Всесвітній день боротьби
30 жовтня 2020

Всесвітній день боротьби з інсультом

Київ, 29 жовтня 2019 р. — у Всесвітній день боротьби з інсультом лікарі, представники влади та громадські діячі шукали рішення для зниження смертності від інсульту. Зокрема, під час обговорення «Надання допомоги при інсульті — пріоритет для держави», яке організувала Громадська організація «Українська асоціація боротьби з інсультом», йшлося про вдосконалення допомоги для пацієнтів із гострим мозковим інсультом та оцінку якості наданих послуг.

Згідно з даними Державного закладу «Центр медичної статистики МОЗ України», у 2020 р. смертність від інсульту в умовах стаціонару знизилася на більше як піввідсотка. Це частково пов’язано з тим, що у 2020 р. медична допомога при гострому мозковому інсульті була визнана пріоритетним напрямком і, згідно з Програмою медичних гарантій, оплачується за підвищеним тарифом. Проте смертність від інсульту в нашій країні досі дуже висока:

  • Згідно з оцінками, щороку в нашій державі виникає до 150 тис. інсультів.
  • Смертність від інсульту в Україні є в декілька разів вищою, ніж у країнах Західної Європи.
  • 30–40% людей, у яких стався інсульт, помирають протягом першого місяця від початку захворювання.
  • Близько 70% пацієнтів, які вижили після інсульту, мають стійкий неврологічний дефіцит, який впливає на їхнє життя.
  • Третина пацієнтів з інсультом у нашій країні — люди працездатного віку.

Така невтішна ситуація спричинена відсутністю ефективних програм профілактики та повільним темпом реформування системи надання медичної допомоги пацієнтам з інсультом.

«Ланцюг порятунку людини від інсульту складається зі вчасного розпізнавання проявів інсульту, екстреної медичної допомоги, яка має доправити пацієнта у спроможну лікарню, правильної діагностики, включно зі скануванням мозку, ефективного лікування та реабілітації. Тільки за умови злагодженої роботи усіх складових такого ланцюга ми можемо врятувати значну частину пацієнтів від інвалідності чи смерті. Для того щоб змінити незадовільну на сьогодні ситуацію, ми повинні досягти доступності якісного лікування інсульту для усіх громадян. Зроблений перший крок: ми маємо лікарні, які законтрактувалися з НСЗУ і отримують підвищений тариф за надання допомоги пацієнтам з інсультом, згідно із сучасними протоколами. Також нам варто запровадити систему оцінки якості медичної допомоги при інсульті, орієнтуючись на європейські практики. Для цього наші європейські колеги рекомендують нам створити реєстр пацієнтів з інсультом, який допоможе нам збирати та аналізувати необхідні дані», — зазначив Микола Поліщук, лікар-нейрохірург, професор, президент Громадської організації «Українська асоціація боротьби з інсультом».

Ірина Садов’як, перший заступник міністра охорони здоров’я України: «Щоб зменшити кількість смертей від інсульту та частку набутої інвалідності, управлінцям у сфері охорони здоров’я потрібно зосередитися на трьох аспектах: розробленні нормативно-правової бази у сфері боротьби з інсультом, створенні спроможної мережі спеціалізованих інсультних закладів в Україні та навчанні лікарів, медичних сестер, фізичних терапевтів, логопедів. Ми плануємо створити План дій боротьби з інсультом в Україні, який матиме чіткі цілі та вимоги, зокрема щодо діяльності інсультних центрів та інсультних блоків. Зважаючи на досвід сусідніх держав, наприклад Польщі, ми розуміємо, що створення мережі спеціалізованих інсультних закладів в Україні та відпрацювання їхньої взаємодії потребуватиме до п’яти років. Доволі багато часу потрібно приділити і підготовці членів мультидисциплінарних команд, які будуть надавати медичну допомогу пацієнтам з інсультом на сучасному рівні».

Альона Горошко, директор Департаменту замовлення медичних послуг та лікарських засобів НСЗУ: «Програма медичних гарантій на 2020 рік встановила мінімальні вимоги щодо лікувальних закладів, які можуть укласти угоду з НСЗУ щодо лікування у разі інсульту згідно з Програмою медичних гарантій. На сьогодні 192 лікарні уклали контракт із НСЗУ щодо надання допомоги пацієнтам з гострим мозковим інсультом. Ці лікарні відповідають таким критеріям: цілодобова доступність нейровізуалізації та можливість проведення її протягом 60 хв з моменту доправлення пацієнта в лікарню, цілодобова доступність консультації невролога чи нейрохірурга, наявність відділення інтенсивної терапії, доступ до кисню, цілодобова робота лабораторії. Цим лікарням ми сплачуємо за лікування у разі інсульту, зокрема за тромболітичну терапію, за підвищеним тарифом, і вже бачимо, що система надання допомоги пацієнтам з інсультом змінюється на краще».

Дмитро Лебединець, лікар-невролог, член робочої групи НСЗУ з питань інсульту: «Якщо порівнювати офіційну статистику за 2017 та 2019 р., то кількість інсультів у стаціонарах нашої країни зросла на 10 тис. випадків. Це пов’язано зі старінням населення та відсутністю належної профілактики. Водночас смертність від інсультів дещо знизилася. Якщо в 2017 р. протягом перебування у лікарні помирали 19,2% пацієнтів, то у 2019 р. — 18,58%. Тобто в Україні госпітальна летальність від інсультів знизилася на 0,6%. Проте від ішемічного інсульту помирає така ж сама кількість людей. Причиною цього є те, що в Україні не створена сучасна система надання допомоги у гострий період інсульту — тобто у перші 7 днів. Лише госпіталізація в інсультний блок знижує імовірність смерті чи інвалідності внаслідок інсульту. А інсультний блок — це мультипрофесійна команда фахівців з надання допомоги при інсульті та реабілітації. Коли в Україні запрацює мережа спеціалізованих інсультних центрів, тоді ми зможемо врятувати значно більше життів, а українська економіка зможе уникнути значних втрат».

Пресслужба Українського медичного часопису