Украинский Медицинский Журнал
Издательство МОРИОН АПТЕКА online Компендиум Клиническая онкология Работа в медицине и фармации
Украинский Медицинский Журнал
  • Головна
  • Новини
  • Електронна публікація
  • Свіжий номер
  • Архів
  • Автори
  • Фахові заходи
  • Організації
  • Освіта
  • Протоколи та керівництва
  • Інформація про видання
  • Вимоги до авторів
  • Рубрики
    • Академія — дистанційна освіта on-line
    • Актуально
    • Випадок з практики
    • Доказова медицина
    • Історія медицини
    • Клінічні випробування
    • Лікарю-практику
    • Медична етика
    • Медичне право
    • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
    • На стику спеціальностей
    • Належна клінічна практика
    • Наукові дискусії
    • Організація охорони здоров'я
    • Оригінальні дослідження
    • Події та коментарі
    • Редакційна інформація
    • Рецензії
    • Стандарти та протоколи
    • Фармакоекономіка
    • Фахові заходи
  • Спеціальності
    • Акушерство та гінекологія
    • Алергологія та пульмонологія
    • Ангіологія
    • Андрология
    • Анестезіологія та інтенсивна терапія
    • Гастроентерологія
    • Генетична та регенеративна медицина
    • Дерматологія та венерологія
    • Ендокринологія
    • Епідеміологія
    • Імунологія
    • Інструментальна діагностика
    • Інфекційні хвороби
    • Кардіологія, ревматологія
    • Кардіохірургія
    • Медицина невідкладних станів
    • Медичне право
    • Мікробіологія
    • Наркологія
    • Невідкладна допомога
    • Неврологія та психіатрія
    • Нейрофізіологія
    • Нейрохірургія
    • Неонатологія
    • Нефрологія та урологія
    • Онкологія, гематологія
    • Організація охорони здоров'я
    • Ортопедія та травматологія
    • Оториноларингологія
    • Офтальмологія
    • Педіатрія
    • Променева діагностика
    • Профілактична медицина
    • Радіаційна медицина, радіологія
    • Реабілітація
    • Реанімація
    • Сімейна медицина
    • Стоматологія
    • Терапія, загальна практика
    • Трансфузіологія
    • Фармакоекономіка
    • Фармакологія
    • Флебология
    • Фтизіатрія
    • Фтізіатрія
    • Функціональна діагностика
    • Хірургія
  • Головна
  • Новини
  • Електронна публікація
  • Свіжий номер
  • Архів
  • Автори
  • Фахові заходи
  • Організації
  • Освіта
  • Протоколи та керівництва
  • Інформація про видання
  • Вимоги до авторів
  • Рубрики
    • Академія — дистанційна освіта on-line
    • Актуально
    • Випадок з практики
    • Доказова медицина
    • Історія медицини
    • Клінічні випробування
    • Лікарю-практику
    • Медична етика
    • Медичне право
    • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
    • На стику спеціальностей
    • Належна клінічна практика
    • Наукові дискусії
    • Організація охорони здоров'я
    • Оригінальні дослідження
    • Події та коментарі
    • Редакційна інформація
    • Рецензії
    • Стандарти та протоколи
    • Фармакоекономіка
    • Фахові заходи
  • Спеціальності
    • Акушерство та гінекологія
    • Алергологія та пульмонологія
    • Ангіологія
    • Андрология
    • Анестезіологія та інтенсивна терапія
    • Гастроентерологія
    • Генетична та регенеративна медицина
    • Дерматологія та венерологія
    • Ендокринологія
    • Епідеміологія
    • Імунологія
    • Інструментальна діагностика
    • Інфекційні хвороби
    • Кардіологія, ревматологія
    • Кардіохірургія
    • Медицина невідкладних станів
    • Медичне право
    • Мікробіологія
    • Наркологія
    • Невідкладна допомога
    • Неврологія та психіатрія
    • Нейрофізіологія
    • Нейрохірургія
    • Неонатологія
    • Нефрологія та урологія
    • Онкологія, гематологія
    • Організація охорони здоров'я
    • Ортопедія та травматологія
    • Оториноларингологія
    • Офтальмологія
    • Педіатрія
    • Променева діагностика
    • Профілактична медицина
    • Радіаційна медицина, радіологія
    • Реабілітація
    • Реанімація
    • Сімейна медицина
    • Стоматологія
    • Терапія, загальна практика
    • Трансфузіологія
    • Фармакоекономіка
    • Фармакологія
    • Флебология
    • Фтизіатрія
    • Фтізіатрія
    • Функціональна діагностика
    • Хірургія
  • Рубрики
  • Спеціальності
  • Академія — дистанційна освіта on-line
  • Актуально
  • Випадок з практики
  • Доказова медицина
  • Історія медицини
  • Клінічні випробування
  • Лікарю-практику
  • Медична етика
  • Медичне право
  • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
  • На стику спеціальностей
  • Належна клінічна практика
  • Наукові дискусії
  • Організація охорони здоров'я
  • Оригінальні дослідження
  • Події та коментарі
  • Редакційна інформація
  • Рецензії
  • Стандарти та протоколи
  • Фармакоекономіка
  • Фахові заходи
  • Акушерство та гінекологія
  • Алергологія та пульмонологія
  • Ангіологія
  • Андрология
  • Анестезіологія та інтенсивна терапія
  • Гастроентерологія
  • Генетична та регенеративна медицина
  • Дерматологія та венерологія
  • Ендокринологія
  • Епідеміологія
  • Імунологія
  • Інструментальна діагностика
  • Інфекційні хвороби
  • Кардіологія, ревматологія
  • Кардіохірургія
  • Медицина невідкладних станів
  • Медичне право
  • Мікробіологія
  • Наркологія
  • Невідкладна допомога
  • Неврологія та психіатрія
  • Нейрофізіологія
  • Нейрохірургія
  • Неонатологія
  • Нефрологія та урологія
  • Онкологія, гематологія
  • Організація охорони здоров'я
  • Ортопедія та травматологія
  • Оториноларингологія
  • Офтальмологія
  • Педіатрія
  • Променева діагностика
  • Профілактична медицина
  • Радіаційна медицина, радіологія
  • Реабілітація
  • Реанімація
  • Сімейна медицина
  • Стоматологія
  • Терапія, загальна практика
  • Трансфузіологія
  • Фармакоекономіка
  • Фармакологія
  • Флебология
  • Фтизіатрія
  • Фтізіатрія
  • Функціональна діагностика
  • Хірургія
Реклама у номері 6(1) (140) – XI/XII 2020
  • Всі новини
2020-08-17 :
  • Лікарю-практику

COVID-19: патологія плаценти

Хиць А.

  • Редакція журналу «Український медичний часопис»

Резюме. Наведено огляд дослідження щодо зв’язку між інфікуванням SARS-CoV-2 у період вагітності та патологією плаценти і, відповідно, перинатальними ускладненнями

Актуальність

Вплив тяжкого гострого респіраторного синдрому коронавірусу-2 (SARS-CoV-2) та пов’язаної з ним коронавірусної хвороби-2019 (COVID-19) на вагітних і немовлят становить особливу проблему серед акушерів та педіатрів. Коронавіруси є одноланцюговими інкапсульованими РНК-вірусами, що циркулюють у природі та викликають легку інфекцію верхніх дихальних шляхів і рідко — тяжкі захворювання в імуносупресивних осіб. У 2002–2004 рр. коронавіруси нового типу вже викликали тяжкий гострий респіраторний синдром, спричинений коронавірусом SARS-CoV, у 2012 р. — близькосхідний респіраторний синдром, викликаний коронавірусом MERS-CoV. За оцінками, епідемія SARS-CoV офіційно завершилася у 2003 р., хоча поодинокі випадки захворювання зареєстровані і в 2004 р., коли було інфіковано понад 100 вагітних у всьому світі. У аналізах кількох випадків повідомлялося, що інфікування SARS-CoV у період вагітності призводить до тяжкої материнської інфекції, підвищеного ризику смерті матері та мимовільного аборту. Так, попередні випадки захворювання MERS-CoV серед 5 вагітних, а також інші повідомлення про випадки інфікування свідчать про те, що MERS також призводить до материнських і перинатальних ускладнень.

Наявні на сьогодні дані випадки зараження COVID-19 вагітних у місті Ухань (Китай), первинному епіцентрі інфекції, не свідчать про те, що вагітні більш схильні до тяжкого перебігу захворювання, викликаного SARS-CoV-2, на відміну від SARS-CoV і MERS-CoV. Однак деякі дані свідчать про протилежне, включаючи підвищений ризик викидня, гестозу, передчасних пологів та мертвонародження.

Гістопатологічне дослідження плаценти може надати важливу інформацію про стан здоров’я як матері, так і плода. Різні вірусні інфекції, що переносяться у період вагітності, можуть викликати специфічні плацентарні зміни, включаючи лімфоцитарний віліт із супутнім збільшенням ворсинок плаценти і відкладанням гемосидерину всередині ворсинок при інфікуванні цитомегаловірусної інфекції, а також рідкісні повідомлення про інтервілузит при інфікуванні вірусом Зіка та Денге.

Хоча відсутні дані про плацентарні зміни при інфікуванні на коронавіруси, у результатах одного дослідження повідомляли про патологію плаценти при SARS в Гонконзі. Так, у трьох жінок із тяжким перебігом SARS у плаценті виявляли підвищений рівень відкладень фібрину навколо ворсинок або хоріону. У двох жінок, які захворіли у ІІІ триместр вагітності і видужали до моменту пологів, виявлено великі ділянки аваскулярних ворсинок, причому в однієї з пацієнток у ворсинках додатково визначали обширний інфаркт; також у обох жінок був діагностований підвищений рівень еритроцитів у кровообігу плода. Хоча гістопатологічних досліджень плаценти при MERS не проводили, існує один звіт, що описує відшарування плаценти в інфікованої пацієнтки. Тож проведено дослідження, в якому оцінювали плацентарні зміни у вагітних, інфікованих COVID-19.

Методи

За системою електронної медичної карти визначені вагітні з COVID-19, які народили в період з 18 березня по 5 травня 2020 р. Після цього пацієнток обстежено за допомогою REDCap. З 18 березня по 7 квітня 2020 р. тестування проходили лише жінки з помірними і тяжкими симптомами COVID-19. Після 7 квітня 2020 р. усі жінки, в яких були потуги і пологи, пройшли загальне тестування. Мазки з носоглотки взято у пацієнток і поміщено в середовище М4. До 7 квітня 2020 р. тестування проводили з використанням лабораторно розробленої версії методу полімеразної ланцюгової реакції зі зворотною транскрипцією до SARS-CoV-2.

Група контролю

Пацієнтки для групи контролю були відібрані за даними з минулих досліджень плаценти за період з 1 січня 2011 р. по 30 червня 2018 р. Кожна з пацієнток групи контролю народила одну дитину у ІІІ триместр вагітності з дослідженням плаценти на наявність патології.

Серед можливих критеріїв дослідження були аномалії розвитку плаценти і/або пуповини при огляді в пологовій палаті; мертвонародження; затримка внутрішньоутробного розвитку; передчасні пологи у термін ≤34 тиж гестації; передчасний розрив плодових оболонок на терміні <34 тиж гестації; тяжка прееклампсія; підозра на наявність вірусної інфекції; підозра на хоріоамніоніт; підозра на відшарування плаценти; наявність в анамнезі гестаційної трофобластичної хвороби; патології у новонародженого, включаючи госпіталізацію у відділення інтенсивної терапії, рН пуповини <7,0, оцінку за шкалою Апгар ≤5 протягом 5 хв, гематокрит <25%, вроджені патології, будь-які множинні гестації вищого значення (наприклад трійня); обтяжений сімейний анамнез раку (включаючи меланому). Гістопатологічні ускладнення отримані з інформаційної системи лабораторії.

В основну контрольну групу залучені пацієнтки з меланомою в анамнезі, оскільки цей показник не залежить від інших ускладнень вагітності. З груп історичного контролю створена окрема група пацієнтів із меланомою в анамнезі.

Дизайн дослідження

Плаценти піддавалися звичайному клінічному обстеженню, що включало зберігання до фіксації при температурі 4 °С, фіксацію в 10% буферному розчині формаліну, фотографування поверхні плаценти з обох боків, вимірювання маси обрізаної частини, виготовлення зрізів плаценти та гістопатологічне дослідження. Представлені зрізи включали два мембранних рулони, щонайменше двох пуповин; біопсію трьох зразків материнської плаценти; два повні зрізи і репрезентативну вибірку різних наявних пошкоджень. Проведена звичайна обробка зрізів, заливка гістологічного матеріалу, виготовлення зрізів товщиною 5 мкм і їх забарвлення гематоксиліном і еозином.

Порівнювали плаценти хворих на COVID-19 і пацієнток груп історичного контролю, а також плаценти жінок із COVID-19 і жінок із меланомою в анамнезі.

Результати

Загалом у дослідженні обстежено 16 плацент пацієнток із підтвердженим інфікуванням на SARS-CoV-2. У чотирьох пацієнток COVID-19 виявлено за досить тривалий термін (за 25–34 днів) до пологів, у однієї пацієнтки — за 8 днів до пологів. У решти — при безпосередній підготовці до пологів. 14 пацієнток народили у строк (37–40 тиж), одна пацієнтка народила у термін 34 тиж. Ще в однієї пацієнтки на 16-му тижні вагітності сталася внутрішньоутробна смерть плода (ВСП).

5 плацент мали недостатню для гестаційного терміну масу, 1 плацента була трохи завеликою для гестаційного терміну розміру (612 г проти очікуваних 426–611 г).

Показання до огляду на наявність патологій включали тільки позитивний аналіз на SARS-CoV-2 у 13 із 16 випадків. В одному з цих випадків в анамнезі також значилися холестатичний гепатоз вагітних і гестаційний цукровий діабет, в іншому — артеріальна гіпертензія вагітних, і ще в одному — ВСП.

15 випадків зіставлено з двома контрольними групами. У 12 із 15 випадків відзначалися ознаки материнської судинної мальперфузії (МСМ), що значно перевищує показники у групі меланоми (59 із 215; р=0,001) та показники в усіх контрольних групах (7 754 із 17 479; р=0,046). Ознаки МСМ включали центральний (1 із 15) та периферичний (3 із 15) інфаркти в ворсинках, аглютинацію у ворсинках (3 із 15), атеросклероз і фібриноїдний некроз материнських судин (3 із 15), пристінкову гіпертрофію мембранних артеріол (5 із 15) і прискорене дозрівання ворсинок (2 із 15). Периферичні інфаркти, атеросклероз і фібриноїдний некроз, а також пристінкова гіпертрофія були більш поширені у жінок із COVID-19, порівняно з контрольною групою меланоми (р=0,01, р=0,002, р=0,01 відповідно), в той час як атеросклероз, фібриноїдний некроз і пристінкова гіпертрофія виявилися більш поширеними у пацієнток із COVID-19 порівняно з даними усіх контрольних груп (р=0,001 і р=0,001 відповідно).

Ознаки фетальної судинної мальперфузії спостерігалися у 12 із 15 випадків, що в цілому не набагато відрізняється від даних груп контролю хворих на меланому (121 із 215; р=0,10) і даних по всіх контрольних групах (9 596 із 17 479; р=0,09). Зокрема, у плацентах 4 із 15 жінок із COVID-19 виявлені згруповані аваскулярні ворсинки, у 1 із 15 випадків — пристінкове відкладення фібрину в судинах плода, у 4 із 15 випадків — уповільнене дозрівання ворсинок, у 3 із 15 випадків — гіперскручена пуповина. У 4 із 15 плацент виявили вищий хорангіоз порівняно з показниками групи історичного контролю (889 із 17 479; р=0,001), а також груп контролю хворих на меланому (11 із 215; р=0,011).

Висновки

Проведене дослідження — перше з вивчення патологічних змін плаценти при інфікуванні SARS-CoV-2. Незважаючи на відносно невелику вибірку, можна встановити деякі тенденції. У результаті дослідження у 16 пацієнток, інфікованих SARS-CoV-2, виявлені патології плаценти. Патогномонічних ознак не було, однак відзначалися часті прояви ознак МСМ і тромбозу міжворсинчатого простору, що допускає загальні порушення в кровоносній системі породіллі, а також підвищену частоту розвитку хорангіозу. Ці результати дають уявлення про спостережувані в рамках епідемії асоціації між COVID-19 у період вагітності й перинатальні ускладнення. Загалом результати дослідження свідчать про необхідність посилення антенатального спостереження жінок із діагнозом SARS-CoV-2.

  • Shanes E. D., Mithal L. B., Otero S. et al. (2020) Placental Pathology in COVID-19. Am. J. Clin. Pathol., 154(Iss. 1): 23–32 (https://doi.org/10.1093/ajcp/aqaa089).

Анна Хиць

Коментарі
Без коментарів » Додати свій
Залишити коментар

Якщо ви помітили помилку, виділіть текст з помилкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це.
Ключові слова:
COVID-19, MERS-CoV, SARS-CoV, SARS-CoV-2, аваскулярні ворсинки, вірус Денге, вірус Зіка, ворсини хоріону, гемосидерин, гестаційна трофобластична хвороба, гестаційний цукровий діабет, ЗТ-ПЛР, інтервілузит, коронавірус, лімфоцитарний віліт, патологія плаценти, плацента, полімеразна ланцюгова реакція, холестатичний гепатоз вагітних, хоріоамніоніт, хоріон, цитомегаловірусна інфекція
Спеціальності:
Акушерство та гінекологія, Алергологія та пульмонологія, Анестезіологія та інтенсивна терапія, Імунологія, Неонатологія, Педіатрія, Терапія, загальна практика, Хірургія
Перегляди: 1379
Украинский медицинский журнал

Видавництво «Моріон»
Редакція і видавництво: 02140, г. Київ, просп. Бажана 10А
Тел : +380 (44) 585-97-10

Спеціалізоване медичне онлайн-видання для лікарів, молодих фармацевтів, студентів медичних і фармацевтичних вишів.
Обмеження відповідальності

Издательство МОРИОНmorion.ua АПТЕКА onlineapteka.ua Компендиум — справочник лекарств №1compendium.com.ua