Артеріальна гіпертензія: який клас препаратів найефективніший?

13 березня 2020 о 12:36
2661

Актуальність

Артеріальна гіпертензія (АГ) — найпоширеніший фактор ризику розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ) у всьому світі. На сьогодні ССЗ залишаються провідною причиною смерті, так, у 2015 р. зафіксовано 17,7 млн смертей, що становило 31% загальної смертності у світі. АГ є важливим предиктором розвитку ССЗ. Згідно зі статистичними даними за 2010 р., третина дорослого населення світу страждає на АГ. Тому поінформованість щодо оптимальних антигіпертензивних препаратів першої лінії для профілактики ССЗ та серцево-судинної смертності — важливий аспект для прийняття клінічних рішень. Більше того, визначення методів лікування, найбільш ефективних для боротьби з АГ, подальшими серцево-судинними подіями та смертністю є обов’язковим для вирішення клінічних питань у практиці лікаря.

Мета аналізу

Для надання оновленої інформації щодо порівняльної ефективності різних класів антигіпертензивних препаратів проведено метааналіз з метою аналізу різних класів препаратів, які застосовують для зниження ризику серцево-судинних подій (серцево-судинної смертності, інфаркту міокарда, інсульт тощо), та вивчення ефективності лікарських засобів у зниженні загального ризику будь-яких серцево-судинних подій. Висновки цього метааналізу будуть актуальними для сучасного клінічного менеджменту АГ, особливо у світлі Клінічних настанов Американського коледжу кардіологів (American College of Cardiology) та Американської асоціації серця (American Heart Association).

Методи

Проведено метааналіз рандомізованих клінічних випробувань, в яких вивчали різні класи антигіпертензивних препаратів. Пошук здійснювався у базах даних PubMed, Embase та Cochrane Library за статтями, опублікованими в період з 1 січня 1990 р. до 24 жовтня 2017 р. Ключовими термінами, які використовували дослідники, були: артеріальна гіпертензія, гіпертонія, антигіпертензивні препарати.

Критерії включення досліджень були (1) рандомізовані клінічні випробування, (2) опубліковані протягом або після 1990 р., (3) включали дорослих пацієнтів віком >18 років, без хронічних захворювань нирок, діабетичної нефропатії або трансплантації органів в анамнезі (які є чинниками ризику вторинної АГ) та без інфаркту міокарда та/чи інсульту протягом попередніх 6 міс, (4) оцінювали такі класи антигіпертензивних препаратів: інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (іАПФ), дигідропіридинові (дБКК) та недигідропіридинові блокатори кальцієвих каналів (ндБКК), блокатори β-адренорецепторів, блокатори рецепторів ангіотензину (БРА) та діуретичні препарати порівняно з контрольними групами пацієнтів; (5) також були включені дослідження, в яких повідомлялося про розвиток серцево-судинних подій (серцево-судинна смерть, інфаркт міокарда, інсульт та реваскуляризація міокарда).

Аналіз проводили з жовтня 2017 р. до грудня 2019 р. Спочатку був проведений парний метааналіз плацебо-клінічних досліджень з метою оцінки прямого впливу на зниження ризику розвитку серцево-судинних подій. Різниця ризику на 1 тис. осіб та кількість, яка була необхідна для лікування, розраховувалася для кожного класу лікарських препаратів окремо.

Результати метааналізу

Методом систематичного пошуку досліджень загалом виявлено 4933 статті. З них виокремлено 47 опублікованих статей за даними 46 клінічних досліджень, які включали близько 248 тис. учасників та 28 тис. серцево-судинних подій.

Порівняно з плацебо іАПФ, дБКК і тіазидні діуретики знижували ризик серцево-судинних подій на 25%, серцево-судинної смерті — на 20% та інсульту — на 35%. При цьому іАПФ виявилися найефективнішими щодо зниження ризику інфаркту на 28%, тоді як діуретики — реваскуляризації міокарда на 33%.

Висновок

Таким чином, результати презентованого дослідження свідчать про рівність ефектів антигіпертензивних препаратів різних класів. При цьому для окремих препаратів відзначається деяка перевага щодо зниження ризику певних серцево-судинних подій, але в реальній клінічній практиці точно передбачити настання будь-якої серцево-судинної події у конкретного пацієнта неможливо, у зв’язку з чим ключовим у лікуванні пацієнтів із АГ, очевидно, є досягнення цільових значень артеріального тиску, а не пошук кращого препарату.

  • Wei J., Galaviz K.I., Kowalski A.J. et al. (2020) Comparison of Cardiovascular Events Among Users of Different Classes of Antihypertension Medications. JAMA Netw. Open, 3(2): e1921618. doi:10.1001/jamanetworkopen.2019.21618.

Анна Хиць