Лікування пацієнтів з остеоартритом колінних та кульшових суглобів

Актуальність

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, на остеоартрит (ОА) хворіють близько 302 млн людей у світі. В Україні, згідно зі статистичними даними, кістково-м’язові порушення становлять 5,6% у загальній структурі захворюваності працездатного населення. Навіть за умови успішної фармакотерапії у більшості пацієнтів виявляють залишкові ознаки запалення тканин колінного та кульшового суглобів: деградація хряща, запалення синовіальної оболонки, деформація кісток. Це, у свою чергу, призводить до стійкого больового синдрому, внаслідок якого виникають психоемоційні порушення та істотно знижується якість життя. Дисфункція суглобів різного ступеня займає ключове місце в оцінці наслідків ОА та спостерігається майже у трьох осіб на 10 тис. населення, що значно знижує показники здоров’я нації. Тому лікування пацієнтів із ОА становить надзвичайно актуальну клінічну та соціальну проблему. Стандартизований терапевтичний підхід до лікування у разі ОА передбачає внутрішньосуглобове введення глюкокортикостероїдів (ГКС) та застосування симптоматичної терапії (Dhawan A. et al., 2014). Поза рідкісність побічних ефектів від локального застосування ГКС, такі серйозні побічні ефекти ГКС, як інфікування суглоба та субхондральні стрес-переломи внаслідок деградації хряща, спричинили пошук додаткових лікувальних методів нефармацевтичної спрямованості, зокрема дослідження ефективності фізіотерапевтичних процедур (Kompel A.J. et al., 2019). Зазначимо, що результати попередніх досліджень надали короткострокову (4 тиж) перевагу застосування фізіотерапевтичних методів та зміни способу життя у пацієнтів з ОА над місцевим застосуванням ГКС (Sun E. et al., 2018). Крім того, частота повної заміни суглоба виявилася в 4 рази нижчою серед пацієнтів, які додатково отримували фізіотерапевтичні процедури, у порівнянні з тими, які лікувалися виключно ГКС (Deyle G.D. et al., 2016). Враховуючи ці факти, група лікарів на чолі з Дейлі Джейлом (G.D. Deyle), відділення медичної реабілітації Військової академії США, м. Цинцинатті, провели дослідження впливу фізіотерапевтичних процедур на тривалість ремісії у пацієнтів з ОА. Результати опубліковані на початку вересня у журналі «New England Journal of Medicine» (Медичний журнал Нової Англії).

Результати

До дослідження було залучено 156 пацієнтів, середній вік — 56 років, яких розподілили на дві рівні за кількістю групи. Характеристики обох груп були схожі та стосувалися вираженості больового синдрому і ступеня порушення суглобної функції. У 1-й групі пацієнти отримували внутрішньосуглобові ін’єкції ГКС, а у 2-й — лікування фізіотерапевтичними методами. Мінімальний рівень клінічно значущої різниці становив 12% від первинного оцінювання за міжнародною шкалою покращення функції (GRCS) та визначення індексу вираженості ОА Університетів Західного Онтаріо та МакМастеру (WOMAC).

Середній бал за шкалою WOMAC у групі ГКС та групі фізіотерапії становив 108,8 та 107,1 відповідно. Повторне оцінювання, проведене через рік, виявило кращі результати у групі фізіотерапії порівняно із групою ГКС: 37 та 55,8 відповідно (95% довірчий інтервал 5–32,6; р=0,008). Додатково з’ясовано, що брак відповіді на лікування спостерігався у 10,3% пацієнтів із фізіотерапевтичної групи та у 25,6% пацієнтів у групі ГКС.

Таким чином, дослідники дійшли висновку щодо довгострокової переваги застосування фізіотерапевтичних методів порівняно із внутрішньосуглобовим введенням ГКС, яка визначалася тривалістю клінічної ремісії та покращенням функції суглобів.

1. Deyle G.D., Allen Cs., Allison Sc. еt al. (2020) Physical Therapy versus Glucocorticoid Injection for Osteoarthritis of the Knee. N. Engl. J. Med., 382: 1420–1429. DOI: 10.1056/NEJMoa1905877.
2. Dhawan A., Mather R.C. III, Karas V. et al. (2014) An epidemiologic analysis of clinical practice guidelines for non-arthroplasty treatment of osteoarthritis of the knee.
3. Bedard N.A., DeMik D.E., Glass N.A. et al. (2018) Impact of clinical practice guidelines on use of intra-articular hyaluronic acid and corticosteroid injections for knee osteoarthritis. J. Bone Joint. Surg. Am., 100: 827–834.
4. Hochberg M.C., Altman R.D., April K.T. et al. (2012) American College of Rheumatology 2012 recommendations for the use of nonpharmacologic and pharmacologic therapies in osteoarthritis of the hand, hip, and knee. Arthritis Care Res. (Hoboken), 64: 465–474.
5. Kompel A.J., Roemer F.W., Murakami A.M. et al. (2019) Intra-articular corticosteroid injections in the hip and knee: perhaps not as safe as we thought? Radiology, 293: 656–663.
6. Sun E., Moshfegh J., Rishel C.A. et al. (2018) Association of early physical therapy with long-term opioid use among opioid-naïve patients with musculoskeletal pain. JAMA Netw. Open., 1(8): e185909–e185909.
7. Deyle G.D., Gill N.W., Rhon D.I. et al. (2016) A multicentre randomised, 1-year comparative effectiveness, parallel-group trial protocol of a physical therapy approach compared to corticosteroid injection on pain and function related to knee osteoarthritis (PTA Trial). BMJ Open, 6(3): e010528–e010528 (https://www.nejm.org/doi/full/10.1056/NEJMoa1905877).

Юлія Жарікова