ХОЗЛ: лікар має знати

Актуальність

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) — поширена патологія бронхо-легеневої системи, яка посідає четверте місце у структурі загальної смертності. Згідно зі статистичними даними, ХОЗЛ діагностовано у 1,5 млн, тобто у 4% населення України. Тетяна Барановська, експерт з питань пульмонології Департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації, нагадала, що головним патогенетичним чинником ХОЗЛ вважається вдихання шкідливих часток та газів, зокрема під час активного або пасивного тютюнокуріння, що спричиняє хронічне запалення. Тривале запалення призводить до патологічної гіпертрофії та гіперплазії підслизового шару епітелію бронхів, збільшення кількості бокалоподібних клітин, що продукують слиз, а також розвитком запальної інфільтрації бронхів та втратою війчатого епітелію. У результаті порушення мукоциліарного кліренсу бронхів виникають такі респіраторні симптоми, як постійний кашель, задишка, хронічне виділення слизу та/чи харкотиння, свистяче дихання та відчуття скутості грудної клітки. Стійкі порушення дифузної здатності легень внаслідок ХОЗЛ призводять до генералізації процесу та виникнення загальних симптомів: втомлюваності, м’язової слабкості, інфекційних ускладнень, кахексії, депресії. На тлі розвитку ХОЗЛ істотно підвищується частота коморбідної патології, зокрема ішемічної хвороби серця, що значно підвищує смертність. Оскільки прогресуванню захворювання сприяють часті загострення, базисне лікування ХОЗЛ спрямоване на запобігання виникненню загострень та полягає в непереривному застосуванні інгаляційних форм кортикостероїдів.

Уподовж трьох днів, з 27 по 29 серпня 2020 р., у Києві на перехрестях вулиці Володимирської та бульвару Тараса Шевченка манекени закликають перехожих пройти безкоштовний тест на наявність ХОЗЛ. Затримати дихання на 30 секунд та визначити таким чином функціональну спроможність своїх легень, отримати практичні рекомендації, дізнатися більше про діагностику та лікування — з такої акції стартувала інформаційна компанія «30 секунд проти ХОЗЛ», яка має за мету поширення знань про обструктивні захворювання легень серед населення.

Ірина Волошина, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри сімейної медицини, факультет післядипломної освіти Запорізького медичного університету, представниця Академії сімейної медицини України, коментуючи подію, зауважила про недостатню обізнаність щодо ХОЗЛ населення країни. Однією з причин такого стану є незадовільний рівень комунікації між пацієнтом та лікарем. Враховуючи масштабність проблеми та істотне погіршення якості життя пацієнтів із ХОЗЛ, зазначила, що дефіцит інформованості населення щодо етіології захворювання призводить до виявлення задавнених форм та зменшує можливості лікування, зводячи їх до призначення симптоматичної терапії. На думку І. Волошиної, окрім правильно побудованого консультування пацієнтів та пропагування здорового життя, виходом може бути проведення скринінгу особам віком ≤ 40 років, які проживають у промислових регіонах.

Ще одним суттєвим фактором для подолання ХОЗЛ є розуміння тривалості лікування та відмова від застосування швидкодіючих засобів. Враховуючи важливість економічної доступності ліків базисної терапії ХОЗЛ, заступник міністра охорони здоров’я Ірина Микичак розповіла про плани включити препарати базової терапії ХОЗЛ до програми «Доступні ліки». На думку чиновниці, такий підхід міг би сприяти зниженню захворюваності та підвищувати якість життя пацієнтів із ХОЗЛ.

«30 секунд проти ХОЗЛ» — довготривала компанія. Крім заходів для населення, Академією сімейної медицини на осінь заплановано онлайн-навчання для лікарів та сторінки у популярних соціальних мережах.

Таким чином, вчасне інформування населення про небезпеку ХОЗЛ має за мету запобігання зниженню якості життя, частоти виникнення загрозливих для життя коморбідних станів та смертності.

Юлія Жарікова