Перші результати неефективності SGLT2 у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу

Актуальність

Серцево-судинні захворювання — основна причина захворюваності та смертності серед пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу. Крім того, ЦД 2-го типу є основним фактором ризику розвитку серцевої недостатності та прогресування хвороби нирок. Результати попередніх досліджень, в яких оцінювали вплив застосування інгібіторів натрій-глюкозного котранспортера пептиду 2-го типу (SGLT2) на серцево-судинні захворювання та захворювання нирок, продемонстрували позитивний ефект застосування цієї групи препаратів та зниження госпіталізації з приводу серцевої недостатності та прогресування хвороби нирок.

Ертугліфлозин — пероральний селективний інгібітор SGLT2, який був схвалений Управлінням з харчових продуктів та лікарських засобів США (FDA) та регуляторними органами інших країн, щодо його застосування у пацієнтів із ЦД 2-го типу. Проведено дослідження VERTIS CV стосовно оцінки довготривалого впливу ертугліфлозину на серцево-судинну систему та нирки.

Дизайн дослідження

Проведено багатоцентрове подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження VERTIS CV, в якому взяли участь дорослі пацієнти з ЦД 2-го типу та серцево-судинними захворюваннями. Пацієнтів було рандомізовано на три групи. У першій та другій групах застосовували ертугліфлозин по 5 та 15 мг відповідно, третя група — контролю.

Первинною кінцевою точкою дослідження було вибрано комбінований показник, що включав смерть від серцево-судинних причин, нефатальний інфаркт міокарда і нефатальний інсульт. Вторинною кінцевою точкою була вибрана комбінація смерті від серцево-судинних причин і госпіталізація з приводу серцевої недостатності.

Результати

Загалом до дослідження було включено 8246 пацієнтів із ЦД 2-го типу, період спостереження становив у середньому 3,5 року.

Частота настання первинної кінцевої точки становила 11,9% у групі ертугліфлозину та 11,9% — у контрольній групі (відношення ризиків (ВР) 0,97, 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,85–1,11; p<0,001 в аналізі noninferiority). Статистично значущих відмінностей за частотою настання вторинної кінцевої точки (серцево-судинна смерть, госпіталізація з приводу серцевої недостатності) не виявлено (ВР 0,88, 95% ДІ 0,75–1,03; p=0,11 в аналізі superiority).

Висновки

Результати дослідження VERTIS CV продемонстрували, що у пацієнтів із ЦД 2-го типу та серцево-судинним захворюванням застосування ертугліфлозину не поступалося за ефективністю з плацебо щодо основних несприятливих серцево-судинних подій. Частота смерті від серцево-судинних подій або госпіталізації внаслідок серцевої недостатності суттєво не відрізнялася між групами.

Нагадуємо, що попередні результати дослідження повідомляли про ризик ампутації нижніх кінцівок на фоні прийому канагліфлозину.

• Cannon C.P., Pratley R., Dagogo-Jack S. et al. (2020) Cardiovascular Outcomes with Ertugliflozin in Type 2 Diabetes. N. Engl. J. Med., 383: 1425–1435. DOI: 10.1056/NEJMoa2004967.
• Neal B., Perkovic V., Mahaffey K.W. et al. (2017) Canagliflozin and cardiovascular and renal events in type 2 diabetes. N. Engl. J. Med., 377: 644–657.
• Rawshani A., Rawshani A., Franzén S. et al. (2017) Mortality and cardiovascular disease in type 1 and type 2 diabetes. N. Engl. J. Med., 376: 1407–1418.
• Thomas M.C. (2016) Type 2 diabetes and heart failure: challenges and solutions. Curr. Cardiol. Rev., 12: 249–255.

Анна Хиць