У Національному інституті раку відкрито сучасне відділення онкогематології з блоком трансплантації

5 листопада 2020
2066
Спеціальності :
Резюме

Ми вже повідомляли на сторінках нашого видання про те, як просувається робота з реконструкції та модернізації Клініки онкогематології Національного інституту раку. На сьогодні, незважаючи на всі складнощі економічної та епідеміологічної ситуації в державі та світі, маємо нагоду стати свідками довгоочікуваної події: завершення ремонтно-відновних робіт та відкриття оновленого та повністю укомплектованого сучасним обладнанням відділення онкогематології. Подія досить знакова, враховуючи ситуацію в країні з лікуванням хворих із онкологічною патологією. Україна, на жаль, має чи не найгірші показники за темпами поширення онкологічних захворювань, посідаючи другу сходинку серед країн Європи. Особливо гостро стоїть проблема раннього виявлення, лікування та профілактики онкологічних захворювань. Злоякісні хвороби крові у структурі онкологічної патології займають шосте місце за поширеністю і формують вагомий внесок у дочасній смерті населення. Попри те що світова практика лікування онкогематологічних захворювань демонструє значні успіхи, Україна має суттєве відставання і не може на сучасному рівні надавати допомогу нашим громадянам. На заваді тому є низка проблем — наявна розгалужена мережа онкологічних закладів не відповідає сучасним вимогам і потребує значних зусиль і коштів, яких катастрофічно бракує для модернізації, оснащені застарілим обладнанням малопотужні гематологічні відділення не здатні виконувати свою функцію за сучасними вимогами. Однак головна проблема, як завжди, — брак коштів. Одним із можливих варіантів їх залучення можуть стати кошти та пожертви небайдужих благодійників та меценатів у партнерстві з державою. Саме завдячуючи такій партнерській співпраці стала можливою сьогоднішня урочиста подія.

Як відбувалася реконструкція закладу, особливості та подробиці втілення в життя омріяного проєкту маємо можливість почути від одного із його ініціаторів — завідувача науково-дослідного відділу хіміотерапіі гемобластозів, доктора медичних наук, професора Ірини Анатоліївни Крячок.

Як зазначила пані Ірина, шлях, який пройшов колектив до цієї урочистої події, важкий і тернистий. Усе це має свою передісторію. Напрацьований колективом клініки досвід у лікуванні лімфопроліферативних захворювань є найкращим у країні та зіставний із результатами провідних клінік світу. Однак умови, в яких проводився лікувальний процес, не задовольняли ні хворих, ні тих, хто цим опікувався. Що, ясна річ, не дозволяло на належному рівні й максимально повно реагувати на запит у країні щодо лікування цих хворих. Варто пам’ятати, що Інститут є провідною установою у державі, де концентруються відповідні хворі з усіх її регіонів, як підкреслила Ірина Анатоліївна.

Серед лімфопроліферативних захворювань — злоякісні лімфоми (неходжкінська лімфома та лімфома Ходжкіна), хронічна лімфоїдна лейкемія та множинна мієлома. Саме вони становлять найпоширенішу групу серед пацієнтів із онкогематологічними захворюваннями. В Україні налічується 30 тис. хворих із різними формами лімфом і близько 8 тис. хворих на мієлому. Необхідно зауважити, що для більшості хворих діагноз не має сприйматися як фатальний. Адже у 70–95% (залежно від різновиду захворювання) хвороба повністю виліковна. Пацієнти з рецидивом або резистентністю до отриманого лікування першої лінії (хіміотерапія, імунотерапія чи імунохіміотерапія) потребують трансплантації стовбурових клітин периферичної крові або кісткового мозку. Забезпечити таку кількість хворих, які потребують високотехнологічного лікування, без відповідних умов практично неможливо. Аби відповідати вимогам часу, потрібні були радикальні кроки з модернізації підрозділу, як наголосила Ірина Анатоліївна. Саме так народився проєкт співпраці з компанією Roshen, спрямований на розбудову та модернізацію Клініки № 2, свідками чого ми стали.

Співпраця компанії Roshen з Національним інститутом раку розпочалася у 2018 р. Саме тоді за зверненням Першої медичної фундації та Національного інституту раку корпорацією було відремонтовано та обладнано приміщення, призначене для забору стовбурових клітин і донорських тромбоцитів, на загальну суму 2,9 млн грн. Однак, як виявилося, цього заходу (хоч і досить вагомого) бракувало для створення відповідного рівня умов роботи з метою забезпечення потреби у лікуванні тих, хто його конче потребував. Упровадження сучасного лікувального циклу (включно із застосуванням алогенної та аутологічної трансплантації кісткового мозку) в тодішніх умовах було неможливим.

Саме завдяки подальшій співпраці із корпорацією Roshen, яка започаткувала соціально орієнтовану програму, установа отримала благодійну допомогу на реконструкцію клініки, а також частину коштів для закупівлі обладнання, яке ми з вами сьогодні маємо можливість бачити. Реконструкція розпочалася одразу після завершення проєктних робіт, які тривали майже 8 міс, і завершилася наприкінці жовтня 2020 р. На завершення робіт пов­ністю оновлено відділення онкогематології з блоками трансплантації клініки онкогематології № 2 при Національному інституті раку. Загальний бюджет проєкту, який тривав майже 2 роки, становив 50 млн грн. Ірина Анатоліївна підкреслила, що вдалося не лише виконати капітальний ремонт і перепланування приміщень, а й замінити частину зношеної каналізації, облаштувати нові каналізаційні колодязі, оновити мережу водопостачання і побудувати тепловий пункт. Знадобилася також нова лінія електропостачання та аварійний блок живлення, який раніше був відсутнім. Деякі ремонтні роботи поза межами будівлі мають перспективне значення для подальшої реконструкції всього Інституту. Як виглядає відремонтована Клініка, пані Ірина не без гордощів демонструє, проводячи екскурсію.

Загальна площа відремонтованих приміщень становить 1900 м2. На цокольному рівні розташовані поліклінічне відділення та кабінети лікарів. Відділення онкогематології, здатне прийняти 31 пацієнта, розміщене на першому поверсі. У відділені 12 палат (одна одномісна, сім двомісних і чотири тримісні), 4 бокси та лабораторія. Усі приміщення відповідають найжорсткішим санітарним стандартам до таких закладів. Боксовані палати забезпечені спеціальною системою вентиляції та підтримки відповідної мікроб­ної чистоти заведеного повітря. Це дасть можливість виконувати усі види трансплантацій, включаючи алогенну трансплантацію кісткового мозку, за умови додаткового оснащення блоку транс­плантації, зокрема HEPA-фільтрами. Передбачений також денний стаціонар, що дозволить значно збільшити кількість лікувальної допомоги пацієнтам з онкогематологічними захворюваннями. Сучасно обладнані приміщення для процесингу та аферезу стовбурових клітин поруч із боксованими палатами та автономною лабораторією створили нарешті омріяний і довгоочікуваний заклад, де пересадка кісткового мозку із захмарного бажання стане реальністю, як наголосила Ірина Крячок.

Ірина Анатоліївна сказала, що отримане варте найвищої подяки тим, хто до цього долучився, і перш за все — корпорації Roshen. Також вона підкреслила самовіддану роботу колективу Клініки онкогематології, який у результаті своєї праці та досягнень у лікуванні хворих онкогематологічного профілю здобув міжнародне визнання. Практично всі співробітники відділення пройшли відповідні фахові стажування у провідних клініках світу і можуть впевнено проводити лікування на рівні світових вимог. Адже без наполегливої та кропіткої праці досягнутих результатів годі було очікувати. А вони свідчать самі за себе. Взятий 10 років тому курс на якісне покращення лікування онкогематологічних хворих (саме тоді І. Крячок очолила колектив) дався взнаки і приніс довгоочікувані позитивні результати — збільшення кількості пацієнтів із повним одужанням серед хворих на лімфоми. До речі, масштабна акція з реконструкції, свідками якої ми є, стала можливою завдяки активній діяльності колишньої пацієнтки Євгенії Гінзбург. Це одна з перших пацієнток із лімфомою, яка почала отримувати лікування за всіма міжнародними стандартами. Таке стало можливим завдяки неймовірно­му ентузіазму та нестримному бажанню колективу мати результати лікування на рівні світових показників. Стало зрозумілим, що це можна досягти, лише запровадивши досвід передових клінік світу та дотримуючись міжнародних стандартів і протоколів лікування. Важливим аспектом діяльності є постійна співпраця з фахівцями міжнародного рівня та залучення їх до консультативної допомоги з метою покращення лікування пацієнтів із лімфомами. Завдяки чітко організованій співпраці заклад став кращим центром з лікування пацієнтів із лімфопроліферативними захворюваннями у країні. Так, за останні 5 років виживаність хворих на лімфоми на 15–20% вища, ніж по країні, що відповідає кращим міжнародним результатам. Це знайшло схвальну підтримку серед онкогематологів світу і дозволило не без гордості запрошувати їх на щорічні наукові конференції. Свій досвід ми намагаємося поширювати в країні — запроваджена школа з тематичного вдосконалення для лікарів-гематологів.

Покладаємо надію та маємо бажання виконувати аутологічну трансплантацію кісткового мозку не як спорадичну процедуру, а у разі клінічної необхідності. Для цього тепер у нас є всі умови — боксовані палати та приміщення для процесингу та аферезу стовбурових клітин із кондиціонованим повітрям та можливістю забезпечення відповідного рівня чистоти. Це означає, що довгоочікувана трансплантація кісткового мозку в Україні стане реальністю, матиме повноцінне технічне забезпечення із відповідною гарантією успішного завершення.

Крім кондиціонованого повітря й обладнаної операційної та боксованих палат, у лікувальному комплексі створена спеціалізована лабораторія для проведення всіх необхідних аналізів на етапі лікування. Лабораторний контроль у процесі лікування онкогематологічного хворого займає чільне місце. Особливого значення він набуває у клініці, де проводять трансплантацію стовбурових клітин периферичної крові або кісткового мозку — це половина успіху процедури, як наголосила Ірина Анатоліївна. Крім відремонтованого приміщення, державним коштом передбачено придбання високовартісного обладнання для кімнат процесингу та аферезу стовбурових клітин, оснащення лабораторій та закупівлю діагностичного обладнання на загальну суму 20 млн грн, що передбачені пілотним проєктом з трансплантації, в який, до речі, увійшли Національний інститут раку, Черкаський онкологічний диспансер та Львівський інститут патології крові. І. Крячок наголосила, що корпрація Roshen в цьому випадку виступила як партнер держави і долучилася до фінансування закупівлі обладнання. На державному рівні врешті прийнято закон про трансплантацію, виділяються кошти для проведення аутологічної трансплантації — близько 700 тис. грн на одного хворого.

Таким чином, практичні кроки державою зроблено. Крім цього, маємо отримати за державний кошт витратні матеріали (лікарські засоби, діагностичні набори та інфузійні засоби) для забезпечення аутологічних трансплантацій у 15 хворих.

Інша, досить суттєва, проблема — створення реєстру донорів кісткового мозку, або, іншими словами, «банку донорів кісткового мозку». Створивши такий банк, ми зможемо не лише знаходити потенційних донорів для пацієнтів у межах України. Це дозволить проводити обмін з іншими подібними установами близького і далекого зарубіжжя для ефективного і швидкого пошуку донора. Відсоток відповідності генотипу потенційного донора для конкретного реципієнта досить малий. Тому дуже важливо, щоб якомога більше людей стали потенційними донорами кісткового мозку. Саме вони мають увійти у базу даних і за потреби — бути задіяними для отримання кісткового мозку з метою подальшої трансплантації. Над цією проблемою ще потрібно працювати, але, як зазначила І. Крячок, деякі кроки вже зроблено.

Слід зазначити, що із запровадженням в Україні всіх необхідних вимог для трансплантації кісткового мозку ця процедура кошту­ватиме в рази дешевше, ніж за кордоном, а рівень комфорту і лікування наші лікарі здатні забезпечити зіставний.

Олександр Осадчий,
фото автора