Надколінок: больовий синдром

1 вересня 2020 о 11:01
749

Актуальність

Біль у колінному суглобі — поширений симптом, який посідає друге місце у структурі больового синдрому, поступаючись лише неспецифічному болю в поперековому відділі. Найбільшу частку в загальній кількості випадків болю колінного суглобу становить біль у його передній ділянці, переважно у стегново-надколінковому відділі (СНВ). Біль виникає під час присідання, бігу, підняття та спуску по сходах або тривалому сидінні. Згідно зі статистичними даними, це порушення наявне в середньому у 23% дорослих та 29% підлітків переважно жіночої статі. Біль навколо колінного суглоба та послаблення м’язових екстензорів спричиняє зниження функціональності колінного суглоба та обмеження денної активності, що призводить до негативних соціальних наслідків і зниження якості життя. Мультифакторний генез болю в СНВ зумовлює наявність кількох версій походження порушення та, відповідно, декількох лікувальних тактик, що викликає суперечливість. До  консервативних методів лікування з доведеною ефективністю входять фізичні вправи, які мають за мету зменшення вираженості больового синдрому та збереження функції коліна. Особливо ефективною виявилася комбінація вправи, спрямованої на розтягнення чотириголового м’яза стегна, при одночасному навантаженні на інші групи м’язів тіла. Враховуючи отримані позитивні результати вібраційних вправ на силу та міць м’язів, гнучкість та покращення ходи, іспанські дослідники на чолі з Анджело Янез-Альварезом (Angelo Yanez-Alvarez) висунули гіпотезу потенційного лікувального ефекту у разі больового синдрому надколінка від застосування комбінації вправ на розтягування чотириголового м’яза стегна та вібрації амплітудою 0,7–14,0 мм та частотою коливань 0,5–80,0 Гц, створеною на спеціальній платформі. Результати опубліковано в серпневому номері журналу «Musculosketal disorders» (М’язово-скелетні порушення).

Результати   

До дослідження було залучено пацієнтів віком 30–65 років із больовим синдромом, які відповідали таким критеріям:

  • раптовий початок болю в надколінку тривалістю ≥12 тиж;
  • інтенсивність болю становила 30–100 мм за візуально-аналоговою шкалою оцінювання болю VAS;
  • біль виникав внаслідок довгого сидіння навпочіпки, або під час природної локомоції (бігу, ходьби та руху сходами).

З метою кращого дослідження вібраційного впливу критерії дослідження виключали будь-яке медикаментозне або фізіотерапевтичне лікування.

Основним результатом дослідження була визначена наявність больового синдрому впродовж 4 тиж за результатами опитувальника Kajala як валідного інструменту суб’єктивної оцінки вираженості болю при СНВ. Оцінка згинання коліна проводилася в положенні лежачи на спині зі згинанням коліна під 90° та використанням гоніометра. Функціональність нижньої кінцівки оцінювали за спеціальною шкалою.

Загалом дослідження тривало 3 тиж. Протокол дослідження включав триразове тренування впродовж тижня. Загальна тривалість комплексу вправ становила 22 хв, починаючи з розминки. Фізичні вправи виконувалися без додаткової ваги. В інтервенційній групі частота вібраційної платформи становила 40 Гц; амплітуда впродовж першого тижня становила 2 мм з подальшим підвищенням до 4 мм у наступні 2 тиж. Пацієнти контрольної групи виконували такі ж вправи на вимкненій вібраційній платформі.

Встановлено функціональне покращення колінного суглоба в інтервенційній групі (р<0,05). Дослідники виявили зв’язок між збільшенням гнучкості суглоба зі зменшенням вираженості болю в надколінку, а підвищення локомотивної активності суглоба — зі зменшенням ригідності м’язів стегна, зокрема чотириголового.

Висновки

Враховуючи складну природу порушення, необхідно збільшити тривалість спостереження з метою встановлення зв’язку між детальними клінічними характеристиками пацієнтів із СНВ і тривалості ремісії.

  •  Yañez-Álvarez A., Bermudez-Pulgarin B., Albornoz-Cabello M. (2020) Effects of exercise combined with whole body vibration in patients with patellofemoral pain syndrome: a randomised-controlled clinical trial. BMC Musculoskel. Dis., 21: 582 (https://doi.org/10.1186/s12891-020-03599-2).
  • https://bmcmusculoskeletdisord.biomedcentral.com/articles/10.1186/s12891-020-03599-2

Юлія Жарікова