Антибактеріальна терапія флегмони та бешихи

18 червня 2020 о 11:50
21333

Експертами Національного інституту охорони здоров’я та удосконалення медичної допомоги Великої Британії (National Institute for Health and Care Excellence — NICE) представлено клінічні рекомендації з вибору антибактеріальної терапії у дітей, підлітків та дорослих у терапії пацієнтів із флегмоною та бешихою. Мета настанов — оптимізація застосування антибактеріальних препаратів та зниження потенціалу розвитку резистентності до протимікробних засобів. Матеріал опубліковано на офіційному ресурсі NICE 27 вересня 2019 р.

1.1. Ведення пацієнтів із флегмоною та бешихою

Лікування

1.1.1. Для забезпечення належного лікування пацієнтів із флегмоною та бешихою варто виключити інші причини гіперемії шкіри, такі як:

  • запальна реакція після проведеної імунізації чи після укусу комах;
  • неінфекційна причина, зокрема хронічна венозна недостатність.

1.1.2. Здійснити забір мазка біоматеріалу для проведення мікробіологічного дослідження у пацієнтів із флегмоною та бешихою для визначення подальшої лікувальної тактики, однак лише за умови пошкодження шкіри та:

  • наявності проникаючої травми;
  • якщо інфікування супроводжувалося впливом водних мікроорганізмів;
  • інфікування відбулося за межами країни постійного проживання пацієнта.

1.1.3. Перед початком лікування розглянути можливість визначення ступеня інфікування одноразовою хірургічною маркерною ручкою для відстеження прогресування процесу. Варто пам’ятати, що гіперемія може бути менш помітною на темних відтінках шкіри.

1.1.4. Запропонувати антибіотикотерапію пацієнтам із флегмоною чи бешихою. Вибираючи антибактеріальні препарати, враховувати:

  • тяжкість симптомів;
  • ділянку ураження (наприклад обличчя — параорбітальна чи параназальна ділянка);
  • ризики інфікування рідкісними мікроорганізмами (наприклад внаслідок проникаючого поранення, контакту з водними мікроорганізмами або інфікування поза межами країни постійного проживання особи);
  • статус пацієнта відносно метицилін-резистентного золотистого стафілококу (MRSA), якщо відомо.

1.1.5. Призначити пероральні антибактеріальні препарати першого ряду, якщо пацієнт здатний приймати пероральні засоби, а тяжкість стану не потребує внутрішньовенного введення антибіотиків.

1.1.6. Якщо протимікробна терапія проводиться парентерально, переглянути доцільність призначення через 48 год та, за можливості, перевести пацієнта на пероральний прийом антибіотиків.

1.1.7. Здійснювати менеджмент кожного з основних захворювань, які можуть зумовлювати схильність до розвитку інфекційних ускладнень, наприклад:

  • цукровий діабет;
  • венозна недостатність;
  • екзема;
  • набряки, які можуть бути несприятливими реакціями внаслідок застосування антагоністів кальцію.

1.1.8. Призначаючи антибактеріальні препарати, варто звернути увагу пацієнта на такі питання:

  • можливі побічні явища на застосування антибіотиків;
  • необхідність певного часу для відновлення нормального стану шкіри після завершення курсу антибактеріальної терапії;
  • необхідність термінового звернення за медичною допомогою за умов прогресування симптомів у будь-який час або за відсутності покращення стану протягом 2–3 днів.

Перегляд терапевтичних рішень

1.1.9. Переглянути тактику лікування пацієнтів із флегмоною або бешихою, якщо симптоматика швидко чи суттєво прогресує, стан не покращується протягом 2–3 днів або:

  • загальний стан пацієнта прогресує до вкрай тяжкого;
  • виражений больовий синдром незалежно від характеру інфекції;
  • гіперемія чи набряк розповсюджується за межі первинної локалізації (беручи також до уваги можливість деякого первинного розповсюдження, а також те, що гіперемія може бути менш помітною на темних відтінках шкіри).

1.1.10. Оцінюючи стан пацієнтів із флегмоною або бешихою потрібно враховувати:

  • інші можливі стани, такі як: запальна реакція після проведеної імунізації або після укусу комах, подагра, поверхневий тромбофлебіт, екзема, алергічний дерматит або тромбоз глибоких вен;
  • будь-який основний патологічний стан, який може зумовлювати схильність до розвитку флегмони або бешихи — набряки, цукровий діабет, венозна недостатність або екзема;
  • будь-які симптоми чи ознаки, які свідчать про серйозніше захворювання чи стан, зокрема лімфангіт, орбітальна флегмона, остеомієліт, септичний артрит, некротичний фасцит або сепсис;
  • результати мікробіологічного дослідження;
  • будь-який попередній досвід застосування антибіотиків, що могло призвести до появи резистентних бактеріальних штамів.

1.1.11. Провести мікробіологічне дослідження біоматеріалу у пацієнтів із флегмоною чи бешихою, якщо шкірні покриви пошкоджені, а мазок до цього моменту не було взято.

1.1.12. Якщо біоматеріал було відправлено на мікробіологічне дослідження:

  • переглянути вибір антибіотика (антибіотиків) за наявності результату;
  • замінити антибактеріальний препарат (препарати) відповідно до результату, якщо позитивні тенденції у розвитку симптомів чи ознак інфекційного процесу відсутні;
  • за можливості призначити антибіотик вузького спектра.

Стаціонарне лікування

1.1.13. Направляти пацієнтів на стаціонарне лікування за наявності будь-яких симптомів чи ознак, які свідчать про серйозний патологічний стан — орбітальна флегмона, остеомієліт, септичний артрит, некротичний фасфит, сепсис.

1.1.14. Розглянути можливість направлення осіб із флегмоною чи бешихою на стаціонарне лікування або звернення до вузького спеціаліста, якщо:

  • стан пацієнта вкрай тяжкий;
  • в інфекційний процес залучено ділянки навколо очей або носа (включаючи періорбітальну флегмону);
  • передбачається інфікування рідкісними мікроорганізмами, наприклад внаслідок проникаючого поранення, контакту з водними мікроорганізмами або інфікування поза межами країни постійного проживання особи;
  • спостерігається поширення інфекційного процесу з відсутністю реакції на застосування пероральних антибактеріальних препаратів;
  • у пацієнта виявлено лімфангіт;
  • пероральний прийом протимікробних засобів неможливий (бажано оцінити доступні варіанти внутрішньовенного застосування антибіотиків, не вдаючись при цьому до госпіталізації пацієнта).

1.2. Вибір антибактеріальних препаратів

1.2.15. Призначаючи антибактеріальні препарати в лікуванні пацієнтів із флегмоною чи бешихою, враховувати дані табл. 1 (для дорослих віком ≥18 років) і табл. 2 (для дітей та підлітків віком <18 років).

Таблиця 1. Антибактеріальні препарати для дорослих віком ≥18 років

Антибактеріальний препарат1 Дозування і тривалість курсу терапії2
Антибіотики першого ряду (призначають перорально, окрім випадків вкрай тяжкого стану пацієнта та неможливості цього)3
Флуклоксацилін 500 мг—1 г 4 рази на добу перорально4 протягом 5–7 діб5 або 1–2 г 4 рази на добу внутрішньовенно6
Альтернативний антибіотик першого ряду за наявності алергії на пеніциліни або якщо флуклоксацилін не підходить (призначають перорально, крім випадків вкрай тяжкого стану пацієнта та неможливості цього)3
Кларитроміцин 500 мг 2 рази на добу перорально протягом 5–7 діб5 або 500 мг 2 рази на добу внутрішньовенно6
Еритроміцин (вагітність) 500 мг 4 рази на добу перорально протягом 5–7 діб5
Доксициклін 200 мг в першу добу, далі — 100 мг один раз на добу перорально загальним курсом 5–7 діб5
Антибіотик першого ряду при локалізації інфекційного процесу навколо очей чи носа7 (бажане лікування під наглядом вузького спеціаліста; призначають перорально, крім випадків вкрай тяжкого стану пацієнта та неможливості цього)3
Ко-амоксиклав 500/125 мг 3 рази на добу перорально протягом 7 діб5 або 1,2 г 3 рази на добу внутрішньовенно6
Альтернативний антибіотик першого ряду при локалізації інфекційного процесу навколо очей чи носа7 за наявності алергії на пеніциліни або якщо ко-амоксиклав не підходить (бажане лікування під наглядом вузького спеціаліста; призначають перорально, крім випадків вкрай тяжкого стану пацієнта та неможливості цього)3
Кларитроміцин 500 мг 2 рази на добу перорально протягом 7 діб5 або 500 мг 2 рази на добу внутрішньовенно6
З метронідазолом 400 мг 3 рази на добу перорально протягом 7 діб5 або 500 мг 3 рази на добу внутрішньовенно6
Альтернативний вибір за умов тяжкого інфекційно-запального процесу
Ко-амоксиклав 500/125 мг 3 рази на добу перорально протягом 7 діб5 або 1,2 г 3 рази на добу внутрішньовенно6
Цефуроксим 750 мг–1,5 г 3–4 рази на добу внутрішньовенно6
Кліндаміцин 150–300 мг 4 рази на добу (до 450 мг 4 рази на добу) перорально протягом 7 діб5 або 600 мг–2,7 г на добу внутрішньовенно, розподіляючи на 2–4 дозування, підвищуючи при загрозливому для життя інфекційному процесі до 4,8 г/добу (максимальна разова доза — 1,2 г)6
Цефтріаксон (лише для амбулаторного лікування)8 2 г 1 раз на добу внутрішньовенно6
Антибіотики, які додають за підозри або підтвердження MRSA (комбінована терапія з препаратами, зазначеними вище)8
Ванкоміцин9, 10 15–20 мг/кг маси тіла 2–3 рази на добу внутрішньовенно (максимальна разова доза — 2 г), коригуючи залежно від концентрації ванкоміцину в сироватці крові6
Тейкопланін9,10 Спочатку 6 мг/кг кожні 12 год на 3 дозування, далі — 6 мг/кг 1 раз на добу внутрішньовенно6
Лінезолід (якщо застосування ванкоміцину чи тейкопланіну неможливе; лише під спостереженням фахівця)10 600 мг 2 рази добу перорально або 600 мг 2 рази добу внутрішньовенно6
1Враховувати індивідуальні фармакологічні особливості застосування та дозування, наприклад при печінковій та нирковій недостатності, у період вагітності та годування грудьми, а також особливості призначення внутрішньовенних (чи за необхідності — внутрішньом’язових) форм препаратів.
2Призначати перорально, застосовуючи препарати швидкої дії.
3Призначати пероральні антибіотики першого ряду, якщо людина здатна приймати таблетовані форми і тяжкість перебігу захворювання не потребує вибору внутрішньовенного призначення антибіотиків.
4Призначення має бути обґрунтоване відповідними клінічними рішеннями та підкріплене задокументованою інформованою згодою пацієнта.
5На основі клінічної оцінки курс терапії може бути тривалішим (до 14 днів). Зміни шкірних покривів можуть зберігатися протягом деякого часу, і тому повне зникнення симптомів не може бути досягнуте за 5–7 днів.
6Призначаючи антибіотики внутрішньовенно, через 48 год варто переглянути це рішення і за можливості перевести пацієнта на пероральний прийом з відповідною тривалістю курсу.
7Інфекційний процес параорбітальної та параназальної ділянок (трикутник від перенісся до кутів рота чи безпосередньо навколо очей, включаючи періорбітальну флегмону) викликає ризики серйозних внутрішньочерепних ускладнень.
8Інші антибіотики можуть бути прийнятними за результатами мікробіологічних досліджень та рекомендацій фахівців.
9Зважати на фармакологічні дані щодо терапевтичного моніторингу препарату.
10Зважати на фармакологічні дані для моніторингу фізіологічних параметрів пацієнта.

Таблиця 2. Антибактеріальні препарати для дітей та підлітків віком <18 років

Антибактеріальний препарат1 Дозування і тривалість курсу терапії2
Діти віком <1 міс
Вибір антибіотика за рекомендацією спеціаліста
Діти віком ≥1 міс
Антибіотики першого ряду (призначають перорально, крім випадків вкрай тяжкого стану пацієнта та неможливості цього)3
Флуклоксацилін4 1 міс–1 рік: 62,5–125 мг 4 рази на добу перорально 5–7 днів5

2–9 років: 125–250 мг 4 рази на добу перорально 5–7 днів5

10–17 років: 250–500 мг 4 рази на добу перорально 5–7 днів5

або 1 міс–17 років: 12,5–25 мг/кг 4 рази на добу внутрішньовенно (максимальна доза 1 г 4 рази на добу)6
Альтернативний антибіотик першого ряду за наявності алергії на пеніциліни або якщо флуклоксацилін не підходить (призначають перорально, крім випадків вкрай тяжкого стану пацієнта та неможливості цього)3
Ко-амоксиклав (за відсутності алергії на пеніциліни)7 1–11 міс: 0,25 мл/кг суспензії 125/31 3 рази на добу перорально 5–7 днів5 (дозування підвищують вдвічі при тяжкому інфекційному процесі)

1–5 років: 0,25 мл/кг або 5 мл суспензії 125/31 3 рази на добу перорально 5–7 днів5 (дозування підвищують вдвічі при тяжкому інфекційному процесі)

6–11 років: 0,15 мл/кг або 5 мл суспензії 250/62 3 рази на добу перорально 5–7 днів 5 (дозування підвищують вдвічі при тяжкому інфекційному процесі)

12–17 років: 250/125 мг або 500/125 мг 3 рази на добу перорально 5–7 днів5

або 1–2 міс: 30 мг/кг 2 рази на добу внутрішньовенно6

3 міс–17 років: 30 мг/кг 3 рази на добу внутрішньовенно (максимальна доза — 1,2 г 3 рази на добу)6

Кларитроміцин 1 міс–11 років: масою тіла <8 кг — 7,5 мг/кг 2 рази на добу перорально 5–7 днів5

8–11 кг — 62,5 мг 2 рази на добу перорально 5–7 днів5

12–19 кг — 125 мг 2 рази на добу перорально 5–7 днів5

20–29 кг — 187,5 мг 2 рази на добу перорально 5–7 днів5

30–40 кг — 250 мг 2 рази на добу перорально 5–7 днів5

12–17 років — 250–500 мг 2 рази на добу перорально 5–7 днів5

або 1 міс–11 років 7,5 мг/кг 2 рази на добу внутрішньовенно (максимальна разова доза — 500 мг)6

12–17 років 500 мг 2 рази на добу внутрішньовенно6

Еритроміцин (вагітність) 8–17 років 250–500 мг 4 рази на добу перорально 5–7 днів5
Антибіотик першого ряду при локалізації інфекційного процесу навколо очей чи носа8 (бажане лікування під наглядом вузького спеціаліста; призначають перорально, крім випадків вкрай тяжкого стану пацієнта та неможливості цього)3
Ко-амоксиклав 7 1–11 міс: 0,25 мл/кг суспензії 125/31 3 рази на добу перорально 7 днів5 (дозування підвищують вдвічі при тяжкому інфекційному процесі)

1 рік–5 років: 0,25 мл/кг або 5 мл суспензії 125/31 3 рази на добу перорально 7 днів5 (дозування підвищують вдвічі при тяжкому інфекційному процесі)

6–11 років: 0,15 мл/кг або 5 мл суспензії 250/62 3 рази на добу перорально 7 днів5 (дозування підвищують удвічі при тяжкому інфекційному процесі)

12–17 років: 250/125 мг або 500/125 мг 3 рази на добу перорально 7 днів5

або 1–2 міс: 30 мг/кг 2 рази на добу внутрішньовенно6

3 міс–17 років: 30 мг/кг 3 рази на добу внутрішньовенно (максимальна доза — 1,2 г 3 рази на добу)6

Альтернативний антибіотик першого ряду при локалізації інфекційного процесу навколо очей чи носа8 за наявності алергії на пеніциліни або якщо ко-амоксиклав не підходить (бажане лікування під наглядом вузького спеціаліста; призначають перорально, крім випадків вкрай тяжкого стану пацієнта та неможливості цього)3
Кларитроміцин 1 міс–11 років: до 8 кг маси тіла — 7,5 мг/кг 2 рази на добу перорально 7 днів5

8–11 кг маси тіла — 62,5 мг 2 рази на добу перорально 7 днів5

12–19 кг маси тіла — 125 мг 2 рази на добу перорально 7 днів5

20–29 кг маси тіла — 187,5 мг 2 рази на добу перорально 7 днів5

30–40 кг маси тіла — 250 мг 2 рази на добу перорально 7 днів5

12–17 років — 250–500 мг 2 рази на добу перорально 7 днів5

або 1 міс–11 років 7,5 мг/кг 2 рази на добу внутрішньовенно (максимальна разова доза — 500 мг)6

12–17 років 500 мг 2 рази на добу внутрішньовенно6

Метронідазол (за підозри на інфікування анаеробами) 1 міс: 7,5 мг/кг 2 рази на добу перорально 7 днів5

2 міс–11 років: 7,5 мг/кг 3 рази на добу перорально (максимальна разова доза — 400 мг) 7 днів5

12–17 років: 400 мг 3 рази на добу 7 днів5

або 1 міс: навантажувальна доза 15 мг/кг, надалі (через 8 год) — 7,5 мг/кг 3 рази на добу внутрішньовенно6

2 міс–17 років: 7,5 мг/кг 3 рази на добу внутрішньовенно (максимальна разова доза — 500 мг)6

Альтернативний вибір за умов тяжкого інфекційно-запального процесу9
Ко-амоксиклав7 1–11 міс: 0,25 мл/кг суспензії 125/31 3 рази на добу перорально 7 днів5 (дозування підвищують удвічі при тяжкому інфекційному процесі)

1 рік—5 років: 0,25 мл/кг або 5 мл суспензії 125/31 3 рази на добу перорально 7 днів5 (дозування підвищують удвічі при тяжкому інфекційному процесі)

6–11 років: 0,15 мл/кг або 5 мл суспензії 250/62 3 рази на добу перорально 7 днів5 (дозування підвищують удвічі при тяжкому інфекційному процесі)

12–17 років: 250/125 мг або 500/125 мг 3 рази на добу перорально 7 днів5

або 1–2 міс: 30 мг/кг 2 рази на добу внутрішньовенно6

3 міс–17 років: 30 мг/кг 3 рази на добу внутрішньовенно (максимальна доза — 1,2 г 3 рази на добу)6

Цефуроксим 1 міс–17 років: 20 мг/кг 3 рази на добу внутрішньовенно (максимальна разова доза — 750 мг), дозування може бути підвищене до 50–60 мг/кг 3–4 рази на добу внутрішньовенно (максимальна разова доза — 1,2 г)6
Кліндаміцин 1 міс–17 років: 3–6 мг/кг 4 рази на добу перорально (максимальна разова доза — 450 мг) 7 днів5 або 1 міс–17 років: 3,75–6,25 мг/кг 4 рази на добу внутрішньовенно, підвищуючи за необхідності при інфекційних процесах загрозливих для життя до 10 мг/кг 4 рази на добу внутрішньовенно (максимальна разова доза — 1,2 г); добова доза може бути розподілена на 3 дозування (максимальна разова доза — 1,2 г)6
Антибіотики, які додають за підозри або підтвердження MRSA (комбінована терапія з препаратами, зазначеними вище)9
Ванкоміцин10, 11 1 міс–11 років: 10–15 мг/кг 4 рази на добу внутрішньовенно, коригуючи залежно від концентрації ванкоміцину в сироватці крові6; 12–17 років: 15–20 мг/кг 2–3 рази на добу внутрішньовенно (максимальна разова доза — 2 г), коригуючи залежно від концентрації ванкоміцину в сироватці крові6
Тейкопланін10, 11 1 міс: первинно 16 мг/кг одноразово, далі (через 24 год) — 8 мг/кг 1 раз на добу внутрішньовенно6

2 міс–11 років: первинно 10 мг/кг кожні 12 год на 3 дози, далі — 6–10 мг/кг 1 раз на добу внутрішньовенно6

12–17 років: первинно 6 мг/кг кожні 12 год на 3 дози, далі — 6 мг/кг 1 раз на добу внутрішньовенно6

Лінезолід (якщо ванкоміцин та тейкопланін не може бути призначений; лише під контролем фахівця)11, 12 1 міс–11 років: 10 мг/кг 3 рази на добу перорально (максимальна разова доза — 600 мг)

12–17 років: 600 мг 2 рази на добу перорально

або 1 міс–11 років: 10 мг/кг 3 рази на добу внутрішньовенно (максимальна разова доза — 600 мг)6

12–17 років: 600 мг 2 рази на добу внутрішньовенно6

1Враховувати індивідуальні фармакологічні особливості застосування та дозування, наприклад при печінковій та нирковій недостатності, у період вагітності та годування грудьми, а також особливості призначення внутрішньовенних (чи за необхідністю — внутрішньом’язових) форм препаратів.
2Дозування за віком орієнтоване на дітей середньої маси тіла з необхідністю на практиці враховувати інші фактори — тяжкість стану та маса тіла дитини відносно маси тіла однолітків. Пероральне дозування розраховане на препарати швидкої дії.
3Призначати пероральні антибіотики першого ряду, якщо дитина може приймати таблетовані форми і тяжкість перебігу захворювання не потребує вибору внутрішньовенного призначення антибіотиків.
4Якщо розчин для перорального застосування погано переноситься (неприємний смак), розглянути можливість призначення капсульної форми випуску.
5Зважаючи на дані клінічного спостереження, тривалість терапії може бути подовжена (до 1 дня). Зміни шкірних покривів можуть зберігатись протягом деякого часу, і тому повне зникнення симптомів не може бути досягнуто за 5–7 днів.
6Призначаючи антибіотики внутрішньовенно, через 48 год варто переглянути це рішення і за можливості перевести дитину на пероральний прийом з відповідною тривалістю курсу.
7Також суспензію Ко-амоксиклав 400/57 можна дозувати двічі на добу.
8Інфекційний процес параорбітальної та параназальної ділянок (трикутник від перенісся до кутів рота або безпосередньо навколо очей, включаючи періорбітальну флегмону) викликає ризики серйозних внутрішньочерепних ускладнень.
9Інші антибіотики можуть бути прийнятними за результатами мікробіологічних досліджень та рекомендацій фахівців.
10Зважати на фармакологічні дані щодо терапевтичного моніторингу препарату.
11Зважати на фармакологічні дані для моніторингу фізіологічних параметрів пацієнта.
12Не ліцензовано для дітей та підлітків віком <18 років. Тому призначення має ґрунтуватися на повній відповідальності за прийняте клінічне рішення. Має бути отримана та задокументована інформована згода.

1.3. Профілактика рецидивів

1.3.1. Не призначати антибактеріальні препарати на регулярній основі з метою профілактики рецидивів бешихи та флегмони. Натомість орієнтувати пацієнта на звернення за терміновою медичною допомогою у разі прогресування симптомів захворювань.

1.3.2. Для дорослих осіб, які перебували на стаціонарному лікуванні, отримували протимікробну терапію з приводу флегмони бешихи принаймні двічі за останні 12 міс, доцільно розглянути можливість призначення антибіотикопрофілактики. При цьому звернути увагу на такі питання, як:

  • тяжкість і частота попередніх епізодів інфекційного процесу;
  • ризик розвитку ускладнень;
  • основні захворювання (цукровий діабет, набряковий синдром, венозна недостатність) та їх лікування;
  • ризик формування антибіотикорезистентності на тлі тривалої протимікробної терапії;
  • ставлення пацієнта до застосування антибіотикотерапії.

1.3.3. Вибираючи протимікробний засіб, згідно з відповідними рекомендаціями, враховувати всі попередні результати мікробіологічних досліджень та досвід застосування антибактеріальних препаратів.

1.3.4. Призначаючи антибіотикопрофілактику, обговорити:

  • можливі несприятливі побічні реакції внаслідок тривалої антибіотикотерапії;
  • можливість перегляду тактики протягом 6 міс;
  • важливість звернення за медичною допомогою у разі повторного розвитку клінічних симптомів флегмони чи бешихи.

1.3.5. Перегляд антибіотикопрофілактики рецидивів флегмони чи бешихи має відбуватися не рідше 1 разу на 6 міс. При цьому звертати увагу на:

  • оцінку ефективності профілактичних заходів;
  • обговорення продовження, припинення чи змін профілактики, беручи до уваги ставлення пацієнта до антибіотикотерапії та ризики формування резистентності до протимікробних засобів.

Варто скасувати призначення або замінити препарат, що призначається з профілактичною метою, у разі рецидиву флегмони чи бешихи (рекомендація 1.1.4. щодо лікування пацієнтів із гострим інфекційно-запальним процесом).

1.4. Вибір препарату для антибіотикопрофілактики

1.4.6. Призначаючи протимікробний засіб із профілактичною метою, враховувати дані табл. 3.

Таблиця 3. Антибіотикопрофілактика для дорослих осіб віком ≥18 років

Антибіотикопрофілактика1 Дозування2
І лінія
Феноксиметилпеніцилін 250 мг 2 рази на добу
Альтернативний вибір І лінії за наявності алергії на пеніциліни
Еритроміцин 250 мг 2 рази на добу
З приводу альтернативних препаратів звернутися за консультацією до мікробіолога цієї клініки
1За можливістю вибирати антибіотики відповідно до останніх результатів мікробіологічного дослідження. Уникати призначення одного препарату для лікування і профілактики.
2Призначати перорально, застосовуючи препарати швидкої дії.
  • National Institute for Health and Care Excellence (2019) Cellulitis and erysipelas: antimicrobial prescribing. NICE guideline [NG141].

Наталія Савельєва-Кулик