COVID-19 та серцево-судинні захворювання: рекомендації АСС 2020

Актуальність

Наприкінці 2019 р. новий коронавірус став причиною спалаху масового захворювання на пневмонію у місті Ухань, провінції Хубей у Китаї. Хвороба набула стрімкого поширення, що спричинило епідемічне її розповсюдження у межах Китаю і врешті-решт поширилася на інші країни світу, спричинивши пандемію. У лютому 2020 р. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визначила цей вид захворювання як хворобу COVID-19, або коронавірусна хвороба 2019. Вірус, який викликає COVID-19, спричиняє розвиток тяжкого гострого респіраторного синдрому, викликаного коронавірусом 2 (SARS-CoV-2), який раніше мав назву 2019-nCoV.

Оскільки такі вірусні інфекції, як грип, можуть дестабілізувати і погіршувати кардіологічні захворювання, цілком ймовірно, що COVID-19 також буде надавати аналогічний вплив різного ступеня тяжкості, особливо з огляду на дані про те, що 40% пацієнтів з COVID-19 мають серцево-судинні або цереброваскулярні захворювання. У цих пацієнтів підвищений ризик ускладнень і/або смерті. Так, ВООЗ зазначає, що люди з артеріальною гіпертензією і цукровим діабетом значно тяжче переносять COVID-19-асоційовану інфекцію. Згідно зі статистичними даними, смертність серед пацієнтів з артеріальною гіпертензією досягає 8%, з цукровим діабетом — 9%.

У лютому 2020 р. Американська колегія кардіологів (American College of Cardiology — ACC) випустила клінічний бюлетень, присвячений раннім кардіологічним наслідкам поточної епідемії нового коронавірусу, COVID-19 (коронавірусна хвороба 2019). Клінічний бюлетень містить інформацію щодо епідемії COVID-19 та оцінку кардіоваскулярних наслідків, які були задокументовані у осіб з COVID-19. Документ базується на описах випадків захворювання, а також надає інформацію про можливі кардіологічні наслідки при пандемії аналогічних респіраторних вірусів і пропонує попередні клінічні рекомендації з урахуванням поточної невизначеності щодо COVID-19.

Епідеміологічні дані COVID-19

• За даними опублікованих звітів, загальна летальність COVID-19 у провінції Хубей, Китай становила 2,3%.
• Окрім Китаю, значна летальність осіб зареєстрована в інших країнах світу. Так, загальна летальність в Ірані становить 2,7%, а в Південній Кореї — 0,5%. Важливо зазначити, що надана інформація не є кінцевою і може змінитися з плином розповсюдження вірусу.
• Близько 80% пацієнтів із COVID-19 мають легкі прояви захворювання.
• Захворюваність та смертність внаслідок COVID-19 підвищується з віком інфікованих осіб. Так, ризики інфікування серед осіб віком 70–79 років зростають на 8,0% та серед осіб віком >80 років — на 14,8%.
• Більшість опублікованих звітів Центрів з контролю та профілактики захворювань Китаю (Chinese Center for Disease Control and Prevention — Chine CDC) щодо епідемії COVID-19 у Китаї повідомляють, що у 25–50% уражених осіб поганий прогноз захворювання.
• Летальність внаслідок COVID-19 серед осіб із коморбідними захворюваннями становить:

• онкологічні захворювання — 5,6%;
• артеріальна гіпертензія — 6,0%;
• хронічні захворювання дихальної системи — 6,3%;
• цукровий діабет — 7,3%;
• серцево-судинні захворювання (ССЗ) — 10,5%.

Гострі кардіоваскулярні ускладнення, спричинені COVID-19 

Стани, які можуть спровокувати кардіологічні ускладнення, включають гостру серцеву недостатність, інфаркт міокарда, міокардит і зупинку серця, а також будь-яке захворювання, яке підвищує кардіометаболічні потреби у пацієнтів. До пов’язаних із COVID-19 кардіоваскулярних ускладнень відноситься аритмія і гостре ураження серця.

• Кардіологічні ускладнення COVID-19 аналогічні до SARS-CoV-2, близькосхідного респіраторного синдрому (Middle East respiratory syndrome coronavirus — MERS-CoV) і грипу.
• Кардіологи повинні усвідомлювати, що їх консультацій будуть потребувати суміжні фахівці при менеджменті пацієнтів із COVID-19 та кардіоваскулярними ускладненнями. Кардіобригади та фахівці інтенсивної терапії повинні координувати ведення пацієнтів, які потребують екстракорпоральної підтримки кровообігу, з вено-венозною і вено-артеріальною екстракорпоральною мембранною оксигенацією (ЕКМО).
• Слід виконувати ехокардіографію за наявності серцевої недостатності, аритмії, електрокардіографічних (ЕКГ)- змін або кардіомегалії.

Рекомендації ACC

• COVID-19 — епідемія, яка швидко розвивається з невизначеним клінічним профілем; медичні працівники повинні бути готові до змін рекомендацій з отриманням додаткової інформації щодо COVID-19.
• COVID-19 поширюється повітряно-крапельним шляхом і може зберігати життєздатність поза організмом протягом значного періоду; пріоритетними залишаються стримування поширення і профілактика з використанням стандартних стратегій охорони здоров’я і особистої профілактики для запобігання поширенню інфекційних захворювань.
• Необхідно розробити плани щодо швидкого виявлення та ізоляції серцево-судинних пацієнтів із симптомами COVID-19 від інших пацієнтів, у тому числі в амбулаторних умовах.
• У осіб із ССЗ наявний вищий ризик зараження COVID-19, також ці пацієнти мають більш несприятливий прогноз. Необхідно пояснити цим пацієнтам про потенційно підвищений ризик і рекомендувати дотримуватися додаткових запобіжних заходів.
• Для пацієнтів із ССЗ важливо своєчасно проводити необхідну вакцинацію, включаючи пневмококову вакцину, враховуючи підвищений ризик вторинної бактеріальної інфекції; також доцільно проводити вакцинацію проти грипу, щоб виключити інший етіологічний фактор лихоманки, який можна сплутати з проявами COVID-19.
• У осіб літнього віку рідше відзначається лихоманка, тому важливо ретельно оцінювати інші симптоми, такі як кашель або задишка.
• У районах з активними спалахами COVID-19  рекомендовано для стабільних пацієнтів із ССЗ обов’язково проводити звичайні планові візити за допомогою телефону/телемедицини.
• У районах без значного поширення COVID-19 основні зусилля при лікуванні пацієнтів із ССЗ повинні бути, як і раніше, зосереджені на загрозі грипу, важливості вакцинації та частому митті рук, а також на дотриманні всіх рекомендацій, спрямованих на лікування основних хронічних захворювань.
• Доцільно проводити сортування пацієнтів із COVID-19 відповідно до наявності основних серцево-судинних, діабетичних, респіраторних, ниркових, онкологічних та інших хронічних захворювань для пріоритетного лікування.
• Медичних працівників попереджають, що класичні симптоми і прояви гострого інфаркту міокарда можуть маскуватися на тлі коронавірусної інфекції, що призводить до неповної діагностики.
• Деякі експерти припускають, що призначення препаратів, які стабілізують атеросклеротичні бляшки, може забезпечити додатковий захист пацієнтам із ССЗ під час великих спалахів (статини, блокатори β-адренорецепторів, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту, ацетилсаліцилова кислота), однак такі методи лікування необхідно вибирати індивідуально для кожного пацієнта.

• Maddox T.M., Stecker E.C., Bozkurt B. et al. (2020) ACC Clinical Bulletin Focuses on Cardiac Implications of Coronavirus (COVID-19), ACC, Feb. 14.

Анна Хиць