Що визначає реакцію людини на стрес?

22 серпня 2019 о 16:17
704

Стресові впливи підвищують ризик розвитку афективних розладів, таких як депресія та посттравматичний стресовий розлад. Стрес є причиною неадаптивних поведінкових реакцій у одних осіб, в той час як інші здатні адаптуватися та підтримувати стабільний стан. Однак клітинні та молекулярні механізми, які формують основи стійкості чи сприйнятливості організму до негативних впливів, все ще залишаються недостатньо вивченими. У нещодавньому дослідженні вчені Центру перспективних наукових досліджень Міського університету Нью-Йорка (Advanced Science Research Center, City University, New York), США, повідомили про те, що особливості функціональної активності олігодендроцитів можуть слугувати вирішальним фактором у визначенні сприйнятливості чи стійкості до стресових умов. Матеріали роботи опубліковані у виданні «eLife» 13 серпня 2019 р.

Роль мікроглії в розвитку афективних розладів

За результатами проведеного дослідження авторами визначено локус-специфічні для ділянок структур головного мозку відмінності між кількістю зрілих олігодендроцитів та вмістом мієліну. Роботу виконували в рамках експериментального спостереження за лабораторними тваринами двох груп, яких розподілено на основі їх стійкості чи сприйнятливості до ідентичних за ступенем впливу соціальних стресорів. Так, спостерігаючи за тваринами, вчені помітили, що після багаторазового контакту з агресивними особинами тварини із групи сприйнятливих до стресових впливів у подальшому уникали будь-яких соціальних взаємодій. Натомість інші тварини залишалися стійкими, продовжуючи підтримувати активне функціонування у специфічному для них соціумі.

При подальшому аналізі тканин головного мозку в групі сприйнятливих тварин виявлено нижчий вміст зрілих олігодендроцитів та нерівномірність мієлінового покриття в медіальній прифронтальній корі — ділянці кори головного мозку, що відіграє критичну роль у процесах емоційної та когнітивної обробки стимулів. Водночас подібних зміни не виявили в особин групи порівняння, поведінкові реакції яких відрізнялися стійкістю в умовах аналогічного стресового навантаження.

У подальшому дослідники провели оцінку можливих відмінностей між особливостями мієлінізації у групах сприйнятливих та стійких тварин. Увагу було зосереджено на вивченні морфології двох ділянок мозку, що, як відомо, мають важливе значення у визначенні реакції на стрес. В одній з них — медіальній префронтальній корі — встановлено, що мієлінізовані сегменти нервових волокон у групі сприйнятливих особин були значно коротші та тонші, ніж зазвичай. Крім того, названі особливості не виявлені у тварин групи порівняння, в тому числі в контрольній групі. Також проведено аналіз стану гліальних клітин у кожній із груп тварин, в результаті чого встановлено, що саме у сприйнятливих до дії стресових факторів тварин значно менша кількість зазначених клітин згодом диференціювалася у мієлінпродукуючі олігодендроцити.

Також в одному з експериментальних спостережень дослідниками виявлено, що індуковане пошкодження мієлінового покриття в ділянках медіальної префронтальної кори сприяло змінам соціальної поведінки тварин із тенденціями до уникання соціальних контактів. Однак такі поведінкові реакції нівелювалися після завершення регенеративних процесів і формування нового шару мієліну.

Клінічна значимість

Зважаючи на описані результати, автори проведеної роботи дійшли висновку про важливість впливу стресових соціальних подій на процеси, що супроводжують зміни епігенетичного коду клітин — попередників олігодендроцитів. На думку вчених, зазначене може пояснювати підвищену сприйнятливість до розвитку хронічних психічних розладів у окремих індивідів. Отримані дані на біологічному рівні обґрунтовують те, що на диференціацію клітин — попередників олігодендроцитів можуть впливати психоемоційні фактори. Це формує новий погляд на концепцію профілактики та лікування депресивних розладів. В той час як сучасні методи терапії у разі зазначеного афективного розладу спрямовані на модуляцію функції нейронів, результати проведеного дослідження визначають нові орієнтири терапії, оскільки передбачають фокусування на активності гліальних клітин, дисфункція яких може бути безпосередньою причиною пов’язаних зі стресом психічних розладів.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

  • Advanced Science Research Center (2019) Researchers identify glial cells as critical players in brain’s response to social stress. ScienceDaily, Aug. 13.
  • Bonnefil V., Dietz K., Amatruda M. et al. (2019) Region-specific myelin differences define behavioral consequences of chronic social defeat stress in mice. eLife, Aug. 13. DOI: 10.7554/eLife.40855.

Наталія Савельєва-Кулик