Український медичний клуб: гарант розбудови медичної галузі України

Традиційне засідання Українського медичного клубу розпочалося з вітального слова до присутніх у залі лікарів, визначних діячів науки, організаторів охорони здоров’я і тих, хто щиро і віддано підтримує розвиток української охорони здоров’я, його президента, заслуженого працівника охорони здоров’я України Івана Сороки. Вітаючи усіх із цією чудовою нагодою, він, зокрема, наголосив, що мета роботи Клубу залишається незмінною і служить об’єднанню медичної спільноти навколо ідеї розбудови медичної галузі України. Саме заради цього було засновано Клуб, який ставить за мету відновлення престижу лікарської професії у суспільстві та проводить активну підтримку процесу модернізації охорони здоров’я у державі. Інформаційна та професійна підтримка розпочатих змін у галузі через засоби масової інформації, персональна підтримка талановитої молоді та спеціалістів, які своїми інноваціями сприяють розбудові галузі охорони здоров’я, має стати пріоритетним напрямком роботи Клубу та його членів. Приємно це сьогодні відчувати, маючи перед очима заповнену залу відомими лікарями, діячами науки, народними депутатами України, представниками української медичної експертної спільноти, Національної академії медичних наук України та організаторами охорони здоров’я, підкреслив І. Сорока.

Він наголосив, що сьогоднішнє засідання Клубу присвячене найбільш знаковим подіям, які відбуваються у сфері охорони здоровʼя і які не можуть бути залишені поза увагою нашої організації. Серед питань, які потребують уважного розгляду та виваженої відповіді, маємо обговорити: хто і як будуватиме майбутнє охорони здоров’я України, запровадження та стан розвитку персоналізованої медицини в Україні, а також новини, здобутки і перспективи розвитку Українського медичного клубу. Вагомість запропонованих до розгляду питань неабияка, а виявлення бажання взяти участь у їх обговоренні заступника міністра охорони здоровʼя України пана Михайла Загрійчука; Романа Ісаєнка та Володимира Короленка, Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками; Артема Михайлюка — радника міністра з цифрової трансформації, лише додає ваги заходу який організовано Українським медичним клубом.

На початку засідання у надзвичайно святковій і дружній атмо­сфері відбувався перший етап нагородження переможців Української народної премії. Кращі представники медичної спільноти вручили нагороди переможцям номінацій Української народної премії за 2019 р. Першими нагородженими у номінаціях стали: Найкраща мережа клінік — «Добробут»; Найкращі шприци — «Юрія Фарм»; Найкраща лабораторія — «Медлаб»; Найкращий препарат проти застуди — «Декасан»; Найкращий препарат від болю у горлі — «Анзибел»; Найкращий препарат від кашлю — «Лорде Гіаль»; Найкращий засіб від вугрів — «Скінорміл»; Найкраще заспокійливе — «Алора». Українська народна премія є знаковою, оскільки дає змогу неупере­джено визначати кращі товари та послуги під час персоналізованого націо­нального голосування в номінаціях, які самостійно обирають споживачі. Клуб активно співпрацює із організаторами Української народної премії впродовж останніх п’яти років і має можливість долучитися до визначення кращих закладів, товарів і послуг в охороні здоров’я України.

Надалі зібрання приступило до запланованого обговорення нагальних питань стану розвитку охорони здоров’я України. Першим до слова долучився заступник міністра охорони здоровʼя України Михайло Загрійчук із доповіддю «Хто і як будуватиме майбутнє охорони здоров’я України». Перш за все, звертаючись до присутніх, він подякував за запрошення та можливість виступити перед поважною професійною аудиторією. Тема модернізації та проблеми, які потребують нагального вирішення у системі охорони здоровʼя країни, є доволі складними, із чим доповідач знайомий досить добре, оскільки тривалий час є практикуючим лікарем Національного інституту хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова Національної академії медичних наук України. Ось чому, на думку доповідача, йому хочеться донести не лише до присутніх у залі, але й до широкого загалу працівників медичної сфери голов­ні ідеї щодо реформування галузі новою командою Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, членом якої є сам доповідач. Звертаючись до присутніх, він наголосив, що започаткована реформа у галузі охорони здоровʼя в жодному разі не буде припинена. Однак прийдешня команда має своє бачення на процеси, які потребують змін, особ­ливо з урахуванням потреби виправлення допущених помилок та прорахунків.

Перші кроки, які необхідно зробити, — подолати значну розбіжність між запропонованими змінами у системі охорони здоров’я та їх сприйняттям безпосередніми учасниками цього процесу: лікарями, медсестрами та молодшим медичним персоналом. Не менш важливим пунктом є зменшення соціальної напруженості у суспільстві на шляху реформування та вироблення принципів, які б дозволили цього досягнути, не руйнуючи уже отриманих позитивних напрацювань. Наступним кроком має стати підвищення заробітної плати медичним працівникам та створення системи матеріального заохочення і стимулювання праці медичних працівників, що стане дієвим кроком до відродження іміджу лікаря у суспільстві. Як зазначив доповідач, це ті нагальні кроки, які потребують першочергового вирішення, без чого подальша реформа, як це вже неодноразово відбувалося, втрачала свій сенс. Головним дієвим механізмом, який дасть можливість досягнути поставлених цілей, на думку доповідача, має стати налагодження широкої комунікації очільників міністерства з низовими ланками у охороні здоровʼя: лікарями, медичними сестрами та усіма причетними до галузі. Це дасть змогу вчасно реагувати на питання, які турбують медичну спільноту і суспільство в цілому, без зайвої бюрократичної тяганини сприятиме вирішенню нагальних питань та знизить рівень соціального напруження. Трансплантологія є одним із напрямків, який тривалий час чекає свого вирішення. Доповідач звернув увагу присутніх на значну заборгованість держави перед тими громадянами, які очікують транс­плантації, а це близько 10 тис. осіб. Крім того, лише мізерна частка тих, хто її потребує, мають можливість зробити це за кордоном. Витрачаються колосальні державні кошти, гається дорогоцінний час. При цьому фахівці, які є у нас, готові повною мірою вирішити цю проблему. Для цього потрібна лише воля держави, що і має стати прерогативою діяльності МОЗ України. А тих коштів, які витрачаються на закордонне лікування державою (понад 1,6 млрд грн), вистачить, аби повністю фінансово забезпечити розвиток трансплантології в Україні, наголосив на завершення доповідач.

Продовженням розмови про підвищення ефективності лікування із залученням сучасних технологічних підходів став виступ Володимира Короленка, заступника голови Державної служби України з лікарських засобів та конт­ролю за наркотиками. Доповідач детально зупинився на проб­лемі сучасного вибору лікарських засобів для терапії, базуючись на сучасних даних доказової медицини. Він, зокрема, наголосив, що ми поступово, крок за кроком, наближаємо час, коли матимемо змогу вибирати методи лікування та ліки відповідно до потреби кожного індивідуума. А для цього необхідно враховувати безліч показників стану організму, які виникають після застосування ліків. Адже це дасть змогу в рази підвищити ефективність лікування, як підкреслив доповідач. На сьогодні навіть кращі лікувальні засоби не дають можливості досягнути лікувального ефекту з очікуваною якістю. Визначити на молекулярному та субмолекулярному рівнях зміни, які виникають у пацієнта під час хвороби, та відповідно з цим обирати найбільш ефективну терапію — завдання найближчого майбутнього. Така тактика має своєю стратегією максимально індивідуалізувати призначення лікування і є стратегією формування персоналізованого підходу до вибору лікувальних засобів, підкреслив В. Короленко. Персоналізована медицина не суперечить доказовій, а базується на її засадах, більш прицільно персоніфікуючи призначення методів лікування. Вона, по суті, є новітньою парадигмою організації медичної допомоги, що поєднує засади доказової і прецизійної медицини, а також пацієнторієнтованої медичної допомоги.

Більш детально на проблемі персоналізованого лікування та роботі такої лабораторії зупинився представник компанії «Хемотека» — першого в Україні закладу такого типу, Володимир Шевчук. Як зауважив доповідач, створення зрозумілого і детально продуманого алгоритму лікування складної патології із можливістю досягнення максимального можливого клінічного ефекту — головний напрямок сучасної технології персоналізованого вибору лікування. Створений надсучасний науково-практичний виробничий заклад «Хемотека» — перший в Україні компаундинг-центр європейського рівня — дозволяє опрацювати електронний рецепт; індивідуально виготовлений препарат у готовій для застосування формі й доставити його у заклад охорони здоров’я. Все це здатне підвищити ефективність лікування пацієнтів із онкологічними захворюваннями у десятки разів. Послуги, які надає «Хемотека», відкривають доступ громадянам України до інноваційних стандартів у галузі виробництва протипухлинних препаратів на рівні світових стандартів. Такі терміни, як «онкофармація», «персоналізована медицина» і «компаундинг», які давно використовуються в європейських онкологічних центрах, стали доступними нашим громадянам — підкреслив доповідач.

Про свій досвід ефективного використання принципів персоналізованої медицини при лікуванні раку підшлункової залози розповів М. Загрійчук. Голова Державної служби України з лікарських засобів та конт­ролю за наркотиками Роман Ісаєнко підтримав принципи персоналізо­ваної медицини і фармацевтичного забезпечення. Зазначив, що варто досконало вивчити і запроваджувати кращий світовий досвід персоніфікованого лікування, адаптувавши його до українського законодавства.

Засідання завершилося врученням відзнак і дипломів Клубу за видатний внесок у розбудову охорони здоровʼя в Україні та відзнак від Української народної премії. Цього разу такими стали:

• Василь Шендеровський — за багаторічну науково-практичну діяльність і книгу «Вчені України у світовій науці» (2019).
• Петро Черв’як — за розбудову охорони здоров’я України, значний особистий внесок у науково-практичну й просвітницьку діяльність і довідник «Медицина України в персоналіях» (2019).
• Колектив Національної наукової медичної бібліотеки — за значний внесок у розбудову охорони здоров’я України, багаторічну науково-практичну та просвітницьку діяльність.
• Валентина Руренко і Владлен Рябченко — за збереження українських медичних традицій і підготовку епістолярної спадщини Василя Яковича Данилевського «Спогади старого професора».
• Ігор Боровик і Віктор Черненко — за успішну підготовку збірної лікарів України з футболу до чемпіонату світу-2019.
• Компанія «Долфі–Україна» — за ефективне забезпечення галузі виробами медичного призначення, просвітницьку і гуманітарну діяльність.
• Віталій Цимбалюк — за загальну редакцію посібника «Бойова травма серця, грудної аорти та магістральних судин кінцівок» (2019).

Президент Клубу також відзначив Олександра Маркуса, президента Українсько-німецького промислового товариства, за внесок у розбудову української економіки та підтримку українських лікарів у їх намірах навчатися і переймати досвід у своїх колег в Німеччині.

Засідання Клубу, як завжди, завершилося дружнім фуршетом та особистим спілкуванням під неперевершену музику у виконанні заслуженого артиста України Ігора Рудого.

Олександр Осадчий,
фото Сергія Бека