Справи медиків: небезпечні тенденції та належна законодавча регуляція

17 липня 2019
1821
Резюме

Асоціація приватних медичних закладів України виступила з пропозицією на законодавчому рівні визначити поняття «медична помилка», розробити систему реєстрації професійних асоціацій, що мають право класифікації медичних помилок, а також запровадити обов’язкове страхування професійної відповідальності лікарів в Україні. Відповідні пропозиції були озвучені під час прес-конференції «Небезпечні тенденції в розгляді медичних справ у судовій практиці України», яка 15 липня відбулася в інформаційному агентстві «УНІАН».

Основними проблемами, які на сьогодні привертають увагу медичної спільноти і дають у тому числі необґрунтовану підставу для різночитання історій проти лікарів, є:

  • відсутність юридичного визначення поняття «медична помилка»;
  • незахищеність лікарів загалом і в разі допущення медичної помилки зокрема;
  • автоматична криміналізація відповідальності лікаря часто на етапі ще до розгляду справи у суді;
  • критично низький рівень залучення професійних медичних спільнот до розгляду медичних справ.

Лікар — юридично незахищений фахівець

На сьогодні в Україні працюють приблизно 186 тис. лікарів і всі вони не захищені від необґрунтованого звинувачення при розгляді справ у суді. На цьому наголосив генеральний директор пологового будинку «Лелека» та директор клініки репродуктивної медицини «Надія» Валерій Зукін.

За період 2017–2019 рр. за ст.140 Кримінального кодексу України («Неналежне виконання професійних обов’язків медичними працівниками») було винесено обвинувальний вирок у 13 випадках, виправдувальний вирок — лише у 3 випадках. Мова йде лише про суди першої інстанції. «Які спеціальності переважають? Хірургія, акушерство і неонатологія», — зазначив спікер.

За статистикою, яка сформувалася на підставі відкритих даних з Єдиного реєстру судових рішень, за 10 років, у період з 2007 по 2016 р. включно, винесено вироки за 133 кримінальними справами, де відповідачами виступали лікарі або заклади охорони здоров’я. У 89,5% справ винесено обвинувальні вироки, інші 14% — виправдувальні. Такі дані навів доктор медичних наук, професор, завідувач відділення внутрішньої патології вагітних Інституту педіатрії, акушерства і гінекології Національної академії медичних наук України Володимир Медведь.

Водночас, згідно зі статистичними даними, які наводить Американська медична асоціація (American Medical Association), у США 61% лікарів впродовж своєї кар’єри мали судові позови проти себе. Лише у 3% випадків суди ставали на бік позивачів, у інших 97% — підтримували лікарів. Лише у 10% тих лікарів, проти яких відкрито кримінальні справи, судові процеси тривали менше 1 року. У 36% випадків — від 1 до 3 років, у 30% інших випадків — 3–5 роки, у 15% — понад 5 років.

«У всьому світі ця проблема існує, але співвідношення обвинувальних і виправдувальних вироків в Україні трохи вражає», — додав В. Зукін.

Вихід — страхування професійної діяльності лікаря

В Україні лікар може бути притягнутий до цивільної, дисциплінарної та кримінальної відповідальності. Про це нагадала керівник групи правового забезпечення медичної практики групи компаній «Мати та дитина» Людмила Кириленко. Якщо говорити саме про кримінальну відповідальність, то найчастіше мова йде саме про неналежне виконання професійних обов’язків медичними працівниками. Обов’язковою складовою злочину у даному випадку є недбалість, або халатність.

За її словами, в нашій державі стосовно лікарів діє так звана презумпція винуватості. «Хочу наголосити, що цивільна відповідальність лікаря в Україні має презумпцію винуватості», — підкреслила доповідач. Тобто безпосередньо лікарі, заклади охорони здоров’я мають довести відсутність своєї провини. У випадку кримінальної відповідальності обов’язок доведення лягає на органи слідства і для встановлення складу злочину необхідно з’ясувати причинно-­наслідковий зв’язок між діями та/або бездіяльністю лікаря, які призвели до негативних наслідків. Єдиним засобом доказу у суді є висновки судово-медичної експертизи. На переконання Л. Кириленко, у таких випадках доцільно було б більше залучати професійні лікарські самоврядні організації під час розгляду «медичних справ» для збереження об’єктивності судово-медичних експертиз і забезпечення захисту прав та інте­ресів лікарів.

За словами Л. Кириленко, у країнах, де визначено поняття «медична помилка», лікарі захищені, крім того, це дає підґрунтя для отримання в кінцевому результаті пацієнтом відшкодування в порядку страхування професійної діяльності лікаря. В Україні нині цей вид страхування не передбачено законодавством, тому критерієм для оцінки дій лікаря виступає лише висновок експерта, яка визначає, чи правильно діяв лікар в тій чи іншій ситуації.

Необхідні законодавчі визначення та пропозиції

«На сьогодні ми бачимо небезпечну тенденцію демонізації роботи лікаря, і це починає працювати проти охорони здоров’я, проти самої системи. Пацієнти починають боятися лікарів. Міністерство охорони здоров’я України не має об’єктивної інформації щодо якості медичної допомоги, бо на сьогодні цей показник в Україні розглядається лише через призму кримінальної відповідальності», — продовжив голова правління Асоціації приватних медичних закладів України, виконавчий директор ТОВ «Медичний центр Святої Параскеви» Дмитро Левченко.

У розвинених країнах медичні помилки виступають предметом навчання, напрацювання нових алгоритмів, планів і стандартів, протоколів. «Ми готові стати майданчиком для діалогу професійних асоціацій, які зможуть всебічно вивчити кожен медичний випадок, який став предметом судового розгляду, тобто визначити медичний випадок з погляду медицини», — зауважив Д. Левченко.

Доповідач також висловив сподівання, що нова Верховна Рада України якнайшвидше розгляне законопроект «Про лікарське самоврядування» (реєстр. № 8250).

Ми закликаємо професійне медичне і медійне товариство та виконавчу владу об’єднатися для того, щоб отримати результат, де медичні помилки або складні медичні кейси будуть розглядатись професійними спільнотами, а після того будуть застосовуватися заходи, які дозволять суспільству отримати довіру до лікаря, а лікарям — демонструвати кращий результат.

У свою чергу Асоціація приватних медичних закладів пропонує:

  • на законодавчому рівні дати визначення поняття «медична помилка» як ненавмисної шкоди пацієнту лікарем або іншими медичними працівниками;
  • ввести класифікацію медичних помилок для можливості визначення випадків професійної недбалості та невігластва;
  • розробити систему реєстрації професійних асоціацій, які матимуть право класифікувати медичні помилки;
  • ввести обов’язкове страхування професійної відповідальності медичних працівників в Україні;
  • ввести заборону на публікацію в засобах масової інформації матеріалів про медичні трагедії без коментарів професійних асоціацій;
  • відновити нормативну базу національних клінічних протоколів.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

Катерина Горбунова,
фото організаторів