Український Медичний Часопис
Издательство МОРИОН АПТЕКА online Компендиум Клиническая онкология Работа в медицине и фармации
Меню
  • Головна
  • Новини
  • Публікації
  • Свіжий номер
  • Архів
  • Фахові заходи
  • БПР
  • Протоколи та настанови
  • Інформація про видання
  • Вимоги до авторів
  • Автори
  • Організації
  • Рубрики
    Назад
    • Академія — дистанційна освіта on-line
    • Актуально
    • Без рубрики
    • Випадок з практики
    • Доказова медицина
    • Історія медицини
    • Клінічні випробування
    • Лікарю-практику
    • Медична етика
    • Медичне право
    • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
    • На стику спеціальностей
    • Належна клінічна практика
    • Наукові дискусії
    • Організація охорони здоров'я
    • Оригінальні дослідження
    • Події та коментарі
    • Редакційна інформація
    • Рецензії
    • Стандарти та протоколи
    • Фармакоекономіка
    • Фахові заходи
  • Спеціальності
    Назад
    • Акушерство та гінекологія
    • Алергологія та пульмонологія
    • Ангіологія
    • Андрология
    • Анестезіологія та інтенсивна терапія
    • Викладачі
    • Гастроентерологія
    • Генетична та регенеративна медицина
    • Дерматологія та венерологія
    • Ендокринологія
    • Епідеміологія
    • Імунологія
    • Інструментальна діагностика
    • Інфекційні хвороби
    • Кардіологія, ревматологія
    • Кардіохірургія
    • Медицина невідкладних станів
    • Медичне право
    • Мікробіологія
    • Наркологія
    • Невідкладна допомога
    • Неврологія та психіатрія
    • Нейрофізіологія
    • Нейрохірургія
    • Неонатологія
    • Нефрологія та урологія
    • Онкологія, гематологія
    • Організація охорони здоров'я
    • Ортопедія та травматологія
    • Оториноларингологія
    • Офтальмологія
    • Педіатрія
    • Променева діагностика
    • Профілактична медицина
    • Радіаційна медицина, радіологія
    • Реабілітація
    • Реанімація
    • Сімейна медицина
    • Стоматологія
    • Терапія, загальна практика
    • Трансфузіологія
    • Фармакоекономіка
    • Фармакологія
    • Флебология
    • Фтизіатрія
    • Фтізіатрія
    • Функціональна діагностика
    • Хірургія
  • English
  • Рус/Укр
Український Медичний Часопис
Знайти...
  • Рубрики
  • Спеціальності
  • Академія — дистанційна освіта on-line
  • Актуально
  • Без рубрики
  • Випадок з практики
  • Доказова медицина
  • Історія медицини
  • Клінічні випробування
  • Лікарю-практику
  • Медична етика
  • Медичне право
  • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
  • На стику спеціальностей
  • Належна клінічна практика
  • Наукові дискусії
  • Організація охорони здоров'я
  • Оригінальні дослідження
  • Події та коментарі
  • Редакційна інформація
  • Рецензії
  • Стандарти та протоколи
  • Фармакоекономіка
  • Фахові заходи
  • Акушерство та гінекологія
  • Алергологія та пульмонологія
  • Ангіологія
  • Андрология
  • Анестезіологія та інтенсивна терапія
  • Викладачі
  • Гастроентерологія
  • Генетична та регенеративна медицина
  • Дерматологія та венерологія
  • Ендокринологія
  • Епідеміологія
  • Імунологія
  • Інструментальна діагностика
  • Інфекційні хвороби
  • Кардіологія, ревматологія
  • Кардіохірургія
  • Медицина невідкладних станів
  • Медичне право
  • Мікробіологія
  • Наркологія
  • Невідкладна допомога
  • Неврологія та психіатрія
  • Нейрофізіологія
  • Нейрохірургія
  • Неонатологія
  • Нефрологія та урологія
  • Онкологія, гематологія
  • Організація охорони здоров'я
  • Ортопедія та травматологія
  • Оториноларингологія
  • Офтальмологія
  • Педіатрія
  • Променева діагностика
  • Профілактична медицина
  • Радіаційна медицина, радіологія
  • Реабілітація
  • Реанімація
  • Сімейна медицина
  • Стоматологія
  • Терапія, загальна практика
  • Трансфузіологія
  • Фармакоекономіка
  • Фармакологія
  • Флебология
  • Фтизіатрія
  • Фтізіатрія
  • Функціональна діагностика
  • Хірургія
Номер 1-2 (147-148) – I/IV 2022
  • Всі новини
2020-04-10 :
  • Лікарю-практику

Вірусний енцефаліт: роль клітинного імунітету

Жарікова Ю.В.

  • Видавництво «МОРІОН»

Резюме. В огляді надані дані щодо ролі мікроглії як елемента вродженого імунітету в патогенезі та імунній відповіді при вірусному енцефаліті

Актуальність

Майже у половині випадків енцефаліту причина захворювання залишається невстановленою. При виділенні збудника до 75% припадає на вірус простого герпесу 1-го типу (HSV-1), вірус вітряної віспи, ентеровіруси та арбовіруси. Основні симптоми енцефаліту включають лихоманку, судоми, ознаки неврологічного дефіциту, плейоцитоз у спиномозковій рідині та патологічні зміни на електроенцефалограмі. Значна частка летальних випадків при вірусному енцефаліті та його хронічний перебіг із вираженим неврологічним дефіцитом зумовили необхідність проведення детального дослідження патогенетичних механізмів захворювання та визначення ролі мікроглії в імунній відповіді при цій патології.

Результати

Мікроглію складають мононуклеарні фагоцитрані клітини з унікальною розгалуженою структурою, які формуються та мігрують до центральної нервової системи (ЦНС) внутрішньоутробно, впливають на експресію біологічних медіаторів запалення та беруть участь у імунній відповіді на вірусний патогенасоційований молекулярний патерн.  Основними функціями мікроглії є:

  • заповнення об’єму навколо інфікованих нейронів через сигнальний шлях, пов’язаний із пуринергічними рецепторами P2Y12 для фагоцитозу пошкодженої тканини;
  • пряму противірусну дію шляхом вироблення інтерферону 1-го типу (INF-1) та непряму дію INF-1, яка полягає в активації сигнальних шляхів через інші клітини;
  • регуляцію роботи синапсів шляхом впливу на сигнальні шляхи та клітинну пам’ять;
  • нейроапоптоз шляхом виділення кіназних ферментів.

Аналіз результатів довів, що одним із механізмів впливу мікроглії на віруси виявилася аутофагія, яка дозволяє мікроглії захоплювати бактерії та віруси, не спричиняючи загибелі нейроклітин, що має значення для зрілих нейронів.

На зразках нервових тканин, уражених HSV-1, було показано, що вірус викликає експресію рецепторів PRRs, які стимулюють виділення IFN-1 для синтезу специфічного білка — активатора транскрипції ISG і пригнічення реплікації та поширення вірусу, а також очищення від вірусу нейронів. Оглядачі зазначили, що здатність мікроглії до індукування синтезу IFN-1 в астроцитах методом розпізнавання антигенів первинними трансмебранними білками TLR3 є частиною вродженого імунітету, а антивірусна активація нейронів підтримує стабільність гемато-енцефалічного бар’єра. Крім того, встановлено, що блокування зв’язування відомого нейрозапального регулятора молекули адгезії судинного ендотелію VCAM-1 з молекулою адгезії лейкоцитів VLA-4 корелює з тяжкістю нейрозапалення та виживаністю при вірусному енцефаліті. In vitro продемонстровано, що мікроглія продукує фактор некрозу пухлин-α (TNF-α) та інтерлейкін-1β (IL-1β), які також пригнічували реплікацію вірусів.

Згідно з результатми рандомізованих досліджень, у 50% пацієнтів, які перенесли вірусний енцефаліт, залишилися хронічні когнитивні порушення, такі як агнозії та втрата пам’яті. Вважається, що зниження передачі сигналу в синапсах, яке призводить до пошкодження механізмів пам’яті, пов’язане з втратою чутливості пресинаптичних кінців, а мікроглія завдяки фагоцитарній активності очищує їх, призупиняє поширення вірусу та блокує сигнали від пошкоджених клітин. Проте така дія мікроглії зберігається протягом 12 міс, що зумовлює хронічне пошкодження нейронів і втрату функцій нервової системи.

Особливу увагу в огляді приділено ВІЛ-інфекції у зв’язку зі спроможністю мікроглії накопичувати вірус імунодефіциту за рахунок здатності до утворення багатоядерних гігантських клітин та інфільтрації ЦНС макрофагами. Такі зміни призводять до активізації апоптичних сигнальних шляхів, втрати мієлінової оболонки та руйнації нейронів, що викликає деменцію.

Рандомізоване дослідження, яке тривало 16 років та включало 33 тис. пацієнтів, встановило зв’язок між HSV-1 та підвищенням у 2,5 раза ризику виникнення деменції. З’ясувалося, що активована HSV-1 мікроглія призводить до надмірного синтезу β-амілоїдного білка, який накопичується у тканинах мозку та чинить нейротоксичну дію. Крім того, надмірне виділення протизапальних медіаторів з цитокінами включно запускає хибне коло запальних реакцій, які викликають  масову загибель нейронів та виникнення симптомів, характерних для хвороби Альцгеймера.

Висновки

Таким чином, подальші дослідження ролі мікроглії у виникненні запалення в головному мозку під впливом вірусів необхідні для пошуку ефективного патогенетичного лікування, здатного регулювати тривалість та силу нейрозапалення, впливати на імунну відповідь та знизити соціальні наслідки вірусного енцефаліту.

  • Chen Zh.,  Li Zh., Li G et al. (2020). The role of microglia in viral encephalitis: a review. J. Neuroinflam., 16: 76 (https://doi.org/10.1186/s12974-019-1443-2).
  • https://jneuroinflammation.biomedcentral.com/articles/10.1186/s12974-019-1443-2

Юлія Жарікова

Коментарі
Без коментарів » Додати свій
Залишити коментар

Якщо ви помітили помилку, виділіть текст з помилкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це.
Ключові слова:
Альцгеймер, вирус, ВІЛ, деменция, запалення, інвалідність, лихоманка, энцефалит
Спеціальності:
Імунологія, Інфекційні хвороби, Неврологія та психіатрія, Терапія, загальна практика
Перегляди: 475
Украинский медицинский журнал

Видавництво «Моріон»
Редакція і видавництво: 02140, г. Київ, просп. Бажана 10А
Тел : +380 (44) 585-97-10

Спеціалізоване медичне онлайн-видання для лікарів, молодих фармацевтів, студентів медичних і фармацевтичних вишів.
Обмеження відповідальності

Издательство МОРИОНmorion.ua АПТЕКА onlineapteka.ua Компендиум — справочник лекарств №1compendium.com.ua