Ризик виникнення інсульту при розсіяному склерозі

12 липня 2019 о 15:36
1200

Розсіяний склероз (РС), аутоімунне захворювання центральної нервової системи, є найбільш поширеною причиною неврологічних порушень у людей молодого віку і наслідком імуноопосередкованого запалення, демієлінізації та пошкодження аксонів. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), середній рівень захворюваності на РС в Європі становить 80 на 100 000 осіб. Середній вік осіб з РС коливається від 10 до 60 років, а у жінок пік захворюваності припадає на вік 40–60 років. У подальшому РС призводить до порушення функції ендотелію судин, прискорює процес розвитку атеросклерозу та підвищує ризик виникнення гострих порушень мозкового кровообігу.

24 червня 2019 р. китайські вчені в журналі «BMC Neurology» опублікували результати проведеного метааналізу, метою якого було визначення ризику виникнення інсульту у пацієнтів з РС.

Масштаб метааналізу

Для метааналізу вчені розглянули 2176 опублікованих досліджень у період з 1983 по 2017 р., з яких обрали тільки дев′ять: перехресне (3), когортне (5), дослідження «випадок — контроль» та когортне (1).  Чотири з цих досліджень були проведені в Європі (44,5%), три — в Північній Америці (33,3%) і два  — в Азії (22,2%) у період з 1972 по 2012 р. РС був діагностований у 69 805 учасників, загальна кількість осіб, які не мали ознак РС, становила 316 361. Вік учасників коливався від 15 до 84 років.

Результати досліджень

  1. У трьох дослідженнях виявлено підвищений ризик виникнення інсульту протягом першого року захворюваності на РС (відносний ризик (ВР) 3,48; 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,59–7,64; p<0,002). Гетерогенність серед цих досліджень є високою (90%). Протягом найдовших періодів спостереження (10, 12 і 13 років) пацієнти з РС також мали високий ризик виникнення інсульту (ВР 2,45; 95% ДІ 1,9–3,16; p<0,00001). Статистична неоднорідність в цих дослідженнях становить 66%.
  2. У перший рік після встановлення діагнозу у пацієнтів був вищий ризик виникнення ішемічного (ВР 2,02; 95% ДІ 1,9–2,14) і геморагічного інсульту (ВР 2,65; 95% ДІ 2,27–3,08) у порівнянні з учасниками без РС. Через 1–5 років ризик виникнення ішемічного (ВР 1,5; 95% ДІ 1,46–1,55) та геморагічного інсульту знизився (ВР 1,29; 95% ДІ 1,69–1,98). Через 10 років ризик виникнення ішемічного (ВР 1,29; 95% ДІ 1,23–1,35) та геморагічного (ВР 1,47; 95% ДІ 1,31–1,65) інсульту також зберігає тенденцію до зниження.
  3. В одному дослідженні порівнювали три групи пацієнтів: чоловіки з РС та без РС і населення в цілому. Показник виникнення будь-якого інсульту виявився вищим у чоловіків з РС порівняно з чоловіками без РС (ВР 2,00; 95% ДІ 1,19–3,38; p=0,009) та загальною популяцією (ВР 2,93; 95% ДІ 1,13–7,62; p=0,03). Гетерогенність дорівнює відповідно 93 і 98%.
  4. Виявлено, що показник виникнення ішемічного інсульту після 1-річного спостереження вищий у пацієнтів з РС (ВР 6,09; 95% ДІ 3,44–10,77; p<0,00001), гетерогенність при цьому незначна (35%). Крім того, згідно з азійським дослідженням частота виникнення ішемічного інсульту за рік становила 9,96 на 1000 осіб з РС та 0,9 на 1000 осіб без РС, а 5-річна частота відповідно 8,12 на 1000 осіб з РС та 1,48 на 1000 осіб без РС. Учасники з РС віком молодше 40 років мали вищий ризик виникнення ішемічного інсульту (ВР 12,1; 95% ДІ 3,44–46,7).

Висновки з метааналізу для практикуючого лікаря

Гетерогенність в метааналізі пов’язана з отриманням даних у пацієнтів обох статей та різних вікових груп, відмінністю в діагностичних критеріях в різних дослідженнях. Але, виходячи з результатів, пацієнти з РС мають підвищений ризик виникнення будь-якого інсульту, особливо ішемічного. При проведенні огляду вчені виділили спільні фактори розвитку РС та інсульту:

  1. Ожиріння в дитячому та ранньому підлітковому віці може прискорити розвиток РС та призвести до збільшення товщини комплексу інтими — медіа сонної артерії, що корелює із захворюваннями коронарних артерій та є предиктором інсульту.
  2. Ішемічний інсульт також може бути викликаний специфічними Т-клітинами до вірусу Епштейна — Барр, які зумовлюють розвиток запалення в атеросклеротичних бляшках, та низьким рівнем вітаміну D, що є фактором ризику розвитку РС. Мозкові симптоми, які спостерігаються у хворих на РС, можуть бути викликані активацією ендотеліальних клітин судин, а демієлінізація нейронів, в свою чергу, призвести до серії ішемічних змін у ранній фазі.
  3. Лікування пацієнтів з РС впливає на розвиток серцево-судинних і цереброваскулярних захворювань. Глюкокортикоїди у високих дозах підвищують ризик розвитку інфаркту міокарда та інсульту. Спостерігається позитивна кореляція між факторами ризику розвитку серцево-судинних захворювань та застосуванням інтерферонів і глатирамеру ацетату.

Враховуючи результати метааналізу, профілактичні заходи слід проводити в більш ранні терміни після діагностування РС, щоб в подальшому знизити ризик виникнення гострих порушень мозкового кровообігу. Але майбутні дослідження повинні бути зосереджені на визначенні інших соціальних та екологічних факторів, а також на вивченні профілактики та раннього лікування інсульту у хворих на РС.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

  • Hong Y., Tang H.R., Ma M. et al. (2019) Multiple sclerosis and stroke: a systematic review and meta-analysis. BMC Neurol., Jun. 24, 19(1): 139.

Катерина Давіденко