Алогенна трансплантація стовбурових клітин при неходжкінських лімфомах

Неходжкінські лімфоми: напрями лікування

У дослідженні, проведеному співробітниками Німецького інституту якості та ефективності в охороні здоров’я (The German Institute for Quality and Efficiency in Health Care), Німеччина, вивчали, наскільки ефективне лікування пацієнтів з неходжкінськими лімфомами при алотрансплантації стовбурових клітин. У представленому попередньому звіті автори висловили думку про неможливість чіткого висновку щодо явних переваг зазначеного лікування, пов’язаного з відомим ризиком для пацієнтів. Подібні висновки експерти пояснили відсутністю вагомих масштабних досліджень у цьому напрямку.

Неходжкінські лімфоми об’єднують групу морфологічно, імунофенотипічно та цитогенетично різноманітних лімфом, окрім лімфогранулематозу. При цих захворюваннях рішення про доцільність трансплантації стовбурових клітин приймається на основі попередньої неефективності хіміотерапії та променевої терапії. У представленій роботі дослідники провели аналіз цілого ряду терапевтичних ситуацій. В окремих випадках автори проводили порівняння алогенної з аутотрансплантацією стовбурових клітин, в інших випадках — порівнювали результати алогенної трансплантації із застосуванням методів паліативного лікування. При цьому враховувалися клінічні ситуації пацієнтів, для яких можливості доступного лікування були вичерпані.

Коментуючи роботу, автори зазначили, що оцінка методу терапії на основі алогенної трансплантації клітин ускладнена тим, що різні форми зазначеного захворювання виявляють досить рідко. Так, при одночасному розгляді всіх типів неходжкінських лімфом нині в Німеччині лише для 250 пацієнтів щорічно проводиться алогенна трансплантація стовбурових клітин. Крім того, ці пацієнти розподілені на різні підгрупи. Зважаючи на це, для деяких вкрай рідкісних лімфом дослідники оцінювали агреговані міжнародні статистичні дані окремих випадків.

Ефективність терапії на основі алогенної трансплантації

Загалом у представленому звіті проаналізовано 43 дослідження. З них в 11 дослідженнях проводилось обстеження пацієнтів, які отримували паліативне лікування. Основним критерієм ефективності та користі оцінюваного методу лікування слугували строки виживаності пацієнтів. Спираючись на зазначений критерій, доступні дані не виявили явних переваг алогенної трансплантації стовбурових клітин порівняно з іншими можливостями лікування, що оцінювались як контроль. Крім того, не виявлено досліджень, які б дозволяли оцінити якість життя пацієнтів, що перенесли процедуру алогенної трансплантації стовбурових клітин. Зважаючи на це, дослідники дійшли висновку про те, що користь від проведення алогенної трансплантації стовбурових клітин не з’ясована. Натомість вчені наголосили на ризиках розвитку реакції відторгнення трансплантованих клітин, вбачаючи у цьому явні прогнозовані негативні наслідки для пацієнтів.

Коментуючи результати дослідження, автори відзначили наявність розбіжностей між оцінкою переваг та даними клінічного досвіду. Зокрема, зазначене стосувалося тих пацієнтів, для яких всі можливості сучасного доступного лікування були вичерпані. На думку практикуючих клініцистів, у середньому майже 30% таких пацієнтів виживають 5 років після проведення процедури трансплантації, натомість, майже кожен із хворих завершує життя протягом року після відмови від ризикованого методу лікування. Зважаючи на цю думку практичних фахівців, дослідники не змогли пояснити протирічь між клінічним досвідом та статистичними дослідженнями навіть після повторного вивчення даних.

Попередні висновки

Крім того, вчені оцінили результати окремих пацієнтів із гепатоспленальною лімфомою. Виявлено, що при усуненні такого показника, як тяжкість перебігу захворювання, переваги тих, хто перенесли алотрансплантацію стовбурових клітин, у виживаності будуть значно менші. Підсумовуючи результати, дослідники зазначили, що при відсутності порівняльних даних, щонайменше з реєстру конкретних різновидів патології, існує ризик хибних висновків при проведенні опосередкованих порівнянь. Це пов’язано з неможливістю чітко визначити різницю результатів спостереження, диференціюючи, чи викликане покращення стану пацієнтів фактично проведеним лікуванням або загальним покращенням стану здоров’я. Зважаючи на це, кінцеві результати будуть опубліковані пізніше по завершенню рандомізованого дослідження.

• Institute for Quality and Efficiency in Health Care (2019) Allogeneic stem cell transplantation in non-Hodgkin lymphoma: Benefit remains unclear. ScienceDaily, May 23.

Наталія Савельєва-Кулик