Цитокінова буря при COVID-19: предиктори виживаності пацієнтів

Актуальність

Перебіг нової коронавірусної хвороби 2019 р. (COVID-19) за вираженістю відрізняється від безсимптомного до тяжкого. Статистичні дані свідчать, що смертність тяжкохворих на COVID-19 становить від 16 до 78%. На сьогодні основним варіантом лікування пацієнтів із COVID-19 залишається фармакологічний, який включає застосування імуномодуляторів та противірусних препаратів.

Відомо, що перебіг COVID-19 проходить у дві фази: початкова фаза вірусної відповіді та запальна реакція господаря. Остання включає нерегульовану протизапальну цитокінову бурю, що призводить до ураження легень, розвитку гострого респіраторного дистрес-синдрому та смерті. Вважається, що інтерлейкін (ІЛ)-6 відіграє важливу роль у розвитку цитокінової бурі, пов’язаної з COVID-19. Тож застосування антагоністів ІЛ-6 теоретично є ефективним методом лікування пацієнтів із COVID-19.

Дизайн дослідження

Проведено ретроспективне когортне дослідження щодо оцінки ефективності застосування тоцилізумабу серед когорти пацієнтів із COVID-19, госпіталізованих до п’яти медичних центрів штату Мічиган, США. Період дослідження становив з 1 березня по 3 квітня 2020 р.

Результати

Загалом у дослідження був включений 81 пацієнт (56% — чоловіки); 43,2% учасників померли. Предиктором смертності визначили початково вищий рівень С-реактивного білка і значення індексу поліорганної недостатності за шкалою SOFA (Sequential Organ Failure Assessment) ≥8.

На противагу цьому, раніше призначене лікування тоцилізумабом (протягом 12 діб від маніфестації захворювання) асоціювалося з поліпшенням виживаності пацієнтів (відношення шансів 0,296, 95% довірчий інтервал 0,098–0,889). У тих пацієнтів, які вижили до 28-ї доби спостереження, також відзначали поліпшення клінічної картини захворювання (80,4% проти 5,7%; p<0,001).

Висновки

У проведеному дослідженні виявлено, що застосування тоцилізумабу протягом 12 днів від початку маніфестації COVID-19 було єдиним фактором, незалежно пов’язаним із виживаністю пацієнтів протягом 28 днів. Таким чином, результати дослідження підтверджують, що рання корекція цитокінової бурі при COVID-19 за допомогою імуномодуляторів може оптимізувати прогноз пацієнтів. Також результати дослідження свідчать про важливість термінів початку терапії при COVID-19.

Негативним моментом цього дослідження є те, що виживаність пацієнтів, які застосовували тоцилізумаб, асоціювалася з імуносупресією, потенційним прогресуванням власне вірусного захворювання, приєднанням вторинної інфекції, а також іншими побічними ефектами сильнодіючих препаратів. У цьому дослідженні частота приєднання вторинної бактеріальної чи грибкової інфекції становила 22% (n=18). Середній період розвитку вторинної інфекції, асоційованої зі застосуванням тоцилізумабу, становив 9 (6–13) днів. Вторинна інфекція не була незалежним предиктором виживаності пацієнтів. Також у 35,8% (n=29) пацієнтів зафіксовано гіпертригліцеридемію з рівнями >500 мг/дл.

Необхідні подальші дослідження для визначення критеріїв цитокінової бурі, асоційованої з COVID-19, а також встановлення клінічної ефективності застосування тоцилізумабу в плацебо-контрольованих дослідженнях.

• Morrisona A.R., Johnsona J.M., Griebea K.M. et al. (2020) Clinical characteristics and predictors of survival in adults with coronavirus disease 2019 receiving tocilizumab. J. Autoimmun. Available online, Ju. 3, 102512 (https://doi.org/10.1016/j.jaut.2020.102512).

Анна Хиць