Український Медичний Часопис
Издательство МОРИОН АПТЕКА online Компендиум Клиническая онкология Работа в медицине и фармации
Меню
  • Головна
  • Новини
  • Публікації
  • Свіжий номер
  • Архів
  • Фахові заходи
  • БПР
  • Протоколи та настанови
  • Інформація про видання
  • Вимоги до авторів
  • Автори
  • Організації
  • Рубрики
    Назад
    • Академія — дистанційна освіта on-line
    • Актуально
    • Без рубрики
    • Випадок з практики
    • Доказова медицина
    • Історія медицини
    • Клінічні випробування
    • Лікарю-практику
    • Медична етика
    • Медичне право
    • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
    • На стику спеціальностей
    • Належна клінічна практика
    • Наукові дискусії
    • Організація охорони здоров'я
    • Оригінальні дослідження
    • Події та коментарі
    • Редакційна інформація
    • Рецензії
    • Стандарти та протоколи
    • Фармакоекономіка
    • Фахові заходи
  • Спеціальності
    Назад
    • Акушерство та гінекологія
    • Алергологія та пульмонологія
    • Ангіологія
    • Андрология
    • Анестезіологія та інтенсивна терапія
    • Викладачі
    • Гастроентерологія
    • Генетична та регенеративна медицина
    • Дерматологія та венерологія
    • Ендокринологія
    • Епідеміологія
    • Імунологія
    • Інструментальна діагностика
    • Інфекційні хвороби
    • Кардіологія, ревматологія
    • Кардіохірургія
    • Медицина невідкладних станів
    • Медичне право
    • Мікробіологія
    • Наркологія
    • Невідкладна допомога
    • Неврологія та психіатрія
    • Нейрофізіологія
    • Нейрохірургія
    • Неонатологія
    • Нефрологія та урологія
    • Онкологія, гематологія
    • Організація охорони здоров'я
    • Ортопедія та травматологія
    • Оториноларингологія
    • Офтальмологія
    • Педіатрія
    • Променева діагностика
    • Профілактична медицина
    • Радіаційна медицина, радіологія
    • Реабілітація
    • Реанімація
    • Сімейна медицина
    • Стоматологія
    • Терапія, загальна практика
    • Трансфузіологія
    • Фармакоекономіка
    • Фармакологія
    • Флебология
    • Фтизіатрія
    • Фтізіатрія
    • Функціональна діагностика
    • Хірургія
  • English
  • Рус/Укр
Український Медичний Часопис
Знайти...
  • Рубрики
  • Спеціальності
  • Академія — дистанційна освіта on-line
  • Актуально
  • Без рубрики
  • Випадок з практики
  • Доказова медицина
  • Історія медицини
  • Клінічні випробування
  • Лікарю-практику
  • Медична етика
  • Медичне право
  • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
  • На стику спеціальностей
  • Належна клінічна практика
  • Наукові дискусії
  • Організація охорони здоров'я
  • Оригінальні дослідження
  • Події та коментарі
  • Редакційна інформація
  • Рецензії
  • Стандарти та протоколи
  • Фармакоекономіка
  • Фахові заходи
  • Акушерство та гінекологія
  • Алергологія та пульмонологія
  • Ангіологія
  • Андрология
  • Анестезіологія та інтенсивна терапія
  • Викладачі
  • Гастроентерологія
  • Генетична та регенеративна медицина
  • Дерматологія та венерологія
  • Ендокринологія
  • Епідеміологія
  • Імунологія
  • Інструментальна діагностика
  • Інфекційні хвороби
  • Кардіологія, ревматологія
  • Кардіохірургія
  • Медицина невідкладних станів
  • Медичне право
  • Мікробіологія
  • Наркологія
  • Невідкладна допомога
  • Неврологія та психіатрія
  • Нейрофізіологія
  • Нейрохірургія
  • Неонатологія
  • Нефрологія та урологія
  • Онкологія, гематологія
  • Організація охорони здоров'я
  • Ортопедія та травматологія
  • Оториноларингологія
  • Офтальмологія
  • Педіатрія
  • Променева діагностика
  • Профілактична медицина
  • Радіаційна медицина, радіологія
  • Реабілітація
  • Реанімація
  • Сімейна медицина
  • Стоматологія
  • Терапія, загальна практика
  • Трансфузіологія
  • Фармакоекономіка
  • Фармакологія
  • Флебология
  • Фтизіатрія
  • Фтізіатрія
  • Функціональна діагностика
  • Хірургія
Реклама у номері 1-2 (147-148) – I/IV 2022
  • Всі новини
2020-10-30 :
  • Лікарю-практику

Т-клітини реконвалесцентів COVID-19 демонструють терапевтичний потенціал

Савельєва-Кулик Н.О.

  • Редакція журналу «Український медичний часопис»

Резюме. Штучно розмножені in vitro Т-лімфоцити реконвалесцентів здатні ефективно впливати на протеїни-мішені SARS-CoV-2

Згідно з даними нового дослідження, результати якого опубліковано 26 жовтня 2020 р. у виданні «Blood», Т-лімфоцити реконвалесцентів COVID-19 можуть бути штучно розмножені in vitro та здатні ефективно впливати на ключові функціональні білки SARS-CoV-2.

У роботі, проведеній науковими співробітниками Університету Джорджа Вашингтона (The George Washington University), США, у співпраці з фахівцями Дитячої національної лікарні, Вашингтон (Children’s National Hospital), США, під керівництвом Майкла Д. Келлера (Michael D. Keller) попередньо встановлено, що Т-клітини реконвалесцентів COVID-19 активно розпізнають вірусні протеїни і націлюються на них, формуючи таким чином основу імунітету організму хазяїна.  Це свідчило про те, що адаптивна імунотерапія з використанням специфічно націлених Т-лімфоцитів від реконвалесцентів може бути ефективним способом захисту осіб вразливих категорій, зокрема людей з ослабленою імунною системою внаслідок терапії онкологічних захворювань або на тлі перенесеної трансплантації.

Підґрунтя і дизайн дослідження

На основі результатів попередньої фази клінічних випробувань з використанням Т-лімфоцитів, спрямованих на білки вірусу Епштейна — Барр, дослідники Програми клітинної терапії (Cellular Therapy Program), запровадженої в Дитячій національній лікарні, висловили гіпотезу про те, що штучно розмножені Т-лімфоцити, мішенями яких є протеїни SARS-CoV-2, можуть бути введені пацієнтам з ослабленим імунітетом, допомагаючи їм таким чином формувати імунну відповідь до моменту безпосереднього контакту з вірусом, а отже, захищаючи від серйозного і, можливо, небезпечного для життя перебігу інфекційної патології. Імунна підтримка ослаблених пацієнтів, для яких за звичайних умов знижені резерви імунної системи можуть стати фатальними внаслідок ускладненого перебігу вірусного процесу та закономірного відтермінування втручань, пов’язаних із терапією основного захворювання, може слугувати життєздатним варіантом імунного захисту  або лікування. Крім того, це важливо із врахуванням того, що наявність онкологічного захворювання може бути для цих пацієнтів фактором, який зумовлює небезпеку або неефективність цільового призначення їм вакцин проти SARS-CoV-2.

Т-клітини отримували з периферичної крові донорів, серопозитивних щодо SARS-CoV-2. У ході роботи додатково виявлено, що спрямовані на SARS-CoV-2 Т-клітини адаптувалися переважно до специфічних частин вірусних білків, локалізованих на клітинній мембрані. Зазначена особливість демонструє новий прояв реагування імунної системи організму людини на SARS-CoV-2. Адже актуальні досі дослідження вакцин були зосереджені на вивченні білків, які знаходяться, головним чином, на «спайках» SARS-CoV-2. Але висновок про те, що Т-лімфоцити здатні успішно атакувати мембранні білки, може відкрити для розробників вакцин ще один шлях при створенні нових препаратів, ефективних проти SARS-CoV-2.

Висновки та їх практичне  значення

Серед ключових положень проведеного дослідження, які мають практичне клінічне значення, авторами зазначено:

  • Т-лімфоцити реконвалесцентів COVID-19, специфічні до SARS-CoV-2, є поліфункціональними і можуть бути розмножені in vitro для подальшого клінічного використання у пацієнтів після трансплантації кісткового мозку;
  • продукти активності SARS-CoV-2-специфічних Т-клітин впливають безпосередньо на структурні вірусні білки, включаючи загальновідомі ділянки С-терміналей мембранних протеїнів.

На сьогодні відомо, що розроблена Програма клітинної терапії потребує ухвалення з боку Управління з контролю за продуктами та лікарськими засобами (U.S. Food and Drug Administration), США, першої фази клінічного дослідження, мета якого — відстежити безпеку та ефективність застосування специфічних до SARS-CoV-2 Т-клітин для активації імунної відповіді у пацієнтів з ослабленою імунореактивністю, особливо тих, які перенесли трансплантацію кісткового мозку.

  • Burbelo P.D., Riedo F.X., Morishima C. et al. (2020) Detection of nucleocapsid antibody to SARS-CoV-2 is more sensitive than antibody to spike protein in COVID-19 patients. J.Infect. Dis., 222: 206–213. doi: 10.1101/2020.04.20.20071423.
  • Keller M.D., Harris K.M., Jensen-Wachspress M.A. et al. (2020) SARS-CoV-2 specific T-cells are rapidly expanded for therapeutic use and target conserved regions of membrane protein. Blood, Oct. 26. doi: 10.1182/blood.2020008488.
  • Zhu N., Zhang D., Wang W. et al. (2020) A novel coronavirus from patients with pneumonia in China, 2019. N. Engl. J. Med., 382(8): 727–733. doi: 10.1056/NEJMoa2001017.

Наталія Савельєва-Кулик

Коментарі
Без коментарів » Додати свій
Залишити коментар

Якщо ви помітили помилку, виділіть текст з помилкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це.
Ключові слова:
COVID-19, SARS-CoV-2, адаптивна імунотерапія, імуносупресія, реконвалесценти COVID-19, С-терміналі мембранних протеїнів, Т-лімфоцити, трансплантація кісткового мозку
Спеціальності:
Епідеміологія, Інфекційні хвороби, Онкологія, гематологія, Педіатрія, Терапія, загальна практика
Перегляди: 294
Украинский медицинский журнал

Видавництво «Моріон»
Редакція і видавництво: 02140, г. Київ, просп. Бажана 10А
Тел : +380 (44) 585-97-10

Спеціалізоване медичне онлайн-видання для лікарів, молодих фармацевтів, студентів медичних і фармацевтичних вишів.
Обмеження відповідальності

Издательство МОРИОНmorion.ua АПТЕКА onlineapteka.ua Компендиум — справочник лекарств №1compendium.com.ua