Найбільш розповсюджені захворювання у практиці сімейного лікаря

7 жовтня 2011 о 09:54
1562

5–6 жовтня 2011 р. у мальовничому центрі Поділля місті Вінниці з ініціативи Він­ницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова відбулася 4-та Міжрегіональна науково-практична конференція «Загальна практика — сімейна медицина: сучасні стандарти діагностики та профілактики» за підтримки МОЗ України та Вінницької облдержадміністрації.

Під час конференції розглянуто найбільш розповсюджені захворювання в загальній практиці — сімейній медицині, їх діагностика, напрямки лікування та основні методи профілактики.

Конференцію розпочав В’ячеслав Чернобровий, завідувач кафедри внутрішньої та сімейної медицини, голова Асоціації загальної практики — сімейної медицини Вінницької області, доктор медичних наук, професор. Він розповів про функціональні захворювання стравоходу та шлунка: функціональну печію, функціональну торакоалгію езофагеального генезу та функціональну дисфагію, глобус та функціональну шлункову диспепсію, епігастральний больовий синдром, функціональні гастродуоденальні розлади та методи їх лікування.

Юрій Мостовий, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, доктор медичних наук, професор, навів декілька прикладів лікування пневмоній відповідно до державно-узгоджувального документу — Наказу МОЗ від 19.03.2007 р. № 128 «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Пульмонологія». А саме розповів про антибактеріальну терапію негоспітальних пневмоній в амбулаторних умовах залежно від найбільш ймовірних збудників та їх чутливості до антибактеріальних препаратів.

Ірина Палій, професор кафедри внутрішньої та сімейної медицини Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, доктор медичних наук, розповіла про раціональну антибіотикотерапію з позицій доказової медицини у практиці сімейної медицини, основні проблеми призначення антибіотиків та наслідки недоцільного застосування антимікробних засобів.

Вадим Жебель, завідувач кафедри терапії медичного факультету № 2 Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, доктор медичних наук, професор, розповів про блокаду нейросистем як один із методів лікування артеріальної гіпертензії та серцевої недостатності, а також про сучасні уявлення щодо їх патогенезу. Окрім того, він висвітлив роль блокади β1-, β2-, α1-рецепторів у комплексній терапії серцевої недостатності.

Про алгоритми лікування хронічної серцевої недостатності (ХСН) розповіла Валентина Сєркова, професор кафедри факультетської терапії Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, доктор медичних наук. Вона підкреслила у доповіді основні цілі при лікуванні ХСН, терапевтичні та хірургічні методи лікування ХСН і способи профілактики.

У другій своїй доповіді про НПЗП (нестероїдні протизапальні препарати)-гастропатію В’ячеслав Чернобровий висвітлив актуальність проблеми рефрактерності до лікування цієї патології та її ускладненого перебігу, також її класифікацію залежно від здатності НПЗП у терапевтичній дозі вибірково блокувати активність циклооксигенази (ЦОГ)-1 та ЦОГ-2 і механізми ушкодження слизової оболонки НПЗП.

У другій доповіді про сучасні перспективи теорії больової форми синдрому роз’ятреного кишечнику (СРК) Ірина Палій навела основні історичні дані розвитку виявлення та визначення СРК і сучасний підхід в його лікуванні.

Сергій Зайков, професор кафедри фтизіатрії з курсом клінічної імунології та алергології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, доктор медичних наук, розповів про поширеність лікарської алергії та виділив 4 етапи її діагностики: клінічно — анатомічна, модифікаційні шкірні проби, провокаційні проби та лабораторні тести.

Марина Анфілова, викладач кафедри шкірних та венеричних хвороб Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, кандидат медичних наук, розповіла про сучасні підходи до лікування атопічного дерматиту і представила мінімальний список достовірних клінічних критеріїв його діагностики.

Сергій Московко, завідувач кафедри нервових хвороб з курсом нейрохірургії Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, доктор медичних наук, професор, розповів про синдром болю в спині, а саме про корінцевий синдром та спінальний стеноз, а також висвітлив рекомендації ВООЗ щодо лікування при болю в нижній ділянці спини.

Свою третю доповідь Ірина Палій присвятила індивідуальному підбору інгібіторів протонної помпи і представила сучасні критерії, яким має відповідати кислотосупресивний препарат для лікування ерозивно-виразкових захворювань шлунка та дванадцятипалої кишки.

Тетяна Процюк, асистент кафедри педіатрії № 2, доктор медичних наук, розповіла про вікові особливості перебігу атопічного дерматиту, актуальність цієї проблеми, про найбільш поширені харчові алергени, про клінічну картину атопічного дерматиту залежно від віку дитини.

Галина Томашкевич, завуч кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, доцент, представила офіційні дані ВООЗ щодо поширеності хронічного абдомінального болю та дані відносно клінічної ефективності лікування пацієнтів із захворюваннями шлунково-кишкового тракту.

Детальніше про конференцію читайте на сторінках нашого видання найближчим часом.

Тетяна Харченко,
фото автора