Украинский Медицинский Журнал
Издательство МОРИОН АПТЕКА online Компендиум Клиническая онкология Работа в медицине и фармации
Украинский Медицинский Журнал
  • Головна
  • Новини
  • Електронна публікація
  • Свіжий номер
  • Архів
  • Автори
  • Фахові заходи
  • Організації
  • Освіта
  • Протоколи та керівництва
  • Інформація про видання
  • Вимоги до авторів
  • Рубрики
    • Академія — дистанційна освіта on-line
    • Актуально
    • Випадок з практики
    • Доказова медицина
    • Історія медицини
    • Клінічні випробування
    • Лікарю-практику
    • Медична етика
    • Медичне право
    • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
    • На стику спеціальностей
    • Належна клінічна практика
    • Наукові дискусії
    • Організація охорони здоров'я
    • Оригінальні дослідження
    • Події та коментарі
    • Редакційна інформація
    • Рецензії
    • Стандарти та протоколи
    • Фармакоекономіка
    • Фахові заходи
  • Спеціальності
    • Акушерство та гінекологія
    • Алергологія та пульмонологія
    • Ангіологія
    • Андрология
    • Анестезіологія та інтенсивна терапія
    • Гастроентерологія
    • Генетична та регенеративна медицина
    • Дерматологія та венерологія
    • Електрофізіологія
    • Ендокринологія
    • Епідеміологія
    • Імунологія
    • Інструментальна діагностика
    • Інфекційні хвороби
    • Кардіологія, ревматологія
    • Медицина невідкладних станів
    • Медичне право
    • Наркологія
    • Невідкладна допомога
    • Неврологія та психіатрія
    • Нейрохірургія
    • Неонатологія
    • Нефрологія та урологія
    • Онкологія, гематологія
    • Організація охорони здоров'я
    • Ортопедія та травматологія
    • Оториноларингологія
    • Офтальмологія
    • Педіатрія
    • Променева діагностика
    • Профілактична медицина
    • Радіаційна медицина, радіологія
    • Реабілітація
    • Реанімація
    • Сімейна медицина
    • Стоматологія
    • Терапія, загальна практика
    • Фармакоекономіка
    • Фармакологія
    • Флебология
    • Фтизіатрія
    • Фтізіатрія
    • Функціональна діагностика
    • Хірургія
  • Головна
  • Новини
  • Електронна публікація
  • Свіжий номер
  • Архів
  • Автори
  • Фахові заходи
  • Організації
  • Освіта
  • Протоколи та керівництва
  • Інформація про видання
  • Вимоги до авторів
  • Рубрики
    • Академія — дистанційна освіта on-line
    • Актуально
    • Випадок з практики
    • Доказова медицина
    • Історія медицини
    • Клінічні випробування
    • Лікарю-практику
    • Медична етика
    • Медичне право
    • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
    • На стику спеціальностей
    • Належна клінічна практика
    • Наукові дискусії
    • Організація охорони здоров'я
    • Оригінальні дослідження
    • Події та коментарі
    • Редакційна інформація
    • Рецензії
    • Стандарти та протоколи
    • Фармакоекономіка
    • Фахові заходи
  • Спеціальності
    • Акушерство та гінекологія
    • Алергологія та пульмонологія
    • Ангіологія
    • Андрология
    • Анестезіологія та інтенсивна терапія
    • Гастроентерологія
    • Генетична та регенеративна медицина
    • Дерматологія та венерологія
    • Електрофізіологія
    • Ендокринологія
    • Епідеміологія
    • Імунологія
    • Інструментальна діагностика
    • Інфекційні хвороби
    • Кардіологія, ревматологія
    • Медицина невідкладних станів
    • Медичне право
    • Наркологія
    • Невідкладна допомога
    • Неврологія та психіатрія
    • Нейрохірургія
    • Неонатологія
    • Нефрологія та урологія
    • Онкологія, гематологія
    • Організація охорони здоров'я
    • Ортопедія та травматологія
    • Оториноларингологія
    • Офтальмологія
    • Педіатрія
    • Променева діагностика
    • Профілактична медицина
    • Радіаційна медицина, радіологія
    • Реабілітація
    • Реанімація
    • Сімейна медицина
    • Стоматологія
    • Терапія, загальна практика
    • Фармакоекономіка
    • Фармакологія
    • Флебология
    • Фтизіатрія
    • Фтізіатрія
    • Функціональна діагностика
    • Хірургія
  • Рубрики
  • Спеціальності
  • Академія — дистанційна освіта on-line
  • Актуально
  • Випадок з практики
  • Доказова медицина
  • Історія медицини
  • Клінічні випробування
  • Лікарю-практику
  • Медична етика
  • Медичне право
  • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
  • На стику спеціальностей
  • Належна клінічна практика
  • Наукові дискусії
  • Організація охорони здоров'я
  • Оригінальні дослідження
  • Події та коментарі
  • Редакційна інформація
  • Рецензії
  • Стандарти та протоколи
  • Фармакоекономіка
  • Фахові заходи
  • Акушерство та гінекологія
  • Алергологія та пульмонологія
  • Ангіологія
  • Андрология
  • Анестезіологія та інтенсивна терапія
  • Гастроентерологія
  • Генетична та регенеративна медицина
  • Дерматологія та венерологія
  • Електрофізіологія
  • Ендокринологія
  • Епідеміологія
  • Імунологія
  • Інструментальна діагностика
  • Інфекційні хвороби
  • Кардіологія, ревматологія
  • Медицина невідкладних станів
  • Медичне право
  • Наркологія
  • Невідкладна допомога
  • Неврологія та психіатрія
  • Нейрохірургія
  • Неонатологія
  • Нефрологія та урологія
  • Онкологія, гематологія
  • Організація охорони здоров'я
  • Ортопедія та травматологія
  • Оториноларингологія
  • Офтальмологія
  • Педіатрія
  • Променева діагностика
  • Профілактична медицина
  • Радіаційна медицина, радіологія
  • Реабілітація
  • Реанімація
  • Сімейна медицина
  • Стоматологія
  • Терапія, загальна практика
  • Фармакоекономіка
  • Фармакологія
  • Флебология
  • Фтизіатрія
  • Фтізіатрія
  • Функціональна діагностика
  • Хірургія
Реклама у номері 6(1) (140) – XI/XII 2020
  • Всі новини
2019-06-26 :
  • Лікарю-практику

Харчування матері до і в період вагітності та ризик розвитку алергічних захворювань у дітей

Шургая М.

  • Редакція журналу «Український медичний часопис»

Резюме. Дослідження взаємозв’язку між гестаційною дієтою та подальшим здоров’ям дітей

Взаємозв’язок харчування матері та захворювань у дітей

Вагітність — це стан, пов’язаний із високою анаболічною активністю, що вимагає достатнього споживання мікроелементів, мінералів і вітамінів. У період вагітності необхідні поживні речовини передаються від матері у кровотік плода через плаценту. Отже, аліментарний фактор, пов’язаний з алергічними захворюваннями, ймовірно, починає здійснювати свій вплив внутрішньоутробно. У цьому контексті висловлено припущення, що материнська дієта у період вагітності може впливати на імунну відповідь плода і таким чином брати участь у схильності до алергії в дитинстві.

У зв’язку з цим вчені Франції провели дослідження з метою оцінки дієти матері протягом року до вагітності та останніх 3 міс вагітності й дослідити їх кореляцію з ризиком виникнення бронхіальної астми, рецидивуючих свистячих хрипів (візингу), алергічного риніту та атопічного дерматиту у дітей раннього віку. Результати цієї роботи опубліковано 22 червня 2019 р. в журналі «Allergy, Asthma & Clinical Immunology».

Вибірка дослідження складалася з 1140 пар мати — дитина з когорти EDEN (Etude des Déterminants pré et post natals du développement et de la santé de l′Enfant — Дослідження пре- і постнатальних детермінант розвитку дитини та здоров’я).

EDEN — проспективне когортне дослідження «Мати з дитиною»

Доступними були дані щодо 1140 із 2002 жінок, включених до дослідження EDEN. До участі в конкурсі були запрошені вагітні, які відвідували пренатальний відділ акушерства та гінекології Університетської клініки Ненсі і Пуатьє до 24-го тижня аменореї. Проведено аналіз результатів 1140 жінок, які відповіли на запитання двох анкет про частоту вживання їжі та заповнили щорічні анкети про стан здоров’я дітей віком до 3 років.

Оцінка раціону матері у період вагітності

Вчені вирішили вивчити такі категорії продуктів: яйця, м’ясо, риба, сир, молоко, приготовлені зелені овочі, сирі овочі, зернові та фрукти. Продукти, включені до кожної групи харчових продуктів, наведені в таблиці.

Таблиця. Продукти, включені в групи продуктів харчування, використовуються для аналізу даних
Продовольча група Включені продукти 
Яйця Яєчня, омлети, яйця пашот, яйця некруті (рідкі) та круті
М’ясо Яловичина на грилі, смажена чи обсмажена яловичина, паштет з яловичого фаршу, свинина (крім ковбасних виробів), телятина, ягнятина чи баранина
Птиця Птиця (курка, індичка), кролик
Риба Свіжа чи заморожена риба (тріска, форель), рибні консерви в олії (тунець, сардини), риба копчена чи солона (лосось, оселедець), панірувальна риба, готові рибні страви, морепродукти (мідії, устриці, креветки)
Сири Емменталь, Гауда, Брі, камамбер
Молоко Молоко цільне, молоко знежирене
Жири Масло, маргарин; крем, що не містить жирів
Приготовлені зелені овочі Зелена квасоля, шпинат, цибуля-порей, капуста, цвітна капуста, брюссельська капуста, броколі, морква, цукіні, баклажани, горох, овочевий суп, кукурудза, гарбуз, кабачки, солодка картопля
Сирі овочі Зелений салат, шпинат, терта морква, селера, помідори, буряк, капуста, огірок, редька, авокадо
Зернові Хліб (білий, цільнозерновий), хрусткі хлібці, пластівці, крупи
Фрукти Абрикоси, диня, манго, персики, чорнослив, вишня, полуниця, малина, банани, ківі, цитрусові, яблука, груші, виноград, курага чи персики, інші сухофрукти
Фруктові соки Апельсиновий сік, грейпфрутовий сік, ананасовий сік, яблучний сік, виноградний сік тощо

Для дослідження вивчали прийом їжі матір’ю протягом року до вагітності і трьох останніх місяців вагітності, які, як можна очікувати, відображають раціон матері у період вагітності, та який є періодом, коли матері рідше відчувають нудоту і протягом якого органи й імунна система плода все ще розвиваються. Серед дітей до 3-річного віку поширеність захворювань становила 10,18% для бронхіальної астми, 35,18% — для рецидивних свистячих хрипів, 12,11% — для алергічного риніту і 43,07% — для атопічного дерматиту.

Клінічний розбір

У цьому проспективному когортному дослідженні пар мати — дитина виявили асоціації між споживанням приготовлених зелених овочів до вагітності та ризиком розвитку бронхіальної астми у дітей; споживанням яєць і сирих овочів до і в період вагітності, споживанням зернових до вагітності, споживанням приготовлених зелених овочів у період вагітності та ризиком розвитку алергічного риніту. Наскільки відомо, це дослідження перше, яке виявило значний зв’язок між вживанням м’яса у преконцепційний період і ризиком розвитку рецидивних свистячих хрипів, алергічного риніту і атопічного дерматиту у дітей раннього віку.

Позитивний вплив раннього регулярного вживання приготовлених зелених овочів, яєць, сирих овочів і зернових до або в період вагітності на ризики розвитку бронхіальної астми, візингу та алергічного риніту у дітей може бути частково пов’язаний із відносно високим рівнем антиоксидантів у цих харчових продуктах, а також з іншими поживними речовинами, що містяться в цих продуктах, зокрема вітаміном D і омега-3-поліненасиченими жирними кислотами, які, як доведено, мають захисний ефект проти бронхіальної астми та алергічних захворювань. В результаті дієта з низьким вмістом антиоксидантів може бути пов’язана зі змінами в розвитку легень плода і, отже, спричиняти зниження дихальної функції пізніше в житті. Деякі антиоксидантні поживні речовини, такі як вітамін Е, флавоноїди і селен, крім їхніх антиоксидантних властивостей, володіють імуномодулювальними властивостями, які захищають від бронхіальної астми й алергічних захворювань.

Крім того, є деякі докази того, що раннє постнатальне введення продуктів, таких як арахіс, риба та яйця, може бути корисним у запобіганні алергії. Одне з недавніх досліджень показало, що вище споживання харчових алергенів матір’ю, включаючи арахіс і пшеницю, на ранніх термінах вагітності пов’язане з нижчим ризиком розвитку алергії та бронхіальної астми у потомства віком до 8 років. Крім того, виявлено, що значне споживання яєць та м’яса до вагітності зворотно пов’язане з ризиком виникнення алергічних захворювань.

Згідно з отриманими результатами не змогли виявити позитивного впливу певних категорій харчових продуктів, зокрема фруктів та риби, продемонстрованих у попередніх дослідженнях для захисту від бронхіальної астми та алергічних захворювань. Зі змінами у способі життя та технологічних і наукових досягненнях відбувається поширення нових оброблених харчових продуктів для задоволення споживчого попиту. Внаслідок цих змін багато харчових продуктів, які раніше були призначені для меншого терміну зберігання і довшого приготування, стали довше зберігати, обробляти і транспортувати. Однак ця обробка може змінити вміст поживних речовин у деяких харчових продуктах. Крім того, споживання риби матір’ю може бути джерелом впливу на плід ртуті та інших токсичних речовин. Таким чином, корисний вплив риби може бути компенсовано наявністю токсичного забруднення. Фактори харчування матері до вагітності також можуть відігравати важливу захисну роль проти бронхіальної астми та алергічних захворювань у дітей.

Пропаганда здорового способу життя жінкам дітородного віку — профілактика бронхіальної астми й алергічних захворювань у їхніх дітей

У цьому дослідженні виявлено зв’язок між споживанням певної їжі матір’ю до і в період вагітності та бронхіальною астмою і деякими алергічними захворюваннями в дитячому віці. Двома заходами в галузі охорони здоров’я суспільства, які можуть сприяти профілактиці бронхіальної астми і алергічних захворювань у дитячому віці, є надання жінкам, які бажають завагітніти, та вагітним рекомендацій щодо харчування, особливо стосовно продуктів, що впливають на розвиток алергічних захворювань, а також пропаганда здорового способу життя. Однак розуміння механізмів, за допомогою яких харчові сполуки сприяють або пригнічують розвиток алергії, є суттєвим для того, щоб запропонувати конкретні та індивідуальні рекомендації щодо уникнення чи вживання певної їжі. Особливо важливим є краще розуміння механізмів, пов’язаних із метаболічними та алергічними захворюваннями.

Збалансована дієта матері — профілактика алергічних захворювань у дітей

У результаті проведеного дослідження виявлено зворотні значущі зв’язки між споживанням приготовлених зелених овочів до вагітності й ризиком розвитку бронхіальної астми у дітей; споживанням яєць і сирих овочів до і в період вагітності, споживанням зернових культур до вагітності і споживанням варених зелених овочів у період вагітності та ризиком розвитку алергічного риніту. На думку дослідників, вперше виявлено достовірний зв’язок між споживанням м’яса у преконцепційний період і ризиком розвитку візингу, алергічного риніту і атопічного дерматиту. Висновки вчених свідчать, що вживання жінками до і в період вагітності певних груп продуктів харчування може бути профілактичним засобом проти бронхіальної астми, візингу і алергічного риніту, у той час як більше споживання м’яса матір’ю до вагітності може підвищити ризик розвитку візингу, алергічного риніту і атопічного дерматиту у дітей раннього віку.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

  • Baïz N., Just J., Chastang J. et al. (2019) Maternal diet before and during pregnancy and risk of asthma and allergic rhinitis in children. Allergy Asthma Clin. Immunol., June 22, 15: 40.

Маріамі Шургая

Коментарі
Без коментарів » Додати свій
Залишити коментар

Якщо ви помітили помилку, виділіть текст з помилкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це.
Ключові слова:
алергічний риніт, алергічні захворювання, атопічний дерматит, атопія у дітей, вагітність, вегетаріанство, візинг, гестаційна дієта, здоровий спосіб життя, імунна відповідь плода, преконцепційний період, рецидивні свистячі хрипи
Спеціальності:
Акушерство та гінекологія, Алергологія та пульмонологія
Перегляди: 1194
Украинский медицинский журнал

Видавництво «Моріон»
Редакція і видавництво: 02140, г. Київ, просп. Бажана 10А
Тел : +380 (44) 585-97-10

Спеціалізоване медичне онлайн-видання для лікарів, молодих фармацевтів, студентів медичних і фармацевтичних вишів.
Обмеження відповідальності

Издательство МОРИОНmorion.ua АПТЕКА onlineapteka.ua Компендиум — справочник лекарств №1compendium.com.ua