Аналіз крові допоможе прогнозувати швидкість прогресування хвороби Паркінсона

Якість надання медичної допомоги хворим із нещодавно встановленим діагнозом хвороби Паркінсона напряму залежить від прогнозування швидкості розвитку когнітивних та рухових порушень, які виникають у 80% пацієнтів. А ризик розвитку когнітивних порушень у цих хворих у 5–6 разів вищий, ніж у загальній популяції того ж віку. Належна оцінка, окрім суто клінічних параметрів, повинна базуватися на більш об’єктивних методах діагностики. Нещодавно проведене дослідження під керівництвом професора MartinRuiz у Великобританії підтвердило високу ймовірність подібної діагностики за допомогою аналізу крові із визначенням біомаркерів запалення та старіння клітин, метою якого було вивчення зв’язку між їх рівнем у крові та порушенням рухової та когнітивної функцій у динаміці.

Матеріали та методи

В обстеження були залучені пацієнти із діагнозом хвороба Паркінсона за період 2009–2011 рр. Досліджувана група включала 154 пацієнти, група контролю — 99 осіб. Когнітивна функція визначалася за Короткою шкалою оцінки психічного статусу (MMSE) та Монреальською шкалою оцінки когнітивних функцій (MoCA).

Результати

Вчені проаналізували, наскільки маркери старіння клітин, такі як довжина теломерів, експресія генів p16 та p21, а також маркери запалення (фактор некрозу пухлини (ФНП)-α, інтерферон-ɤ, С-реактивний білок, інтерлейкін (ІЛ)-6 та ІЛ-10) можуть прогнозувати прогресування когнітивних та рухових розладів протягом наступних 36 міс.

Деменція розвинулася у 15,5% (N=11) осіб із хворобою Паркінсона. Згідно з отриманими даними, пацієнти з хворобою Паркінсона мали більш короткі теломери на початку (p < 0,001) та через 18 міс дослідження порівняно з учасниками групи контролю (p=0,002).

Крім того, пацієнти досліджуваної групи мали значно вищі рівні ФНП-α (p<0,001) та IЛ-10 (p=0,002) порівняно з групою контролю. Окрім цього, базова сумарна оцінка маркерів запалення також достовірно відрізнялася між дослідною та контрольними групами (p<0,001).

Висновки

Виявлені маркери повинні бути підтверджені результатами подальших досліджень, але в результаті можуть допомогти планувати більш цільове та індивідуальне лікування пацієнтів із хворобою Паркінсона одразу після встановлення діагнозу.

• Martin-Ruiz C., Williams-Gray C.H., Yarnall A.J. et al. (2020)  Senescence and Inflammatory Markers for Predicting Clinical Progression in Parkinson’s Disease: The ICICLE-PD Study. J. Parkins. Dis., 10 (1): 193–206. doi: 10.3233/JPD-191724 (https://content.iospress.com/articles/journal-of-parkinsons-disease/jpd191724).

Ганна Кирпач