Український Медичний Часопис
Издательство МОРИОН АПТЕКА online Компендиум Клиническая онкология Работа в медицине и фармации
Меню
  • Головна
  • Новини
  • Публікації
  • Свіжий номер
  • Архів
  • Фахові заходи
  • БПР
  • Протоколи та настанови
  • Інформація про видання
  • Вимоги до авторів
  • Автори
  • Організації
  • Рубрики
    Назад
    • Академія — дистанційна освіта on-line
    • Актуально
    • Без рубрики
    • Випадок з практики
    • Доказова медицина
    • Історія медицини
    • Клінічні випробування
    • Лікарю-практику
    • Медична етика
    • Медичне право
    • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
    • На стику спеціальностей
    • Належна клінічна практика
    • Наукові дискусії
    • Організація охорони здоров'я
    • Оригінальні дослідження
    • Події та коментарі
    • Редакційна інформація
    • Рецензії
    • Стандарти та протоколи
    • Фармакоекономіка
    • Фахові заходи
  • Спеціальності
    Назад
    • Акушерство та гінекологія
    • Алергологія та пульмонологія
    • Ангіологія
    • Андрология
    • Анестезіологія та інтенсивна терапія
    • Викладачі
    • Гастроентерологія
    • Генетична та регенеративна медицина
    • Дерматологія та венерологія
    • Ендокринологія
    • Епідеміологія
    • Імунологія
    • Інструментальна діагностика
    • Інфекційні хвороби
    • Кардіологія, ревматологія
    • Кардіохірургія
    • Медицина невідкладних станів
    • Медичне право
    • Мікробіологія
    • Наркологія
    • Невідкладна допомога
    • Неврологія та психіатрія
    • Нейрофізіологія
    • Нейрохірургія
    • Неонатологія
    • Нефрологія та урологія
    • Онкологія, гематологія
    • Організація охорони здоров'я
    • Ортопедія та травматологія
    • Оториноларингологія
    • Офтальмологія
    • Педіатрія
    • Променева діагностика
    • Профілактична медицина
    • Радіаційна медицина, радіологія
    • Реабілітація
    • Реанімація
    • Сімейна медицина
    • Стоматологія
    • Терапія, загальна практика
    • Трансфузіологія
    • Фармакоекономіка
    • Фармакологія
    • Флебология
    • Фтизіатрія
    • Фтізіатрія
    • Функціональна діагностика
    • Хірургія
  • English
  • Рус/Укр
Український Медичний Часопис
Знайти...
  • Рубрики
  • Спеціальності
  • Академія — дистанційна освіта on-line
  • Актуально
  • Без рубрики
  • Випадок з практики
  • Доказова медицина
  • Історія медицини
  • Клінічні випробування
  • Лікарю-практику
  • Медична етика
  • Медичне право
  • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
  • На стику спеціальностей
  • Належна клінічна практика
  • Наукові дискусії
  • Організація охорони здоров'я
  • Оригінальні дослідження
  • Події та коментарі
  • Редакційна інформація
  • Рецензії
  • Стандарти та протоколи
  • Фармакоекономіка
  • Фахові заходи
  • Акушерство та гінекологія
  • Алергологія та пульмонологія
  • Ангіологія
  • Андрология
  • Анестезіологія та інтенсивна терапія
  • Викладачі
  • Гастроентерологія
  • Генетична та регенеративна медицина
  • Дерматологія та венерологія
  • Ендокринологія
  • Епідеміологія
  • Імунологія
  • Інструментальна діагностика
  • Інфекційні хвороби
  • Кардіологія, ревматологія
  • Кардіохірургія
  • Медицина невідкладних станів
  • Медичне право
  • Мікробіологія
  • Наркологія
  • Невідкладна допомога
  • Неврологія та психіатрія
  • Нейрофізіологія
  • Нейрохірургія
  • Неонатологія
  • Нефрологія та урологія
  • Онкологія, гематологія
  • Організація охорони здоров'я
  • Ортопедія та травматологія
  • Оториноларингологія
  • Офтальмологія
  • Педіатрія
  • Променева діагностика
  • Профілактична медицина
  • Радіаційна медицина, радіологія
  • Реабілітація
  • Реанімація
  • Сімейна медицина
  • Стоматологія
  • Терапія, загальна практика
  • Трансфузіологія
  • Фармакоекономіка
  • Фармакологія
  • Флебология
  • Фтизіатрія
  • Фтізіатрія
  • Функціональна діагностика
  • Хірургія
Реклама у номері 1-2 (147-148) – I/IV 2022
  • Всі новини
2020-04-03 :
  • Лікарю-практику

COVID-19: призначення інгібіторів РААС

Жарікова Ю.В.

  • Видавництво «МОРІОН»

Резюме. Надані останні результати аналізу ефектів від постійного вживання препаратів з групи інгібіторів ангіотензин-альлдостеронової системи під час пандемії COVID-19. 

Актуальність

Ренін-ангіотензин-альдостеронова система (РААС) — це серія вазоактивних пептидів, які регулюють артеріальний тиск та об’єм крові в організмі. Один із них — мембранний білок ангіотензин-перетворювальний фермент 2 (АПФ2) — каталізує перетворення ангіотензину (АТ) ІІ  в АТ І та в АТ, чим послаблює вазопресорну дію АТ ІІ. Спорідненість АПФ2 із S-глікопротеїнами зовнішньої оболонки COVID-19 та SARS-CoV викликала побоювання, що підвищення експресії АПФ2 під впливом гіпотензивних препаратів групи інгібіторів РААС, спричиняє значне підвищення ризику інфікування пацієнта під час пандемії та провокує ускладнений перебіг хвороби. Внаслідок такого припущення медійні ресурси та системи охорони здоров’я деяких країн закликали пацієнтів припинити лікування пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями препаратами групи інгібіторів РААС.

Результати

  1. Аналіз випадків ускладненого перебігу COVID-19 під час спалаху епідемії в Китаї свідчить, що артеріальна гіпертензія — найчастіше була супутнім станом у 1099 пацієнтів з ускладненим перебігом SARS-CoV. Проте 15% прогнозована поширеність ускладнення виявилася значно нижчою порівняно зі спалахами інших респіраторних інфекцій. Крім того, у всіх клінічних випадках були відсутні чіткі критерії: вік, дози і тривалість застосування препаратів. Враховуючи національні особливості, доступні статистичні дані вказують на те, що в Китаї гіпотензивні засоби постійно приймають 30–40% усіх хворих на артеріальну гіпертензію, з них 25–30% лікуються препаратами групи інгібіторів РААС.
  2. Поліпептид АПФ2 виявляється в серці, нирках та у клітинах альвеолярного епітелію легень, які одночасно є клітинами-мішенями для коронавірусу. Окремі доклінічні дослідження дозволяють робити припущення, щодо підвищення експресії АПФ2 під впливом препаратів групи інгібіторів РААС, однак експерименти на тваринах показали неоднозначність такого впливу на кількість і активність вазоактивного пептиду в різних тканинах. Дослідження на тваринах виявили, що на збільшення кількості та активність АПФ2 могли впливати окремі гіпотензивні препарати, що ймовірно зумовлювало гостру травму легень при певному вірусному навантаженні та тривалості інфекції.
  3. Достовірних даних щодо зв’язку між пригніченням каскаду РААС та активністю АПФ2 у тканинах у людей не виявлено. Навпаки, результати одного дослідження виявили відсутність зв’язку між внутрішньовенним введенням інгібіторів РААС та виробленням АГ, що робить сумнівною пряму дію препаратів цієї групи на метаболізм АГ ІІ та відповідний вплив на АПФ2. В іншому дослідженні отримані результати щодо підвищення рівня АГ в плазмі крові лише після прийому каптоприлу впродовж ≤6 міс. Під час досліджень, які вивчали активність АПФ2 у плазмі крові або в сечі пацієнтів із серцевою недостатністю (37), фібриляцією передсердь (37), аортальним стенозом (39) та ішемічною хворобою серця (40) на тлі постійного прийому інгібіторів РААС, результати були такими ж, як і у пацієнтів без лікування. Дані щодо впливу інгібіторів РААС на експресію АПФ2 в альвеолярному епітелії людини та зв’язок можливого впливу на тяжкість перебігу респіраторних інфекцій, не досліджувалися.
  4. На відміну від теоретичного припущення щодо негативного впливу інгібіторів РААС на перебіг респіраторних інфекцій, у практиці препарати цієї групи є наріжним каменем терапії після перенесеного інфаркту міокарда, а відміна цих препаратів призводить до швидкого розвитку розширеної кардіоміопатії та зменшує тривалість життя.

Висновки

Таким чином, відмова від застосування препаратів групи інгібіторів РААС пацієнтами з метою знизити вірогідність ускладненого перебігу респіраторної інфекції у зв’язку з пандемією, спричиненою COVID-19, може наразити на ще вищий ризик летального кінця.

  • Vaduganathan М., Vardeny О., Michel Т. et al. (2020) Renin–Angiotensin–Aldosterone System Inhibitors in Patients with Covid-19. New Engl. J. Med., Downloaded from nejm.org on Apr. 2, Mar. 30. DOI: 10.1056/NEJMsr2005760 (https://www.nejm.org/doi/full/10.1056/NEJMsr2005760?query=recirc_top_ribbon_article_36)

Юлія Жарікова

Коментарі
Без коментарів » Додати свій
Залишити коментар

Якщо ви помітили помилку, виділіть текст з помилкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це.
Ключові слова:
COVID-19, SARS-CoV, артеріальна гіпертензія, білок, інфаркт міокарда, коронавірус, нирки, серцева недостатність, фермент
Спеціальності:
Інфекційні хвороби, Кардіологія, ревматологія, Реанімація, Терапія, загальна практика
Перегляди: 581
Украинский медицинский журнал

Видавництво «Моріон»
Редакція і видавництво: 02140, г. Київ, просп. Бажана 10А
Тел : +380 (44) 585-97-10

Спеціалізоване медичне онлайн-видання для лікарів, молодих фармацевтів, студентів медичних і фармацевтичних вишів.
Обмеження відповідальності

Издательство МОРИОНmorion.ua АПТЕКА onlineapteka.ua Компендиум — справочник лекарств №1compendium.com.ua