Пародонтит: зв’язок із серцево-судинною патологією

24 грудня 2019 о 11:45
1364
Ключові слова :

Актуальність

Гіпертонія, ймовірно, є найважливішим фактором ризику для розвитку серцево‑судинних захворювань (ССЗ). Артеріальна гіпертензія (АГ) визначається як систолічний артеріальний тиск (АТ) ≥140 мм рт. ст. і/або діастолічний АТ ≥90 мм рт. ст. Майже 45% населення в усьому світі хворіють на АГ, і ці показники підвищуються з кожним роком. Частота виникнення несприятливих серцево-судинних подій, таких як інсульт, інфаркт міокарда, раптова смерть, серцева недостатність та захворювання периферичних артерій, а також кінцева стадія хронічної хвороби нирок, напряму пов’язана з наявністю АГ у пацієнта. Відповідно до звіту Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) у 2014 р., АГ становить 51% смертей від інсульту та 45% загальної смертності від кардіоваскулярної патології, і це стосується всіх етнічних та вікових груп.

Значення АТ є важливим предиктором серцево-судинного ризику. Незважаючи на доступні методи лікування, есенціальна гіпертензія залишається досі неконтрольованою у більшості пацієнтів. І це є одним із головних факторів ризику ССЗ, який потребує термінової корекції.

Пародонтит — хронічне запально-дистрофічне захворювання пародонта, комплексу тканин, до яких входять ясна, кісткова тканина альвеолярного відростка, періодонт. Це захворювання, за оцінками ВООЗ, наявне у понад 50% населення світу, а його тяжка форма вважається шостим найпоширенішим захворюванням людства.

Пародонтит є головною проблемою охорони здоров’я, яка значно підвищує захворюваність та витрати на стоматологічну медичну допомогу. Основна причина запалення — власна мікрофлора порожнини рота, яка здатна поширюватися гематогенним шляхом. Проведені численні дослідження, дані яких свідчать про зв’язок пародонтиту із підвищеним ризиком розвитку ССЗ, незалежно від класичних факторів ризику розвитку, таких як куріння, ожиріння тощо. Взаємодія між бактеріальною мікрофлорою та реакцією організму господаря є основним механізмом, який пов’язує пародонтит із низкою хронічних системних захворювань, таких як цукровий діабет, ССЗ, неврологічні захворювання.

Про дослідження

Численні дослідження свідчать про зв’язок пародонтиту та АГ, однак про механізм розвитку дані відсутні. Тому група дослідників із пародонтологічного відділення Стоматологічного інститут Лондонського університету Істмена, Лондон, Великобританія, вирішили провести аналіз даних минулих досліджень. Основна мета полягала в тому, щоб зробити чітку критичну оцінку доказів щодо зв’язку між пародонтитом та АГ.

Ключові питання дослідження:

  • Як часто у пацієнтів з пародонтитом наявна АГ порівняно із пацієнтами без пародонтиту?
  • Чи впливає ступінь тяжкості пародонтиту на ступінь тяжкості АГ?
  • Чи впливає терапія пародонтиту на рівень АТ?

Результати

Проаналізувавши 81 дослідження, проведене у Великобританії за участю понад 250 тис. пацієнтів, вчені дійшли висновку, що у пацієнтів із помірною формою запальних захворювань пародонта ризик підвищення АТ становив 22%, тоді як у пацієнтів із більш тяжкими формами ризик підвищення АТ — 49%.

Вчені виявили, що у людей із пародонтитом систолічний АТ у середньому був вищим на 4,5 мм рт. ст., а діастолічний — на 2 мм рт. ст. порівняно з пацієнтами, які мали здорові ясна. У п’яти проаналізованих дослідженнях відзначено, що при активному лікуванні пародонтиту АТ знижувався. Причому АТ також знизився і у пацієнтів, які не мали АГ в анамнезі.

Висновок

«На сьогодні все частіше підтверджується зв’язок між пародонтитом і АГ, а також атеросклеротичним ураженням артерій, виникненням інсультів та інших серцево‑судинних ускладнень. Про це свідчать дані понад 50 досліджень, проведених останнім часом. Однак все ще неясно, чи є захворювання ясен маркером або медіатором подібних порушень. У разі виявлення доведеного взаємозв’язку і встановлення причин це матиме колосальне значення, оскільки з’явиться додаткова можливість істотно знизити ризики ССЗ за рахунок рутинної профілактики хронічних запальних захворювань пародонта», — зазначив доктор Грегг Ліхтарі, професор кардіології Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі.

Однак аналіз вітчизняними дослідниками даних зарубіжної літератури, опублікованих англійською мовою, може бути утруднений у зв’язку з проблемами термінології. Так, в українській стоматології термін Periodontitis трактується як періодонтит, в той час як в англійській мові він має ширше значення. Використовуючи цей термін, дослідники мають на увазі пародонтальні тканини загалом, які наші фахівці називають «пародонтит». У зв’язку з цим може виникати плутанина в обговоренні факторів ризику і аналізі зарубіжної літератури. Фахівцям варто використовувати універсальний єдиний термін — рeriodontal diseases (англ. хвороби пародонта), маючи на увазі хронічні запальні процеси. Це допоможе уникнути труднощів перекладу і непорозуміння при оцінці отриманих результатів.

  • Aguilera E.M., Suvan J., Jacopo Buti J. et al. (2019) Periodontitis is associated with hypertension: a systematic review and meta-analysis. Cardiovasc. Res., 116 (Iss. 1): 28–39 (https://doi.org/10.1093/cvr/cvz201).

Анна Хиць