COVID-19: коморбідний пацієнт із неклапанною фібриляцією передсердь

Актуальність і результати

За результатами рандомізованих досліджень, схильність до виникнення фібриляції передсердь відзначено у 25% пацієнтів без порушень клапанного апарату серця. Виявлено підвищення ризику виникнення небезпечного стану з віком. Патогенетичний механізм фібриляції передсердь полягає в порушенні координованого скорочення передсердь, внаслідок чого зменшується ударний об’єм, знижується швидкість кровотоку та підвищується ризик тромбоутворення в лівому вушку передсердя, що може призвести до виникнення ішемічного інсульту. Небезпека стану полягає у відсутності специфічних симптомів або переважно безсимптомному перебігу. При цьому в 24% пацієнтів фібриляція передсердь маніфестує своїм ускладненням у вигляді кардіоемболічного інсульту (≥30% загальної кількості ідіопатичних ішемічних інсультів) та підвищує вірогідність смертельних наслідків у 2, 5 рази.

Фактори ризику

Під час проведення досліджень за клінічними ознаками найбільшу схильність до виникнення  фібриляції передсердь виявляли у пацієнтів із контрольованою та неконтрольованою артеріальною гіпертензією (˃80% пацієнтів). Серед несерцевих факторів фібриляцію передсердь найчастіше викликають хвороби щитоподібної залози, цукровий діабет, обструктивне апное уві сні, хронічні захворювання легень, хронічна хвороба нирок, ожиріння, застосування глюкокортикостероїдів та гострі стани, зокрема респіраторна коронавірусна інфекція та її ускладнений перебіг — CoV-SARS2.

Особливості дистанційного консультування пацієнтів групи ризику

За результатами численних досліджень, застосування препаратів групи антагоністів вітаміну К значно знижує ризик смерті від наслідків  фібриляції передсердь та покращує якість життя пацієнтів. Однак суттєві побічні ефекти препаратів з антикоагулянтною дією вимагають від лікаря точного визначення доцільності призначення антикоагулянтів пацієнту та дотримання жорсткої системи дозування препарату. Як допоміжний інструмент для оцінки співвідношення очікуваної користі від дії препарату та безпеки для пацієнта, рекомендовано використання оцінювальних шкал HAS BLED та CHA 2DS2-VASc. Крім того, для досягнення терапевтичної дії антикоагулянта Американською асоціацією хвороб серця (AHA) рекомендовано враховувати зв’язок між чутливістю дози препаратів цієї групи та зміною раціону харчування, прийому додаткових препаратів, наприклад антибіотиків, порушеннями функції нирок. Основний метод контролю терапевтичного вікна дії антикоагулянтів полягає в проведенні регулярного лабораторного визначення показників системи згортання крові. Враховуючи шляхи виведення продуктів метаболізму антикоагулянтів з організму, додатково AHA рекомендує раз на тиждень визначати показники ниркової клубочкової фільтрації. Крім лабораторного контролю, пацієнтам групи ризику з виникнення фібриляції передсердь для уникнення можливих ускладнень рекомендовано надати поради щодо зниження ризику виникнення кровотеч.

Висновки

Таким чином, оновлені рекомендації АНА спрямовані на підвищення безпеки та зниження смертності серед пацієнтів групи ризику в разі виникненні коморбідних станів.

• Chung M., Eckhardt L. L., Chen L.Y. et al. (2020) Lifestyle and Risk Factor Modification for Reduction of Atrial Fibrillation: A Scientific Statement From the American Heart Association. Circulation, 141: e750–e772  (https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000748).
• https://www.ahajournals.org/doi/10.1161/CIR.0000000000000748

Юлія Жарікова