Вакцинація дітей у розрізі проблеми антибіотикорезистентності у країнах, що розвиваються

8 травня 2020 о 15:58
743

Вакцини можуть зменшити тягар антибіотикорезистентності, зокрема шляхом запобігання розвитку інфекцій, лікування яких передбачає призначення антибіотиків. Однак вплив вакцинації на призначення та застосування антибіотиків залишається досі недостатньо зрозумілим, особливо у країнах із низьким та середнім рівнями доходів, де проблема антибіотикорезистентності є найбільшою. Наразі відомо, що вакцини, нещодавно впроваджені до розширеної програми імунізації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), значною мірою знижують споживання антибіотиків серед дітей віком до п’яти років у країнах, що розвиваються. Аналізуючи дані великомасштабних досліджень, фахівці припустили, що пневмококові кон’юговані вакцини (ПКВ) та живі атенуйовані ротавірусні вакцини забезпечують 19,7 та 11,4% захисту від лікування антибіотиками у разі епізодів гострої респіраторної інфекції та діареї у відповідних вікових групах. За нинішніх умов пневмококові та ротавірусні вакцини запобігають 23,8 млн та 13,6 млн випадків розвитку захворювань, що лікуються антибіотиками відповідно серед дітей віком до 5 років у країнах, які розвиваються. Безпосередній захист у результаті досягнення цільових показників загального охоплення цими вакцинами може запобігти ще 40 млн випадків захворювань, що лікуються антибіотиками. Ці дані підтверджують пріоритетність вакцин у рамках глобальної стратегії боротьби з антибіотикорезистентністю.

Антибіотикорезистентність становить суттєву та зростаючу загрозу здоров’ю та економічному благополуччю у світі. Населення країн із низьким та середнім рівнем доходів найбільше страждає від захворюваності та смертності, пов’язаної саме із резистентністю, і, як очікується, буде непропорційно схилятися до прогнозованого збільшення вираженості й частоти негативних наслідків від цієї проблеми протягом майбутніх десятиріч. Підвищення показників споживання антибіотиків у країнах, що розвиваються, призвело до появи протиріч між необхідністю забезпечення доступності антибіотиків, що рятують життя, та необхідністю стримування їх застосування у розрізі проблеми антибіотикорезистентності. І хоча широко розповсюджене припущення щодо можливостей вакцин зменшувати труднощі, пов’язані із виникненням резистентності за рахунок профілактики інфекцій, лише небагато досліджень надають докази на користь вищенаведеного.

Гостра респіраторна вірусна інфекція (ГРВІ) та діарея — основні причини призначення і застосування антибіотиків серед дітей у країнах, що розвиваються. Оскільки існує недолік діагностичних інструментів для введення ГРВІ та діареї, лікування цих станів антибіотиками зазвичай засноване на підозрі, а не на підтвердженні етіології захворювання. ПКВ борються із 10 та 13 серотипами Streptococcus pneumoniae, живі атенуйовані ротавірусні вакцини націлені, відповідно, на основні причини, внаслідок яких розвивається ГРВІ та діарея серед дітей. Ці вакцини нещодавно були включені до програми рутинної імунізації дітей по всьому світу. Слід зазначити, що лікування антибіотиками пневмококової ГРВІ доцільне, на відміну від лікування ними діареї, спричиненої ротавірусною інфекцією. Наразі жодне дослідження не розглядало вплив вакцин на застосування антибіотиків.

Чи достатня ефективність вакцин для відмови від застосування антибіотиків?

Дослідники оцінювали ефективність ротавірусних та ПКВ-вакцин у профілактиці захворювань, що зазвичай лікуються антибіотиками серед дітей. Проведене дослідження типу випадок–контроль, у ході якого порівнювали шанси попередньої вакцинації серед дітей віком до 5 років, які, як повідомлялося, мали випадки захворювання (група «випадки») або не мали (контрольна група) на ГРВІ та діарею протягом 2 тиж. Кінцевими пунктами для аналізу слугували всі випадки захворювання (i), випадки, при яких отримувалася медична допомога або порада (ii) та випадки, при яких діти отримували лікування антибіотиками (iii). Були отримані дані щодо 65 815 дітей, опитування яких проводилося з 2015 р. в Афганістані, Анголі, Вірменії, Бурунді, Ефіопії, Гаїті, Лаоській Народно-Демократичній Республіці, Малавії, Непалі, Пакистані, Філіппінах, Сенегалі, Сьєрра-Леоні, у Південній Африці і Таджикистані.

Діти, які отримували щеплення принаймні трьома дозами ПКВ10/13, мали на 8,7% нижчу вірогідність розвитку ГРВІ, що лікується антибіотиками, порівняно із невакцинованими дітьми. Водночас 95% довірчий інтервал (ДІ) для цієї оцінки передбачав можливість відсутності ефекту (значення у дужках вказують на 95% ДІ протягом усього періоду). Прогнозоване зниження захворюваності зумовлене головним чином профілактикою серед дітей віком 24–59 міс; у цій віковій групі вакцинація супроводжувалася 19,7% — зменшенням кількості випадків розвитку ГРВІ. Водночас ефективність ПКВ10/13 не була очевидною протягом перших двох років життя дитини, коли менше 5% випадків ГРВІ безпосередньо стосувалися вакциноасоційованого пневмококу.

Таблиця 1. Ефективність ≥3 доз ПКВ10/13

Вікова група, міс Кінцеві точки Ефективність вакцини (95% ДІ), % Кінцеві точки негативного контролю Ефективність вакцини (95% ДІ), %
0–59 Усі випадки ГРВІ 5,2 (0,8–9,6) Усі випадки діареї 1,7 (–2,8…5,8)
Випадки ГРВІ, при яких отримувалася медична допомога/порада 4,9 (–1,1…10,7) Випадки діареї, при яких отримувалася медична допомога/порада 2,0 (–2,8…7,0)
ГРВІ, що лікувалася антибіотиками 8,7 (–1,3…19,7) Діарея, що лікувалася антибіотиками –5,5 (–16,4…6,0)
0–23 Усі випадки ГРВІ 1,5 (–5,1…7,9) Усі випадки діареї 5,3 (–1,8…12,0)
Випадки ГРВІ, при яких отримувалася медична допомога/порада –0,2 (–9,4…8,4) Випадки діареї, при яких отримувалася медична допомога/порада 5,1 (–1,8…11,3)
ГРВІ, що лікувалася антибіотиками 5,4 (–6,7…18,7) Діарея, що лікувалася антибіотиками –10,6 (–29,1…5,8)
24–59 Усі випадки ГРВІ 10,0 (3,7–16,0) Усі випадки діареї –0,7 (–6,3…4,3)
Випадки ГРВІ, при яких отримувалася медична допомога/порада 11,5 (3,2–19,9) Випадки діареї, при яких отримувалася медична допомога/порада 0,0 (–7,2…6,8)
ГРВІ, що лікувалася антибіотиками 19,7 (3,4–43,4) Діарея, що лікувалася антибіотиками 2,6 (–11,7…20,7)

Аналогічно у дітей, які отримували щеплення ротавірусними вакцинами, відзначали зниження на 8,1% (2,8–14,1%) випадків розвитку діареї (вікова група — від 0 до 59 міс) порівняно з невакцинованими дітьми.

Таблиця 2. Ефективність ≥2 доз ротавірусних вакцин

Вікова група, міс Кінцеві точки Ефективність вакцини (95% ДІ), % Кінцеві точки негативного контролю Ефективність вакцини (95% ДІ), %
0–59 Усі випадки діареї 3,3 (0,6–5,9) Усі випадки ГРВІ 2,1 (–3,1…6,8)
Випадки діареї, при яких отримувалася медична допомога/порада 7,6 (5,2–10,2) Випадки ГРВІ, при яких отримувалася медична допомога/порада –1,7 (–15,6…9,0)
Діарея, що лікувалася регідратацією 7,0 (4,2–9,7)
Діарея, що лікувалася антибіотиками 8,1 (2,8…14,1) ГРВІ, що лікувалася антибіотиками –6,6 (–24,0…11,5)
0–23 Усі випадки діареї 4,1 (0,2–7,6) Усі випадки ГРВІ 3,0 (–4,3…9,3)
Випадки діареї, при яких отримувалася медична допомога/порада 9,7 (6,6…12,8) Випадки ГРВІ, при яких отримувалася медична допомога/порада –0.4 (–17,6…12,6)
Діарея, що лікувалася регідратацією 9,6 (6,2–12,9)
Діарея, що лікувалася антибіотиками 11,4 (4,0–18,6) ГРВІ, що лікувалася антибіотиками –9,5 (–29,4…6,3)
24–59 Усі випадки діареї 1,8 (–2,2…5,5) Усі випадки ГРВІ 1,2 (–6,9…8,5)
Випадки діареї, при яких отримувалася медична допомога/порада 3,8 (–0,8…8,1) Випадки ГРВІ, при яких отримувалася медична допомога/порада –3,2 (–28,7…15,0)
Діарея, що лікувалася регідратацією 2,0 (–3,5…7,2)
Діарея, що лікувалася антибіотиками 1,9 (–8,0…11,8) ГРВІ, що лікувалася антибіотиками 0,0 (–29,9…35,2)
Примітка: оцінка ефективності ротавірусної та ПКВ10/13 вакцин проти ГРВІ та діареї проводилася: 1) для всіх випадків; 2) у випадках, коли була необхідна медична допомога чи рекомендація; 3) у випадках, коли лікування проводилося антибіотиками. Оцінки були розраховані як одиниця мінус узгоджене співвідношення шансів та взяті за ефективність вакцини. Доступна для аналізу популяція дітей включала 5 342 випадки захворювання на ГРВІ (з них 3 294 зверталися за лікуванням/консультацією, а 1 913 отримували лікування антибіотиками) та 57 856 пацієнтів без ГРВІ; були включені 9 944 випадки із діареєю (з них 7 382 зверталися за лікуванням/консультацією, а 1437 отримували лікування антибіотиками) та 40 059 пацієнтів без діареї. Оцінювалася ефективність вакцин проти кінцевих точок негативного контролю (ефект ПКВ10/13 проти діареї; ефект ротавірусної вакцини проти ГРВІ).

Застосування антибіотиків у країнах із низькими та середніми рівнями доходів

Щоб зрозуміти ефективність вакцин і патогенозумовлених фракцій з точки зору абсолютного споживання антибіотиків, дослідники оцінювали частоту їх прийому, пов’язаного із захворюванням на ГРВІ серед дітей віком 24–59 міс та застосування антибіотиків у дітей із діареєю віком 0–23 міс. Проаналізовані дані опитувань, що охоплювали 944 173 дітей у 77 країнах у період 2006–2018 р. Отримані дані застосовували для оцінювання екстраполяції показників захворюваності для 58 країн, опираючись на дані 405 показників охорони здоров’я, а також соціально-економічні та демографічні показники на національному рівні із каталогу відкритих даних Всесвітнього банку.

Оціночні показники захворюваності в усіх випадках та випадках ГРВІ та діареї, що лікуються антибіотиками, були найвищими у найбідніших країнах та низькими у багатих відповідно. Оцінки захворюваності на ГРВІ варіювались у конкретних країнах у дітей віком 24–59 міс у межах від 89,5 до 194,8 випадка на 100 дітей щорічно.

  • Lewnard J., Lo N., Arinaminpathy N. (2020) Childhood vaccines and antibiotic use in low- and middle-income countries (https://www.nature.com/articles/s41586-020-2238-4#MOESM1).

Катерина Приходько-Дибська