Український Медичний Часопис
Издательство МОРИОН АПТЕКА online Компендиум Клиническая онкология Работа в медицине и фармации
Меню
  • Головна
  • Новини
  • Публікації
  • Свіжий номер
  • Архів
  • Фахові заходи
  • БПР
  • Протоколи та настанови
  • Інформація про видання
  • Вимоги до авторів
  • Автори
  • Організації
  • Рубрики
    Назад
    • Академія — дистанційна освіта on-line
    • Актуально
    • Без рубрики
    • Випадок з практики
    • Доказова медицина
    • Історія медицини
    • Клінічні випробування
    • Лікарю-практику
    • Медична етика
    • Медичне право
    • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
    • На стику спеціальностей
    • Належна клінічна практика
    • Наукові дискусії
    • Організація охорони здоров'я
    • Оригінальні дослідження
    • Події та коментарі
    • Редакційна інформація
    • Рецензії
    • Стандарти та протоколи
    • Фармакоекономіка
    • Фахові заходи
  • Спеціальності
    Назад
    • Акушерство та гінекологія
    • Алергологія та пульмонологія
    • Ангіологія
    • Андрология
    • Анестезіологія та інтенсивна терапія
    • Викладачі
    • Гастроентерологія
    • Генетична та регенеративна медицина
    • Дерматологія та венерологія
    • Дерматологія та косметологія
    • Ендокринологія
    • Епідеміологія
    • Імунологія
    • Інструментальна діагностика
    • Інфекційні хвороби
    • Кардіологія, ревматологія
    • Кардіохірургія
    • Медицина невідкладних станів
    • Медичне право
    • Мікробіологія
    • Наркологія
    • Невідкладна допомога
    • Неврологія та психіатрія
    • Нейрофізіологія
    • Нейрохірургія
    • Неонатологія
    • Нефрологія та урологія
    • Онкологія, гематологія
    • Організація охорони здоров'я
    • Ортопедія та травматологія
    • Оториноларингологія
    • Офтальмологія
    • Педіатрія
    • Променева діагностика
    • Профілактична медицина
    • Радіаційна медицина, радіологія
    • Реабілітація
    • Реанімація
    • Сімейна медицина
    • Стоматологія
    • Терапія, загальна практика
    • Трансфузіологія
    • Фармакоекономіка
    • Фармакологія
    • Флебология
    • Фтизіатрія
    • Фтізіатрія
    • Функціональна діагностика
    • Хірургія
  • English
  • Рус/Укр
Український Медичний Часопис
Знайти...
  • Рубрики
  • Спеціальності
  • Академія — дистанційна освіта on-line
  • Актуально
  • Без рубрики
  • Випадок з практики
  • Доказова медицина
  • Історія медицини
  • Клінічні випробування
  • Лікарю-практику
  • Медична етика
  • Медичне право
  • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
  • На стику спеціальностей
  • Належна клінічна практика
  • Наукові дискусії
  • Організація охорони здоров'я
  • Оригінальні дослідження
  • Події та коментарі
  • Редакційна інформація
  • Рецензії
  • Стандарти та протоколи
  • Фармакоекономіка
  • Фахові заходи
  • Акушерство та гінекологія
  • Алергологія та пульмонологія
  • Ангіологія
  • Андрология
  • Анестезіологія та інтенсивна терапія
  • Викладачі
  • Гастроентерологія
  • Генетична та регенеративна медицина
  • Дерматологія та венерологія
  • Дерматологія та косметологія
  • Ендокринологія
  • Епідеміологія
  • Імунологія
  • Інструментальна діагностика
  • Інфекційні хвороби
  • Кардіологія, ревматологія
  • Кардіохірургія
  • Медицина невідкладних станів
  • Медичне право
  • Мікробіологія
  • Наркологія
  • Невідкладна допомога
  • Неврологія та психіатрія
  • Нейрофізіологія
  • Нейрохірургія
  • Неонатологія
  • Нефрологія та урологія
  • Онкологія, гематологія
  • Організація охорони здоров'я
  • Ортопедія та травматологія
  • Оториноларингологія
  • Офтальмологія
  • Педіатрія
  • Променева діагностика
  • Профілактична медицина
  • Радіаційна медицина, радіологія
  • Реабілітація
  • Реанімація
  • Сімейна медицина
  • Стоматологія
  • Терапія, загальна практика
  • Трансфузіологія
  • Фармакоекономіка
  • Фармакологія
  • Флебология
  • Фтизіатрія
  • Фтізіатрія
  • Функціональна діагностика
  • Хірургія
Номер 1-2 (147-148) – I/IV 2022
  • Всі новини
2020-05-13 :
  • Лікарю-практику

Застосування блокаторів ренін-ангіотензин-альдостеронової системи: вплив на функцію нирок

Жарікова Ю.В.

  • Видавництво «МОРІОН»

Резюме. Огляд вторинного аналізу зв’язку застосування гіпотензивних препаратів та фільтраційної функції нирок (ретроспективний аналіз рандомізованих досліджень PRINT та ACCORD-ВР)

Актуальність

Через свою поширеність, клінічний поліморфізм і тяжкість ускладнень, артеріальна гіпертензія (АГ) суттєво підвищує ризик розвитку ниркових ускладнень і передчасної смерті. Згідно зі стандартизованими клінічнми протоколами, препаратами першої лінії для пацієнтів з АГ є інгібітори ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС). Однак під впливом блокаторів РААС зменшується швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ), що несе в собі ризик виникнення ятрогенної ішемії нирок та підвищує ризик смерті від гострої ниркової недостатності. У клінічних протоколах рекомендовано призначати інігібітори РААС з постійним зниженням дози та врахуванням рівня креатиніну в сироватці крові >30%, що відповідає зниженню ШКФ приблизно на 20%. Мета огляду полягає у встановленні зв’язку між максимальними показниками зниження артеріального тиску (АТ) та припустимою ШКФ у хворих на АГ.

Результати

Загалом до огляду залучено дані 13 266 пацієнтів з АТ 130–180 мм рт. ст. У дослідженні ACCORD-BP були задіяні пацієнти віком ˃40 років із цукровим діабетом (ЦД) 1-го та 2-го типу (показник глікованого гемоглобіну ˃7,5%) та з підвищеним ризиком виникнення серцево-судинних ускладнень (ССУ). У дослідження SPRINT були включені пацієнти віком ˃55 років без ЦД та з ШКФ ˃60 мл/хв/1,73 м2 поверхні тіла, що відповідає субклінічному перебігу серцево-судинного захворювання. В обох дослідженнях пацієнтів було розподілено на дві групи: ті, що з метою зниження АТ до стандартизованих показників <140 мм рт. ст. отримували блокатори РААС у рекомендованих дозах, та ті, що з метою зниження АТ до <120  мм рт. ст. отримували інгібітори РААС у високих дозах. Вірогідність виникнення серцево-судинного ризику оцінювали за шкалою Фрамінгема, а з біохімічних аналізів визначними виявилися показники альбумінурії стадії А2 та А3 або рівня креатинину<30 мг/г. Додатково, відповідно до показників первинного зниження ШКФ, усіх пацієнтів розподілили на три підгрупи: ˃5%, 5–20% та <20% ШКФ від первинної функції нирок.

Оглядачі з’ясували, що зниження АТ до 10 мм рт. ст. не впливає на показники ШКФ. Однак подальше зниження АТ у пацієнтів групи високого ризику щодо ЦД або без нього викликає первинне зменшення ШКФ на 26–46% у 95% пацієнтів із подальшим зниженням на 3,4% на кожні 10 мм рт. ст. АТ (95% довірчий інтервал (ДІ) 2,9–3,9).

Подальший аналіз виявив пряму залежність між темпом зниження ШКФ і дозами інгібіторів РААС, а також показав найменшу швидкість ШКФ у пацієнтів із погано контрольованим перебігом АГ у підгрупі з первинним зменшенням ШКФ <20%.

Під час огляду було зазначено, що протягом року від початку лікування пацієнтів із АГ рекомендованими протоколами дозами, ШКФ знизилася на 1,17  мл/хв/1,73 м2 (95% ДІ 0,65–1,69; р<0,001) порівняно зі зниженням показника ШКФ у трьох підгрупах, які отримували блокатори РААС у підвищених дозах: 1,24  (95% ДI 1,09–1,39; р<0,001), 1,2  (95% ДI 0,97–1,43; р<0,001) та 1,14 мл/хв/1,73 м2 (95% ДІ 0,77–1,5; р<0,001) відповідно.

Оглядачі дійшли висновку, що первинне зниження ШКФ після початку лікування препаратами групи блокаторів РААС не викликане зменшенням ниркової фільтрації внаслідок ураження нирок та залежить від різниці первинних і отриманих показників АТ. Необхідність зниження АТ багатьом пацієнтам більше ніж на 10 мм рт. ст. дозволила оглядачам вважати зниження ШКФ на 20–46% таким, що відповідає задовільній нирковій фільтрації та залежить від величини зниження АТ (максимально на 46 мм рт. ст.).

Незважаючи на результати більш ранніх досліджень, які пов’язували початкове зниження ШКФ із підвищеним ризиком виникнення серцево-судинних захворювань, доказів виникнення ССУ внаслідок проведення антигіпертензивної терапії не отримано.

Висновки

Таким чином,  необхідно проводити подальші дослідження зв’язку між первинним зниженням ШКФ та порушенням функції нирок у пацієнтів із хронічною хворобою нирок та реноваскулярною хворобою.

  • Collard D., Brouwer T. F., Enqbernik R. O. et al. (2020) Initial Estimated Glomerular Filtration Rate Decline and Long-Term Renal Function During Intensive Antihypertensive Therapy (https://www.ahajournals.org/doi/10.1161/HYPERTENSIONAHA.119.14659).

Юлія Жарікова

Коментарі
Без коментарів » Додати свій
Залишити коментар

Якщо ви помітили помилку, виділіть текст з помилкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це.
Ключові слова:
високий тиск, гіпертонія, гіпотензивні ліки, нирки, підвищення тиску, хвороби серця
Спеціальності:
Кардіологія, ревматологія, Нефрологія та урологія, Терапія, загальна практика
Перегляди: 439
Украинский медицинский журнал

Видавництво «Моріон»
Редакція і видавництво: 02140, г. Київ, просп. Бажана 10А
Тел : +380 (44) 585-97-10

Спеціалізоване медичне онлайн-видання для лікарів, молодих фармацевтів, студентів медичних і фармацевтичних вишів.
Обмеження відповідальності

Издательство МОРИОНmorion.ua АПТЕКА onlineapteka.ua Компендиум — справочник лекарств №1compendium.com.ua