Безпліддя: ризики, проблеми, вирішення у жінок

Актуальність і мета

До хламідіозів відносять групу інфекційних захворювань антропонозної та зоонозної природи, які призводять до широкого спектра захворювань і часто спричиняють виникнення хронічних запальних захворювань малого таза (ЗЗТ). Хламідійне запалення викликає бактерія Chlamydia trachomatis (СТ), яка передається статевим шляхом і відома безсимптомним перебігом у приблизно 70% жінок. І хоча безпосередній зв’язок між СТ-інфекцією та безпліддям не встановлений, у 30% жінок хламідійне запалення поширюється у висхідному напрямку та призводить до виникнення ЗЗТ, які, згідно з попередніми результатами численних рандомізованих досліджень, мають прогностичне значення для послаблення жіночої репродуктивної функції. Крім того, в багатьох дослідженнях зазначене потенційне підвищення ризику виникнення ЗЗТ внаслідок нестандартизованого застосування антибактеріальних препаратів для лікування у разі урогенітального хламідіозу самостійно або поєднано з іншими інфекціями. Це стало приводом для проведення огляду з метою встановлення клінічної та економічної доцільності проведення масового тестування жінок репродуктивного віку на СТ-інфекцію з подальшим обстеженням для виявлення ЗЗТ. Додатково надано оцінку впливу фармакологічної активності антибактеріальних препаратів на клінічний перебіг хронічної хламідійної інфекції.

Результати

До огляду залучено результати рандомізованих досліджень, у яких взяли участь 857 324 жінок віком від 15 років із середньою тривалістю перебігу хронічного хламідіозу 7,5 року. Серед усіх учасників дослідження виявлено:

• 8 346 випадків ЗЗТ;
• 2484 випадки позаматкової вагітності;
• 2066 випадки безпліддя.

За результатами тестування всіх жінок розподілили на дві групи: на тестпозитивних і тестнегативних. Додатково оцінювалася доцільність застосування антибіотиків за діючою речовиною та часом проведення останнього курсу антибіотикотерапії.

У групі тестпозитивних жінок виявлено вищий ризик виникнення ЗЗТ (коефіцієнт ризику (КР) 2,36,  95% довірчий інтервал (ДІ) 2,01–2,79). Водночас на тлі негативних результатів СТ-тестів ризик виникнення позаматкової інфекції та безпліддя на 30% нижчий порівняно із тестпозитивною групою на СТ-інфекцію: КР 1,87, 95% ДІ 1,38–2,54 та КР 1,85, 95% ДІ 1,27–2,68 відповідно.

Оглядачі зазначили, що повторне отримання позитивних результатів тестів на СТ-інфекцію підвищує ризик виникнення безпліддя внаслідок хронічної хламідійної інфекції. Водночас, випадкове застосування антибіотикотерапії не впливало на кількість випадків ЗЗТ, що дало дослідникам можливість висловити припущення стосовно особливостей імунної відповіді у процесі інфікування та прогресування СТ-інфекції.

Загалом дослідники дійшли висновку, що у жінок із позитивним результатом тесту на СТ-інфекцію ризик виникнення несприятливих наслідків для репродуктивного здоров’я вищий та незалежний від попереднього досвіду застосування антибіотиків.

Висновки

Таким чином, необхідно проводити подальші дослідження імунологічних факторів, які спричиняють виникнення запальних станів, які призводять до безпліддя жінок репродуктивного віку.

• Casper D.J. den Heijer, Christian J.P.A. Hoebe et al. (2020) Chlamydia trachomatis and the Risk of Pelvic Inflammatory Disease, Ectopic Pregnancy, and Female Infertility: A Retrospective Cohort Study Among Primary Care Patients. Clin. Infect. Dis., 69(Iss. 9): 1517–1525 (https://doi.org/10.1093/cid/ciz429).
• https://academic.oup.com/cid/article/69/9/1517/5554161

Юлія Жарікова