/відсутністю ФП. Так, результати нещодавно проведеного дослідження свідчать, що виживаність у пацієнтів без ФП протягом першого року після інсульту у два рази вища порівняно з пацієнтами, в яких інсульт виник на тлі ФП. Це пов’язано з тим, що інсульт у пацієнтів без ФП найчастіше виникає внаслідок утворення тромба у невеликих за діаметром судинах головного мозку і, відповідно, гине незначна ділянка головного мозку. У тому разі, якщо інсульт пов’язаний із ФП, тромб утворюється у вушку лівого передсердя, який далі мігрує до головного мозку і закупорює великі судини, що, відповідно, призводить до загибелі значної ділянки головного мозку. Статичні дані України свідчать, що з кожним роком у країні збільшується кількість інсультів, і провідну позицію займає саме частота ішемічних інсультів, яка, згідно з даними 2017 р., становила 119 821 випадок, а за 2019 р. — 12 065 випадків (рис. 1).

Рис. 1. Статистика захворюваності на інсульт в Україні

Враховуючи поширеність інсульту в країні, фахівці вважають важливим правильно підібраний менеджмент пацієнтів групи високого ризику з метою зменшення кількості інсультів та зниження смертності. Відповідно до оновлених рекомендацій ESC/EACTS 2020 р., запропонований новий підхід до менеджменту пацієнтів із ФП та рекомендації щодо призначення антикоагулянтної терапії.

АВС-підхід (Atrial fibrillation Better Care) — краща медична допомога при ФП, що передбачає три основні елементи ведення пацієнтів із ФП: A (Anticoagulation/Avoid stroke) — антикоагулянтна терапія та профілактика інсульту, B (Better symptom management) — кращий контроль симптомів та C (Cardiovascular and Comorbidity optimization) — оптимізація контролю ССЗ та коморбідних станів, включно із факторами ризику (рис. 2). Іншим оновленням рекомендацій є трьохетапне прийняття рішень щодо доцільності призначення нових оральних антикоагулянтів (НОАК) у реальній клінічній практиці. І першим етапом необхідно визначити, чи має пацієнт протези механічних клапанів серця або мітральний стеноз середнього ступеня тяжкості. І залежно від наявності/відсутності, визначається подальша тактика менеджменту (рис. 3).

Рис. 2. АВС-підхід менеджменту пацієнтів з ФП
АВК — антагоністи вітаміну К; TTR — час перебування в терапевтичному вікні (time in therapeutic range)
Рис. 3. Питання необхідності призначення НОАК
МНВ — міжнародне нормалізоване відношення; ОАК — оральні антикоагулянти.

Далі спікер детально висвітлив питання менеджменту пацієнтів із ССЗ під час пандемії COVID-19. Відповідно до наявних даних, особи з коморбідною патологією, такою як ССЗ, ожиріння, цукровий діабет, мають підвищений ризик тяжкого перебігу COVID-19, включно з підвищеним ризиком розвитку тромбоемболічних ускладнень, кровотеч, ДВС-синдрому. Так, за статичними даними, особи із супутнім ССЗ мають на 13,2% вищий ризик летального кінця порівняно з особами без ССЗ. У першому гайдлайні щодо менеджменту пацієнтів із COVID-19 та коморбідною патологією, датованому 26 березня 2020 р., рекомендовано здійснювати безпечний перехід із варфарину на НОАК у пацієнтів із неклапанною ФП та венозними тромбоемболіями. При цьому перехід із варфарину на НОАК доцільно також проводити з метою уникнення необхідності проведення регулярного аналізу крові та моніторингу МНВ. Хоча НОАК і потребує частого проведення аналізу крові для оцінки функції нирок протягом усього періоду лікування, все одно такий моніторинг є менш суворим та проводиться на амбулаторній ланці медичної допомоги з необхідністю порівняно з моніторингом МНВ при прийомі варфарину. Крім того, перед переведенням з варфарину на НОАК необхідно оцінити користь/ризик для кожного пацієнта. При здійсненні переходу з варфарину рекомендовано передусім оцінити користь і ризик для кожного пацієнта з підбором відповідної дози НОАК згідно з рекомендаціями щодо лікування пацієнтів із ФП (табл. 1).

Таблиця 1. Рекомендовані дозування НОАК

Дозування НОАК
Препарат Дозування
Апіксабан Рекомендовано знизити стандартне дозування (2 рази по 5 мг) до рівня 2 рази по 2,5 мг за наявності двох із трьох критеріїв:

  • Маса тіла ≥60 кг
  • Вік ≥80 років
  • Креатинін у сироватці крові ≥133 мкмоль/л (1,5/дл) або кліренс креатиніну (КлКр) становить 15–29 мл/хв
Дабігатран Стандартні дози 2 рази по 150 мг та 2 рази по 110 мг. Критерії зниження дози відсутні. Однак, згідно з інструкцією до препарату, низька доза дабігатрану має бути призначена:

  • пацієнтам віком ≥80 років
  • пацієнтам, які також застосовують верапаміл
  • пацієнтам із підвищеним ризиком розвитку шлунково-кишкових кровотеч
Ендоксабан Рекомендовано знизити стандартне дозування (60 мг одноразово) до рівня 30 мг одноразово, якщо:

  • маса тіла пацієнта <60 кг
  • КлКр <50 мл/хв
  • супутня терапія сильним інгібітором Pgp
Ривароксабан
  • Рекомендовано знизити стандартне дозування (20 мг одноразово) до рівня 15 мг одноразово, якщо КлКр <50 мл/хв

Відповідно до державного протоколу «Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)», редакція від 17.09.2020 № 2116, рекомендованими препаратами вибору для фармакологічної тромбопрофілактики є низькомолекулярний гепарин (НМГ). Препарат показано пацієнтам високого ризику розвитку венозних тромботичних ускладнень та без протипоказань до призначення антикоагулянтної терапії. Пацієнтам, які мають попередні показання до проведення антикоагулянтної терапії (наприклад ФП, венозна тромбоемболія, штучний клапан серця та ін.), рекомендовано продовжити антикоагулянту терапію у стандартній дозі.

Не рекомендовано здійснювати перехід із варфарину на НОАК за наявності у пацієнта:

  • Протеза мітрального клапана.
  • Помірного/тяжкого мітрального стенозу.
  • Антифосфоліпідного синдрому.
  • У період вагітності чи в період годування грудьми.
  • Пацієнтам, які потребують більшого МНВ, ніж стандартний діапазон МНВ 2,0–3,0.
  • При тяжкому ураженні нирок із рівнем КлКр <15 мл/хв.
  • При активному онкологічному захворюванні/хіміотерапії

Підсумовуючи, О. Сичов зазначив, що запобігання розвитку тромбоемболій при ФП залишається однією з найважливіших проблем в Україні та світі. Цей факт підкреслює важливість дотримання існуючих узгоджених рекомендацій, настанов та протоколів щодо менеджменту пацієнтів із ФП, що особливо важливо в умовах пандемії COVID-19.

Олена Романова та Олег Іркін виступили зі спільною доповіддю «Обґрунтований вибір дози НОАК для пацієнтів із неклапанною фібриляцією передсердь та супутньою патологією». Відповідно до наявних рекомендацій, вибір дози НОАК повинен ґрунтуватися не лише на оцінці ризику розвитку кардіоемболічного інсульту та кровотечі у пацієнта, а й має враховувати наявність коморбідної патології у пацієнта. При цьому ризик необхідно оцінювати з використанням спеціалізованих шкал CHA2DS2-VASc та HAS-BLED, з метою виявлення пацієнтів високого ризику.

В оновленому гайдлайні ESC 2020 р. визначено чотири групи факторів ризику розвитку кровотеч при терапії ОАК та антиагрегантними препаратами. Робоча група пропонує розділяти фактори на незмінні/немодифіковані, потенційно модифіковані, модифіковані та біомаркери (табл. 2).

Таблиця 2. Фактори ризику розвитку кровотеч на фоні терапії ОАК або антиагрегантними препаратами

Фактори ризику кровотеч
Незмінні/немодифіковані Потенційно модифіковані Модифіковані Біомаркери
  • Вік >65 років
  • Масивний крововилив в анамнезі
  • Гостра ниркова недостатність (пацієнт перебуває на діалізі або проведена трансплантація нирки)
  • Гостра печінкова дисфункція (цироз печінки)
  • Онкологічні захворювання
  • Генетичні фактори (наприклад поліморфізм цитохрому CYP 2C9)
  • Інсульт/захворювання дрібних судин в анамнезі
  • Цукровий діабет
  • Когнітивне порушення/деменція
  • Критична стареча астенія ± надмірний ризик падінь
  • Анемія
  • Низький вміст тромбоцитів або знижена тромбоцитарна функція
  • Ниркова недостатність із КлКр <60 мл/хв
  • Стратегія лікування АВК
  • Артеріальна гіпертензія/підвищений систолічний артеріальний тиск
  • Лікування супутнього захворювання антиагрегантними препаратами або нестероїдними протизапальними препаратами
  • Надмірне вживання алкоголю
  • Недотримання терапії ОАК
  • Небезпечне хобі/види діяльності
  • Перехідна терапія гепарином
  • Контроль МНВ (мета — 2,0–3,0), орієнтований період у TTR >70%
  • Відповідний вибір ОАК та підбір правильної дози
  • Фактор росту диференціювання-15
  • Цистатин С/формула CKD-EPI
  • hs-cTn
  • Фактор фон Віллебранда
  • Інші маркери коагуляції

Завершив Юрій Фломін, який у свій доповіді розкрив тему призначення антикоагулянтної терапії пацієнтам після інсульту у світлі рекомендацій ESC 2020 р. (табл. 3).

Таблиця 3. Рекомендації щодо вторинної профілактики гострого ішемічного інсульту та внутрішньочерепного крововиливу у пацієнтів із ФП

Рекомендації щодо вторинної профілактики інсульту у пацієнтів із ФП
Рекомендації Клас Рівень
Рекомендації щодо вторинної профілактики інсульту серед пацієнтів із ФП після гострого ішемічного інсульту
Для пацієнтів із ФП та ішемічним інсультом або транзисторною ішемічною атакою (ТІА) тривала вторинна профілактика інсульту за допомогою ОАК рекомендована у тому разі, якщо відсутні чіткі протипоказання до застосування ОАК, з наданням переваги саме ОАК порівняно з АВК І А
Для пацієнтів із ФП, які проявляють симптоми гострого ішемічного інсульту, дуже рання антикоагулянтна терапія (<48 год) із застосуванням нефракційного гепарину, НМГ або АВК не рекомендована ІІІ В
Рекомендації щодо профілактики інсульту серед пацієнтів із ФП після внутрішньочерепного крововиливу
Для пацієнтів із ФП, що належать до групи високого ризику ішемічного інсульту, можливість (повторного) призначення ОАК (з наданням переваги ОАК не АВК) слід розглядати після консультації з невропатологом у тому разі, якщо крововилив виник внаслідок травмування ІІа С

Анна Хиць