Безпека застосування гідроксихлорохіну при системному червоному вовчаку

16 червня 2020 о 16:31
827

Протималярійні препарати в лікуванні аутоімунних захворювань

Системний червоний вовчак — хронічне аутоімунне захворювання, що уражає переважно жінок молодого віку. Клінічні прояви варіюють від легких форм з артритом та шкірними симптомами  до тяжчих, таких як вовчаковий нефрит та нейролюпус, з високим ризиком стійкого ураження органів, спричиненого запаленням або його терапією. Незважаючи на варіативний характер симптоматики цього захворювання, протималярійні препарати, такі як гідроксихлорохін та хлорохінфосфат, залишаються стандартом лікування при системному червоному вовчаку, ревматоїдному артриті та інших запальних ревматичних захворюваннях. Серед переваг зазначених препаратів — значне зниження рецидивів аутоімунного процесу, зменшення ризиків необоротного ураження органів і тромботичних явищ. Гідроксихлорохін застосовується частіше, зважаючи на сприятливий профіль можливих небажаних явищ, порівняно із хлорохінфосфатом.

Амінохіноліни здатні накопичуватися у пігментованих тканинах, що зумовлює ризики перманентних офтальмологічних порушень. Враховуючи те, що ризики зростають з підвищенням кумулятивної дози, наближаючись до 10–20% за 16–20 років, за рекомендаціями Американської академії офтальмології максимальні дози амінохінолінів встановлено на допустимому рівні 5 мг/кг фактичної маси тіла на добу.  За існуючими стандартами, визначення амінохінолінів та їх метаболітів може здійснюватися у цільній крові, сироватці та плазмі крові. Традиційно рівень хінолінів визначали в цільній крові. Окремими дослідженнями повідомлялося, що концентрації їх у цільній крові перевищують відповідні рівні плазми крові у 5 разів. Нині для визначення рівня хінолінів у біологічних рідинах організму людини застосовують методи рідинної хроматографії в поєднанні з мас-спектрометрією.

Дослідниками Уппсальського університету (Uppsala University), Швеція, при співпраці з їх колегами з Університетської клініки (Uppsala University Hospital), Швеція, розроблено новий метод визначення рівнів гідроксихлорохіну у пацієнтів із системним червоним вовчаком. Запропонована методика може бути корисною також і в інших сферах застосування, зокрема при лікуванні пацієнтів із COVID-19. Стаття за матеріалами роботи опублікована у виданні «Arthritis Research and Therapy» 1 червня 2020 р.

Гідроксихлорохін: чи можливо знизити ризик несприятливих побічних явищ?

Первинно гідроксихлорохін було запропоновано як протималярійний лікарський засіб, однак із часом препарат довів свою ефективність у лікуванні пацієнтів із системним червоним вовчаком та ревматоїдним артритом. Серед недоліків гідроксихлорохіну — відомий спектр побічних реакцій, мінімізація ризику яких досягається ретельним підбором індивідуального дозування препарату. Для досягнення терапевтичних ефектів у поєднанні зі зниженням ризику побічних явищ було розроблено метод, який можна застосовувати в системі медичного обслуговування для визначення рівня гідроксихлорохіну в крові пацієнтів із системним червоним вовчаком. Цей метод заснований на масспектрометрії з високою роздільною здатністю.

Підґрунтям у реалізації пошуків та розроблення нової методики стала потреба у зміні актуальної ситуації з моніторингу рівнів гідроксихлорохіну в біологічних рідинах організму пацієнтів. Адже наявні результати подібних вимірів у цільній крові, плазмі та сироватці крові були незіставні. Різниця порівняння окремих результатів була достатньо суттєвою з яскравими індивідуальними відмінностями. Спираючись на це, дослідною групою вчених у складі клінічних фармакологів та ревматологів було здійснено аналітичне порівняння вмісту гідроксихлорохіну в плазмі, сироватці та цільній крові пацієнтів із системним червоним вовчаком. У результаті встановлено, що рівень активної сполуки в цільній крові був майже в 2 рази вищим, ніж у сироватці чи плазмі крові. Дослідники дійшли висновку, за яким оцінка вмісту активних метаболітів у цільній крові є найточнішим методом визначення, адже рівень препарату в цільній крові пацієнтів, які отримували однакове дозування, міг відрізнятися у 15 разів. Такі результати чітко вказують на виражені індивідуальні відмінності процесів біотрансформації гідроксихлорохіну.

Клінічний висновок

Враховуючи отримані дані, автори дослідження попередили про необхідність бути обережними у висловлюваннях стосовно балансу ефективності та безпеки гідроксихлорохіну в лікуванні пацієнтів із COVID-19. Представлений метод аналізу безпеки застосування препарату, на думку вчених, може допомогти у забезпеченні збалансованого індивідуального дозування зазначеного лікарського засобу для пацієнтів із системним червоним вовчаком, які потребують тривалого застосування цього препарату.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

  • Carlsson H., Hjorton K., Abujrais S. et al. (2020) Measurement of hydroxychloroquine in blood from SLE patients using LC-HRMS—evaluation of whole blood, plasma, and serum as sample matrices. Arthritis Res. Ther., Jun. 1. DOI: 10.1186/s13075-020-02211-1.

Наталія Савельєва-Кулик