Рак шийки матки: щадне хірургічне лікування

Актуальність

Рак шийки матки (РШМ) займає перше місце серед злоякісних пухлин у жінок. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, захворюваність на РШМ становить 500 тис. випадків на рік. А в результаті підвищення частоти РШМ серед жінок репродуктивного віку, ефективність лікування хвороби має соціальні наслідки. Розповсюдженим критерієм ефективності лікування РШМ є 5-річна виживаність, яка становить на І стадії 85–98%, на ІІ стадії — 48–75%, на ІІІ стадії — 17–67%, на ІV стадії — лише 9–12%. Клінічний досвід продемонстрував зниження показників 5-річної виживаності на 50% у разі регіонарного метастазування та рецидивуючого перебігу захворювання. Враховуючи тривалий період неінвазивного росту пухлини, вважають, що саме глибина інвазії може стати визначальним фактором ефективності лікування. На сьогодні стандартом лікування вважається розширена радикальна гістеректомія ІІІ типу. Інвазивне втручання, відоме як операція Вертгейма, ускладнюється післяопераційним порушенням сечовидільної та статевої системи, яке виникає внаслідок хірургічного травмування нервових сплетінь сечостатевої діафрагми. Це зумовлює пошук менш травматичних методів оперативного лікування жінок із РШМ. З метою уникнення сечостатевої дисфункції останнім часом в Японії надають перевагу виконанню нервовозберігаючої радикальної гістеректомії за методом Окабаяши — Кобаяши, яка сприяє збереженню нервових тазових сплетінь та може бути адекватним методом лікування пацієнток із метастатичною формою РШМ поряд з радіо- та хіміотерапією. Слід зазначити, що відсутність стандартизованих показань до застосування цього методу, які мають враховувати стадію онкологічного процесу, локалізацію пухлини та розміщення тазових нервів, спричинило упередженість щодо розуміння алгоритму виконання втручання та стало приводом для аналізу наявних проблем групою японських дослідників на чолі з Норвакі Сакурагі (Noriaki Sakuragi). Результати дослідження опубліковані в липневому випуску журналу «Джама Нетворк Оупен» («JAMA Network Open»).

Результати

Загалом до дослідження було залучено 121 пацієнтку віком від 26 до 68 років. Усі жінки були прооперовані за щадним методом. У 1-й групі було 76 жінок із РШМ з пухлиною ≤4 мм та мінімальним ураженням навколо шийкових тканин або з пухлиною ˃4 мм та без залучення параметрію (стадія IB1 та IIA відповідно). До 2-ї групи увійшли 45 жінок з пухлиною ˃4 мм та з інфільтрацією параметрію (стадії IB2, IIA2 або IIB). Ризик виникнення рецидиву визначався як низький, проміжний та високий за такими критеріями:

• розмір пухлини ˂4 см;
• глибина інвазії ≥2/3;
• метастази в лімфовузлах;
• близькість краю резекції.

До групи ризику щодо виникнення рецидиву увійшли 2 пацієнтки 1-ї групи та 3 пацієнтки 2-ї групи. Жінкам групи ризику додатково був призначений курс ад’ювантної хіміо- та радіотерапії.

Результати спостереження впродовж 5 років виявили високий рівень виживаності в обох групах: 95 та 82% відповідно (р=0,001). Стійка ремісія тривалістю 5 років спостерігалася у 99% пацієнток з ранніми стадіями захворювання та у 87% пацієнток із поширеною формою (р=0,01).

Дослідники дійшли висновку, що додатково на виживаність пацієнток із поширеним РШМ, які перенесли радикальну нервовозберігаючу гістеректомію, впливає гістологічний тип пухлини та наявність регіонарного метастазування.

Висновки

Таким чином, необхідно проводити дослідження стандартизації показань з метою поширення нервово-зберігаючих оперативних методів у хірургії як найменш травматичних.

• Sakuragi N., Rfto T., Shimada Ch. еt al. (2020) Oncological Outcomes After Okabayashi-Kobayashi Radical Hysterectomy for Early and Locally Advanced Cervical Cancer. JAMA Netw Open., 3(5): e204307. doi:10.1001/jamanetworkopen.2020.4307
• https://jamanetwork.com/journals/jamanetworkopen/fullarticle/2765657

Юлія Жарікова