Дитячі хоспіси: проблема, що замовчується

Щороку 8 жовтня відзначається Всесвітній день паліативної допомоги. Цього року Українська ліга сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги (далі — Ліга) ініціює проведення Всеукраїнського тижня паліативної та хоспісної допомоги (далі — Всеукраїнський тиждень).

3 жовтня 2011 р. в УНІАН відбулася прес-конференція, на якій було презентовано соціальний проект «Зупинимо біль разом!», покликаний привернути увагу громадськості та держави до проблем хоспісної та паліативної допомоги, за участю голови правління Ліги Василя Князевича, головного лікаря Івано-Франківської обласної лікарні «Хоспіс» Людмили Андріїшин, керівника громадської організації «Краб» Лариси Лавренюк, телеведучої Даші Малахової.

Як зазначив на зустрічі Василь Князевич, прискорити вирішення проблем, які супроводжують щорічно 500 тис. невиліковно хворих українців, допоможе законодавче врегулювання таких питань, як:

• прийняття Державної програми розвитку паліативної та хоспісної допомоги, що координуватиме організацію надання медичної, психологічної, фізичної, соціальної, духовної підтримки невиліковно хворим у термінальній стадії;
• узгодження українських нормативно-правових актів, які регулюють призначення, облік, обіг опіоїдних лікарських засобів до міжнародного законодавчого права щодо доступу хворих до опіоїдних анальгетиків;
• затвердження наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про організацію діяльності та функціонування закладу охорони здоров’я особ­ливого типу «Хоспіс», відділення/палати паліативної та хоспісної медицини і спеціалізованої мультидисциплінарної мобільної бригади паліативної допомоги «Хоспіс вдома».

У межах Всеукраїнського тижня ці питання будуть обговорюватися за круглим столом, який відбудеться 4 жовтня 2011 р. за участю представників Міністерства охорони здоров’я України, керівників Ліги, Національної академії медичних наук України, представників українських хоспісів тощо.

Як повідомляло наше видання, в Україні нині функціонує 12 стаціонарних хоспісів, найбільші з яких знаходяться в Івано-Франківську, Харкові, Львові. Також у деяких регіонах при онкологічних диспансерах відкрито 20 відділень паліативної допомоги, в яких розгорнуто ліжка для паліативних хворих. Як повідомив В. Князевич, є велика потреба у створенні хоспісів як самостійних медичних закладів. Лише у Києві їх необхідно до 10.

За словами Людмили Андріїшин, 1% пацієнтів Івано-Франківського хоспісу становлять діти від 1 до 18 років.

Але зазвичай онкопацієнти дитячого віку на термінальній стадії захворювання перебувають у лікувальних закладах онкологічного профілю. Як підкреслила Даша Малахова, смерть невиліковно хворого маленького пацієнта в такому закладі накладає велике психологічне навантаження на усіх «мешканців» відділення — медичний персонал, батьків та їх хворих дітей, які намагаються жити надією на одужання. Нерідко трапляється, що перебування у родині дитини на термінальній стадії захворювання стає неможливим у зв’язку з присутністю в одному приміщенні молодших братів, сестер. Все це спонукає до організації дитячих хоспісів, що надають медичну та психологічну допомогу як пацієнтам, так і їх батькам.

Як наголосив В. Князевич, державі буде досить складно в односторонньому порядку забезпечити створення та роботу закладів подібного типу. Тому в усьому світі це робиться за активної підтримки громади, меценатів, волонтерів та представників духовенства. Безумовно, це потребує високого морального рівня суспільства. І Україна має продемонструвати цей рівень. Адже якщо чекати лише покращання економіки в країні, ніколи не розпочнеш добру справу!

Юлія Єрмолова,
фото Сергія Бека